Постанова № 33171542, 21.08.2013, Берестовський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Червоногвардійський районний суд м. Макіївки)

21.08.2013

Справа №271/4547/13-а

Провадження №2-а/271/118/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року.

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі головуючого судді Кулик Т.Г.

при секретарі Зуєвій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, вказуючи, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народила другу дитину - ОСОБА_2. Оскільки до вагітності та пологів вона працювала у ТОВ «INPRO» міста Макіївки, вона є особою, застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у зв'язку з чим їй було видане Свідоцтво про загальнообов'язкове державне страхування №2925307944 від 09.04.2002 року.

За місцем її роботи Наказом №56 від 05.12.2012 року було надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.12.2012 року по 08.10.2015 року. В якості допомоги по вагітності та пологах їй УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради було нараховано та сплачується: одноразово - 11237,50 гривень та 968,75 гривень - щомісячно. Крім того, вона подала заяву про призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідачем з 01.12.2012 року по 11.07.2013 року їй було виплачено 1596,03 гривень. Однак, сума Допомоги по догляду, призначена та виплачена їй відповідачем є набагато меншою розміру Допомоги по догляду, встановленої законодавством.

Вона направила листа до Управління, в якому заявила вимогу про відновлення її порушеного права на виплату допомоги в розмірі, передбаченому ст.43 Закону України №2240-111 від 18.01.2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки вона є застрахованою особою. Листом №01-06/4004 від 06.08.2013 року Управління проігнорувало її вимогу, посилаючись на те, що до застрахованих осіб не можна застосовувати приписи даного Закону. Позивачка просила визнати дії УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради в невиплаті їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягненя нею трирічного віку з 05.12.2012 року по 31.07.2013 року у розмірі, визначеному ст.43 Закону України №2240-111 від 18.01.2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй 7078,35 гривень грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, недоплаченої за період з 05.12.2012 року по 31.07.2013 року згідно зі ст.43 Закону України №2240-111 від 18.01.2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно мінімуму та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 34,41 гривень.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала, тому суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивачки.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог в повному обсязі про що також подав заперечення на позовну заяву. Вказав, що позивач отримує грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11.01.2007 року №13. Згідно ст.15 та п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», де вказано, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачений статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25% від встановленого рівня прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 року №2857-УІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначених КМУ.

Відповідно до Постанов КМУ від 22.02.2008 року №57 «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», №1751 від 17.12.2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень. В частині 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом «Про державний бюджет» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, тому у задоволенні позову просили відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги за період з 05.12.2012 року по 12.02.2013 року підлягають залишенню без розгляду, а за період з 12.02.2013 року - частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку.

Позивач звернулася до суду 12.08.2013 року, згідно її розрахунку, заявляє вимоги щодо проведення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною за період з 05.12.2012 року по 31.07.2013 року у розмірі 7078,35 гривень, одночасно з цим не просить поновити строк звернення до адміністративного суду. У зв'язку із чим, суд вважає можливим розглянути позовні вимоги за період з 12.02.2013 року по 31.07.2013 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.12.2012 року.

Як вбачається з довідки-розруханку від 06.08.2013 року, державна соціальна допомога позивачу була надана відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІН «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону №2811-XII встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст 43 Закону №2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу II Закону №107-УІ були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХП та Закону № 2240-ІІІ змінами до статті 13 Закону №2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Стаття 44 Закону №2240-ІИ визначає строки надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, зазначеній у частині першій статті 42 цього Закону, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного вік включно.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107-УІ щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-ІІІ.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 2 розділу III Закону №107-УІ булз передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення №10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-XII.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-УІ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154-УІ «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-УІ) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року №1751 саме на виконання Закону №2811 -XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-УІ не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-Ш на виконання статті 45 Закону №2154-УІ Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги з лютого 2013 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд вважає, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон №2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, слід зазначити, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі №К'9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі №21-410а12.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та з 12.02.2013 року по 31.07.2013 року дії УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради, якими виплачено позивачеві допомогу в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-ІІІ, необхідно визнати неправомірними, зобов'язати УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради здійснити перерахунок позивачеві допомоги виходячи з розміру, встановленого цим законом та стягнути на користь ОСОБА_1 сплачені нею судові витрати у розмірі 34,41 гривень.

Крім того, суд вважає необхідним відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача недоплаченої допомоги в конкретній сумі, оскільки визначення обґрунтованого розміру допомоги належить до компетенції Управління після проведення відповідного розрахунку.

На підставі викладеного, ст.ст.46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп, ст.ст. 43, 44 Законом України від 18.01.2001 № 2240-ПІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України від 21.11.1992 №2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Постановою Вищого Адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі №К/9991/33496/12, Постановою Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі №21-410а12, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 69, 94, 122, 158-163, 186 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради в невиплаті ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягненя нею трирічного віку з 12.02.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі, визначеному ст.43 Закону України №2240-111 від 18.01.2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» неправомірними.

Зобов'язати УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, недоплачену за період з 12.02.2013 року по 31.07.2013 року згідно зі ст.43 Закону України №2240-111 від 18.01.2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з УПСЗН Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 34,41 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: