ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2013 р. Справа № 5023/6008/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
Гнатченко П.М. - ліквідатор
кредитори в судове засідання своїх представників не направили.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Охтирської ОДПІ Сумської області ДПС (вх. №2501Х/2-5) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.07.13 р. по справі № 5023/6008/12
за заявою ТОВ "Інтерсервіс+", м. Харків
до ТОВ "Євростандарт", с. Кулиничі
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №5023/6008/12 за заявою ТОВ "Інтерсервіс+", м. Харків до ТОВ "Євростандарт", с.Кулинині про визнання банкрутом.
Постановою господарського суду Харківської області від 29.04.2013 р. по справі №5023/6008/12 ТОВ "Євростандарт", с. Кулиничі визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гнатченко П.М. якого зобов'язано в строк до 29.04.2014 р. вжити заходів щодо ліквідації банкрута, та надати суду обґрунтований звіт про виконання ліквідаційної процедури.
Охтирська ОДПІ Сумської області ДПС (далі за текстом - ДПІ) звернулася до господарського суду з заявою в якій просила суд визнати її кредитором по справі про банкрутство ТОВ "Євростандарт", с. Кулиничі враховуючи податковий борг в сумі 161163,45 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Савченко А.А.) від 23.07.2013 р. по справі № 5023/6008/12 визнано поточні вимоги кредитора ДПІ на загальну суму 101774,55 грн.; зобов'язано ліквідатора включити вимоги кредитора ДПІ на загальну суму 101774,55 грн. до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю; в іншій частині заяви ДПІ (вх. №20789) з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Євростандарт" відмовлено.
ДПІ з ухвалою господарського суду від 23.07.2013 р. не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23.07.2013 року в частині не визнання кредиторських вимог ДПІ у сумі 59 388,90 грн., в тому числі: штрафні санкції - 32942,84 грн., та пеня - 26446,06 грн.; прийняти нову ухвалу по справі, якою визнати поточні кредиторські вимоги ДПІ до ТОВ "Євростандарт" у сумі 161 163,45 грн., з яких основний платіж -1017774,55 грн., штрафні санкції - 32942,84 грн., та пеня - 26446,06 грн.; розгляд справи здійснювати в присутності представників ДПІ.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ, зокрема, зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його заяви в частині визнання грошових вимог в сумі 59 388,90 грн. з посиланням на те, що зазначена сума є штрафною санкцією, та всупереч вимогам ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" нарахована протягом дії мораторію. ДПІ вказує, що оскільки сума податкового боргу, в зв'язку з несплатою якого боржником нею була нараховані штрафні санкції, виникла у боржника після порушення провадження у справі про банкрутство, ДПІ є поточним кредитором боржника, а відтак до його вимог про стягнення штрафних санкцій не поширюється дія мораторію відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Апелянт повідомив суд факсограмою, що надійшла до суду о 14:14 год. 21.08.13р. (вих. № 8557/10/10-031 від 20.08.13р.), про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання 21.08.13р., та просив суд відкласти розгляд скарги на іншу дату.
Зважаючи на те, що встановлений ст. 102 ГПК України строк для розгляду апеляційної скарги закінчився, а до суду клопотань про продовження строку апеляційної скарги не надходило, суд вважає за необхідне відхилити заяву Охтирської ОДПІ ГУ Міндоходів Сумської області.
Інші кредитори та ліквідатор боржника Гнатченко П.М. відзиву на апеляційну скаргу не надали.
В судове засідання 21.08.2013 р. з'явився ліквідатор боржника Гнатченко П.М., який просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ без задоволення.
Інші кредитори в судове засідання своїх представників не направили.
Судом вжито всіх передбачених Законом заходів з метою повідомлення кредиторів про час та місце розгляду апеляційної скарги. Враховуючи те, що неявка в судове засідання представників кредиторів, в т.ч. апелянта, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін, виходячи з наступного:
Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд задовольняючи заяву ДПІ в частині визнання вимог в сумі 101774,55 грн., зокрема, виходив з того, що боржник має поточну заборгованість в зазначеній сумі.
При цьому, відмовляючи в частині визнання його вимог на загальну суму 59388,90 грн. суд мотивував свої висновки з посиланням на те, що зазначена сума є штрафними санкціями, які нараховані, всупереч вимогам ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію.
Згідно п 3 ст. 19 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно із порушенням провадження у справі про банкрутство не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Таким чином, викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, і хоча суд при винесенні оскаржуваної ухвали помилково посилався на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в нині діючій редакції, проте зазначене не призвело до прийняття неправильних висновків по суті даної ухвали.
Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 18.05.2004 р. та перебуває на обліку в Охтирській ОДПІ як платник податків.
Господарський суд також правомірно встановив, що станом на 17.05.2013 р. податковий борг ТОВ "Євростандарт" становить 161163,45 грн. Дана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою боржником протягом 2013 року узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником самостійно у податкових деклараціях та донарахованих податковим органом за наслідками перевірок ТОВ "Євростандарт", а саме по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1082,00 грн., по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1301416,28 грн., з яких 82149,55 грн. основного платежу, 23409,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 25857,73 грн. пені, по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 28665,17 грн., з яких 18543,00 грн. основного платежу, 9533,84 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 588,33грн. пені.
Господарський суд правомірно задовольнив заяву ДПІ в частині визнання вимог в сумі 101774,55 грн., з посиланням на те, що боржник має податковий борг в зазначеній сумі, оскільки зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані ні ліквідатором, ні боржником.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні заяви ДПІ в частині визнання його вимог на загальну суму 59388,90 грн. з посиланням на ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в нині діючій редакції.
Згідно з п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в нині діючій редакції, положення цього закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Як свідчать матеріали справи № 5023/6008/12, провадження по ній порушено згідно з ухвалою 27.12.2012 р. Даною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, розгляд даної справи повинен проводитися за правилами, передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р., а не в редакції після 19.01.2013 р. на який посилався суд при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Згідно з п. 4-6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р., Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Даною статтею не передбачено що мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на вимоги поточних кредиторів та можливість нарахування ними штрафних санкцій, на чому наполягає ДПІ в апеляційній скарзі.
Оскільки податковий борг виник у ТОВ "Євростандарт" після порушення провадження у справі про банкрутство, відповідно ДПІ за змістом ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточним кредитором боржника.
Однак, оскільки частина боргу боржника перед ДПІ в загальній сумі 59388,90 грн. складається з штрафної санкції в сумі 32942,84 грн. та пені в сумі 26446,06 грн., та нараховані останнім, всупереч вимогам ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію, відповідно підстави для визнання даних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів відсутні.
Наслідком нарахування санкцій на суму несплачених своєчасно податкових зобов'язань протягом 2013 року, визначених боржником самостійно та виявлених ДПІ в результаті проведеної перевірки, заявлених апелянтом як поточні вимоги в період ліквідації банкрута у складі поточних грошових вимог, є штучне завищення суми податкової заборгованості.
За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду від 23.07.13 р. в частині відмови в визнанні кредиторських вимог ДПІ в загальній сумі 59388,90 грн. підлягає залишенню без змін з посиланням на інші норми чинного законодавства, ніж ті на які посилався суд роблячи відповідні висновки.
Таким чином, суд визнає вимоги ДПІ, викладені в апеляційній скарзі, позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, нормам чинного законодавства, в зв'язку з чим, дана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Охтирської ОДПІ Сумської області ДПС залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.07.13 р. по справі № 5023/6008/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 23.08.2013 р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.
Судове рішення № 33170868, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 22.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/6008/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: