Ухвала суду № 33170853, 15.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1112/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено планову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено Акт від 27.09.2012 року № 648/22-2/35125036.

На підставі вищезазначеного Акта було прийнято податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 16.10.2012 року № 0000322202.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Проте, рішеннями Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Як вбачається із висновків Акту перевірки, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач прийшов до висновку про порушення Позивачем норм податкового законодавства, зокрема пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподатковування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення оподатковуваного прибутку за IV квартал 2010 року на 5 167 217, 00 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що сума завищеного від'ємного значення оподаткованого прибутку за IV квартал 2010 року у сумі 5 167 217, 00 гривень було визначено у зв'язку з включенням:

- відсотків за користування кредитом у розмірі 1 208 757 гривень;

- суми від'ємного значення у розмірі 3 958 460 гривень.

Так, надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо неправомірності висновків податкового органу про завищення позивачем валових витрат у зв'язку з включенням відсотків за користування кредитом у розмірі 1 208 757 гривень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподатковування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Тобто, обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на сплату відсотків за користування кредитом до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз.1 п.58.1 ст.58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 86.10 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» було укладено ряд договорів банківського кредитування, згідно умов яких, відсоткова ставка плаваюча, суми відсотків щомісячно обчислювалися банком та надавалися ТОВ «Калинівка Інвест». Облікова інформація стосовно нарахованих відсотків наводиться на рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» та на рахунку 951 «Відсотки по кредитам».

На підтвердження виконання умов кредитних договорів в матеріалах справи наявні їх копії, довідки АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», якими банк надавав інформацію з обліку розрахунків по відсоткам нарахованим ним по кредитних договорах за відповідні періоди, оборотно-сальдові відомості по рахунках, картки рахунків, аналізи рахунків, копії яких наявні в матеріалах справи.

Аналіз вказаних документів свідчить про те, що у зв'язку із застосуванням плаваючої ставки по кредитних договорах ТОВ «Калинівка Інвест» не могло бути надано розрахунків банківських відсотків з визначенням конкретної суми витрат по відсоткам за користування кредитом, що мали бути віднесені до рядку «Інші витрати» за 3 квартал 2010 року.

Крім того, колегія зауважує, що в силу підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на сплату відсотків за користування кредитом до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідачем в акті перевірки не встановлено порушення щодо віднесення до складу валових витрат підприємства сплату відсотків за користування кредитом з причин відсутності зв'язку з господарською діяльністю.

В той же час посилання відповідача на те, що в попередньому акті перевірки позивача Броварською ОДПІ № 112/232/35125036 від 04 лютого 2011 року не вказано скільки саме витрат по відсоткам за користування кредитом було віднесено до рядку 04.13 «Інші витрати» за 3 квартал 2010 року видаються необґрунтованими з огляду на положення п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, згідно яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неправомірності висновків податкового органу про завищення позивачем валових витрат у зв'язку з включенням відсотків за користування кредитом у розмірі 1 208 757 гривень.

Аналізуючи висновки суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача в частині встановлення суми завищеного від'ємного значення оподаткованого прибутку за IV квартал 2010 року у зв'язку із включенням суми від'ємного значення у розмірі 3 958 460 гривень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно положень якої у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Так, згідно «Зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податку на прибуток», де, зокрема, наведені показники уточнюючої декларації за 2008 рік, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування складає 20 081 738, 00 гривень. Показник від'ємного значення за IV квартал 2008 року встановлений у розмірі 295925,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Калинівка Інвест» задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування в уточнюючому розрахунку від 22.03.2011 року № 9 001579484 в сумі 3 958 640, 00 гривень, проте додав цю суму до рядку 05.2 замість необхідного рядка 04.9, що фактично стало підставою для висновку контролюючого органу про завищення ТОВ «Калинівка Інвест» валових витрат за IV квартал 2010 року на суму коригування валових витрат в бік збільшення по рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки» в розмірі 3 958 640, 00 гривень.

Колегія вважає, що вказана методологічна помилка не впливає на суму об'єкта оподаткування того періоду, за який було подано уточнюючий розрахунок.

Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, факт наявності збитків, задекларованих у 2008 році та в сумі 20% віднесених до валових витрат встановлено в Акті попередньої перевірки позивача № 112/232/35125036 від 04.02.2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача в частині встановлення суми завищеного від'ємного значення оподаткованого прибутку за IV квартал 2010 року у зв'язку із включенням суми від'ємного значення у розмірі 3 958 460 гривень.

У зв'язку з цим, колегія вважає, що висновок Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про завищення позивачем від'ємного значення оподаткованого прибутку за IV квартал 2010 року у сумі 5 167 217, 00 гривень, викладений в Акті перевірки від 27.09.2012 року № 648/22-2/35125036 є необґрунтованим, а відтак винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя І.О. Грибан

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Грибан І.О.