Ухвала суду № 33170490, 20.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3363/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Федорової Г.Г., Бєлова Л.В.

при секретарі - Синициній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асіті Трейд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 01 березня 2013 року №617/22-90/37318596, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013р.Товариство з обмеженою відповідальністю «Асіті Трейд» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 01 березня 2013 року №617/22-90/37318596, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. (т.1 а.с. 92-97).

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІТІ ТРЕЙД», за результатами якої складено Акт від 01 березня 2013 року № 617/22-90/37318569 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСІТІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37318569) з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01 листопада 2011 року по 31 січня 2013 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі Акта від 01 березня 2013 року № 617/22-90/37318569 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСІТІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37318569) з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01 листопада 2011 року по 31 січня 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити (Т1 а.с. 100-103).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що Відповідачем було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - Позивача (ЄДРПОУ 37318569), щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.11.2011 року по 31.01.2013 року.

У зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки через встановлену податковим органом відсутність Позивача за місцезнаходженням Відповідачем складено акт від 01.03.2013 року № 617/22-90/37318596 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСІТІ ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 37318569 з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період 01.11.2011 по 31.01.2013» (далі - акт про неможливість проведення зустрічної звірки) (а.с. 59 - 65).

При цьому, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 73, 75, 78, 79 Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, прийшов до висновку, що Відповідачем замість зустрічної звірки безпідставно проводилася перевірка Позивача, внаслідок чого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було необґрунтовано зменшено суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,0 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини справи.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок №1232).

За правилами пунктів 2-4 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Органом державної податкової служби (ініціатором) зустрічна звірка може бути проведена самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 Порядку №1232 визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Тобто, дії щодо проведення зустрічної звірки полягають у співставленні даних та перевірці встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України, а також аналізі податкової інформації та документів, які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Крім того, зі змісту положень п. 73.5 ПК України, а також Порядку №1232 вбачається, що результати проведення зустрічної звірки викладаються у довідці, в той час як згідно п. 4.4 затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації) складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить про встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відповідачем фактично не вчинено дій щодо проведення зустрічної звірки Позивача, що у свою чергу виключає визнання протиправними дій, які не вчинялися.

Однак, у ході розгляду справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки Позивача ДПІ у Шевченківському районі м. Києва фактично вчинено дії з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача, результати якої оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

За правилами підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Тобто, документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, та в приміщенні органу державної податкової служби.

Отже, зміст Акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить,що відповідач провів не передбачену у плані роботи перевірку Позивача, при цьому перевірку проведено, зокрема, на підставі: інформаційних баз даних - АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП» та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА»; службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 27.02.2013 року № 775/ДПІ/07-10/3 з доданими до неї висновком щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності Позивачем і висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКРЗ Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській області від 22.02.2013 року №153 (почеркознавча експертиза)(Т1 а.с. 77 - 84).

Правилами пункту 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України передбачено,що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України.

Пунктом 78.1 статті 78 цього Кодексу встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено, що дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Позивача є протиправними, оскільки здійснені не на підставі та не у межах, визначених п. 78.1 ст. 78 Податковим кодексом України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у висновку Акта про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення норм п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. З огляду на це, на думку податківців, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість Позивачем за період з 01.11.2011 року по 31.01.2013 року підлягають зменшенню до 0, 00 грн.

Частинами 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного Кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять. В свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.

Таким чином правильним є висновок суду першої інстанції про помилковість висновків Акта про неможливість проведення зустрічної звірки в частині визнання правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами є такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, та такими,що виходять за межі повноважень Відповідача.

Колегія суддів токож звертає увагу на ті обставини ,що сам по собі Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідає встановленій формі та змісту,є доказом здобутим з порушенням закону,а тому в подальшому його висновки та наведені в ньому факти не можуть слугувати для використання податковим органом в якості доказів чи податкової інформації.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011р. № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини,що суд першої інстанції проаналізувавши дотримання відповідачем вимог по складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки,відповідно до правил додатку 3 до Методичних рекомендацій правильно зазначив,що в зразку «Акта про неможливість проведення зустрічної звірки» не передбачено викладення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб»єкта господарювання ,щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Крім цього, колегія суддів наголошує на тому, що оскільки зустрічні звірки не є перевірками суб»єкта господарювання, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення платником податків вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи. Тобто дані висновки є протиправними, а тому не можуть братися до уваги та використовуватися податковими органами під час проведення перевірок інших платників податків, як податкова інформація чи доказова база.

Судом першої інстанції встановлено,що недостовірною є також інформація Акта про неможливість проведення зустрічної звірки про відсутність Позивача за юридичною адресою.

За правилами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В ході розгляду справи судом першої інстанції також встановлено, що за даними Виписки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Позивача - Волинська обл., м. Луцьк, просп. Волі, буд. 50 (а.с. 24 - 25, 27 - 28).

Аналізуючи висновки суду першої інстанції в частині необхідності зобов'язання Відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, внесених у відповідності до встановлених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. № 266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі висновків Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва внесла до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» зміни в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «АСІТІ ТРЕЙД» за період з 01.11.2011р. по 31.01.2013 року, а саме зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0, 00 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні винесені на підставі складеного за результатами перевірки акта про неможливість проведення зустрічної звірки податкові-повідомлення рішення про визначення Позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у податкового органу не виникло права вносити зміни до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції в ході перегляду оскаржуваної постанови не було встановлено порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення Окружного адміністративного суду м. Києва переглядалось в межах апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 п.1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Г.Г. Федорова

Л.В. Бєлова

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Федорова Г. Г.