Рішення № 33169259, 21.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14516/13 21.08.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»

про стягнення 6642,66 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Куріленко О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (далі - Позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (далі - Відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування) в розмірі 6642,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Від Відповідача 08.08.2013 через відділ діловодства суду надійшла витребувана судом копія полісу № АА/6981697, а також платіжне доручення № 103957 від 31.07.2013 про сплату Позивачу 6642,66 грн. матеріальної шкоди, в зв'язку з чим Відповідач клопочеться припинити провадження у справі з поверненням судового збору з Державного бюджету України, та просить провести судове засідання за відсутності його повноважного представника. Відзив на позов від Відповідача не надходив.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.01.2012 в м. Донецьку по вул. Куприна, 17-А скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ГАЗ», д.р.н. АН0635СК, яким керував Риженко В.Л., автомобіля «ГАЗ», д.р.н. АН9578ВЕ, яким керував Радченко О.В. та автомобіля «Шкода», д.р.н. АА8436КР, яким керував Киричек М.В. Дана обставина підтверджується первинною довідкою ДАІ від 27.01.2012 та розгорнутою довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 8952279, копії яких містяться в матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Шкода», д.р.н. АА8438КР (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «Ілта» на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Генерального договору добровільного страхування № 2590 від 10.07.2011 та Страхового сертифікату №106 від 25.07.2011 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором ТОВ «Ілта».

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення Позивача суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Давидович О.О. 21.02.2012 було складено Висновок автотоварознавчого дослідження (далі - Висновок), з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля у результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює вартості відновлювального ремонту, та складає 12618,32 грн.

При цьому, з Висновку слідує, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля дорівнює " 0,0000"; Відповідачем не надано доказів протилежного.

Водночас, з Рахунку-фактури № 0000001374 від 07.02.2012 по вартості ремонту Застрахованого автомобіля від СТО ТОВ «Автоцентр Донецьк», вбачається, що фактична вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля склала 12642,66 грн. (з ПДВ).

Наведені у даній калькуляції СТО роботи та замінені деталі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП.

На підставі вищевказаних документів, керуючись умовами Договору добровільного страхування, Позивачем було складено Страховий акт № 603 від 26.03.2012, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в сумі 6642,66 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи Угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 26.03.2012.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ГАЗ», д.р.н. АН0635СК, Риженко В.Л., під час експлуатації вказаного автомобіля.

Вину Риженко В.Л. у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою від 14.03.2012 Ворошиловського районного суду міста Донецька по справі № 3/508/569/12.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Риженко В.Л. при експлуатації автомобіля ГАЗ», д.р.н. АН0635СК, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АА/6981697 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач є особою, на яку вищевказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації Риженко В.Л. автомобіля «ГАЗ», д.р.н. АН0635СК, на час спірної ДТП.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є Рахунок-фактура № 0000001374 від 07.02.2012 від СТО ТОВ «Автоцентр Донецьк» та Угода про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 26.03.2012 на суму 6642,66 грн.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля склав 6642,66 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені умови полісу № АА/6981697 та положення статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, Відповідач повинен був відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 6642,66 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі Закон в редакції, що діяла станом на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону,страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з доданої Позивачем до позовної заяви копії Заяви на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 2366/0/17-12 від 29.11.2012, вона була отримана Відповідачем 04.12.2012, про що зроблено відповідну відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Матеріали справи не містять доказів, що між Позивачем та Відповідачем було узгоджено розмір страхового відшкодування.

Таким чином, враховуючи положення пункту 36.2 статті 36 Закону, Відповідач повинен прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), у строк до 05.03.2013, чого Відповідачем у вказаний строк зроблено не було; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Натомість заявлену до стягнення, та визнану судом обґрунтованою суму страхового відшкодування в розмірі 6642,66 грн. Відповідач перерахував Позивачу лише 31.07.2013 згідно платіжного доручення № 103957.

Отже, судом встановлено, що станом на момент звернення Позивача до суду (вх. відділу діловодства суду від 29.07.2013, штамп пошти про направлення позовної заяви на адресу суду від 25.07.2013), Відповідачем не було відшкодовано Позивачу матеріальну шкоду в розмірі 6642,66 грн., проте станом на дату винесення судом ухвали про порушення провадження у справі - 01.08.2013, Відповідач вже сплатив Позивачу заявлену до стягнення, та визнану судом обґрунтованою, матеріальну шкоду в розмірі 6642,66 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Проте, як наведено вище, станом на дату винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, права Позивача на відшкодування йому матеріальної шкоди вже не були порушені, оскільки Відповідач сплатив заявлену до стягнення суму шкоди раніше, тому відсутні підстави припиняти провадження у справі, і суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що судом встановлено вину Відповідача у виникненні даного спору, що спричинило звернення Позивача до суду з даним позовом, суд покладає на Відповідача витрати по сплаті судового збору.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (м. Київ, пр. Перемоги, 65; ідентифікаційний код 30929821) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (м. Київ, вул. Марини Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.08.2013

Суддя Сташків Р.Б.