Постанова № 33167618, 26.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 р. Справа № 804/8318/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської об'єднаної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.11.2011 року по 25.05.2013 року на суму 41 370, 06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 року Верхньодніпровська об'єднана податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.11.2011 року по 25.05.2013 року на суму 41 370, 06 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг у сумі 41 370, 06 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.11.2011 року по 25.05.2013 року на суму 41 370, 06 грн.

Просить суд: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі - 41 370, 06 грн. (сорок одна тисяча триста сімдесят гривень 06 копійок) - код платежу - 13050500, р/р - 33219815700018, банк одержувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО - 805012, код банку - 36916755, одержувач - місцевий бюджет Жовтоводської міської ради.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі. Відповідач належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився та причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Аналіз матеріалів справи показує, що 23.01.1997 року виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області було здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1). Це підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2.

Відповідача було взято на облік платника податків у Жовтоводській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області, що визначається в копії Довідки відповідача про взяття на облік платника податків від 13.10.2009 року № 1040/29-17.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Частиною 1 п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положення пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дають визначення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, якою визнається обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій у випадку їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), встановлено, що орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2005 року відповідачем було укладено договір оренди землі, строком дії - 26.02.2010 року, орендодавець - Жовтоводська міська рада Дніпропетровської області. Відповідно до умов договору орендована земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, цільове призначення земельної ділянки - комерційне, площею - 6843, 0 кв. м., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 2 131 741, 19 грн., розмір орендної плати - 63 952, 24 грн.

Так, за період з 30.11.2011 року 25.05.2013 року за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у загальній сумі 41 370, 06 грн., в тому числі - за основний платежем у сумі 38 855, 50 грн., пені - у сумі 2 514, 56 грн.

У зазначений період з 30.11.2011 року по 25.05.2013 року відповідачем були подані позивачу декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності із самостійно нарахованими сумами податкових зобов'язань з даного виду податку. Однак, у зв'язку із несвоєчасною сплатою зазначених сум податкового зобов'язання податковою інспекцією була нарахована пеня у відповідності до вимог ст. 129 Податкового кодексу України.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, ст. 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

А ст. 286 Податкового кодексу України вказує на те, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку із несплатою самостійно задекларованих сум з орендної плати, які вважаться узгодженими, у відповідача виник податковий борг у сумі - 41 370, 06 грн.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), фізичній особі-підприємцю було сформовано та надіслано першу податкову вимогу № 1/1027 від 07.07.2009 року на суму 6 671, 61 грн., другу податкову вимогу № 2/1185 від 20.08.2009 року на суму 10 695, 39 грн. Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем - 15.07.2009 року, та 26.08.2009 року - було направлено другу податкову вимогу. Це підтверджується копіями відповідних поштових повідомлень про вручення, які є наявними в матеріалах справи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати з фізичних осіб складає - 41 370, 06 грн. та залишається несплаченою.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.11.2011 року по 25.05.2013 року на суму 41 370, 06 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі - 41 370, 06 грн. (сорок одна тисяча триста сімдесят гривень 06 копійок) - код платежу - 13050500, р/р - 33219815700018, банк одержувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО - 805012, код банку - 36916755, одержувач - місцевий бюджет Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко