Постанова № 33167092, 12.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року ( 11 год. 50 хв.)Справа № 808/5623/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

суддів - Дуляницької С.М.

Лазаренка М.С.

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2, м. Запоріжжя

до відповідача: Міністерства оборони України, м. Київ

третя особа: Запорізький обласний військовий комісаріат, м. Запоріжжя

про: зобов'язання прийняти рішення та вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулись із адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Запорізький обласний військовий комісаріат в якому позивачі просять суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку із смертю ОСОБА_4 сім`ї померлого: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обчислену у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 25.05.2008, у розмірі десятирічного грошового забезпечення за останньою посадою на день смерті ОСОБА_4, але не менше від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а також здійснити переказ коштів на виплату призначеної одноразової грошової допомоги на відповідні реєстраційні рахунки Запорізького обласного військового комісаріату для подальшої безпосередньої виплати позивачам.

В обґрунтування позову посилаються на те, що після смерті чоловіка (батька) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 позивачі звернулись до відповідача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак, листом від 25.03.2013 № 248/3/6/451 Департамент фінансів Міністерства оборони України відмовив у виплаті грошової допомоги пославшись на те, що Військо-лікарською комісією Південного регіону встановлено, що смерть ОСОБА_4 пов'язана з проходженням військової служби, а не з виконанням обов'язків військової служби. Позивачі вважають таке рішення незаконним, оскільки у членів сім`ї загиблого військовослужбовця право на одержання допомоги пов'язується лише із настанням певних обставин, передбачених ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Стверджує, що наявність таких обставин була встановлена актом службового розслідування по факту смерті ОСОБА_4, а також іншими актами в/ч А 3309. Тобто, вимоги ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за умови яких у позивачів виникає право на отримання грошової допомоги, мали місце, а тому відмова у її виплаті є протиправною.

Представник позивачів в судове засідання 12.08.2013 не з'явився, заявою від 12.08.2013 вх. № 32801 просить суд розглянути справу за відсутності позивачів та їх представника.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 22.07.2013 вх. № 30185 посилається на те, що із матеріалів, які надавались позивачами до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для виплати грошової допомоги, а саме, витягу з протоколу № 233 від 30.11.2012 Військо-лікарської комісії Південного регіону, вбачається, що захворювання майора медичної служби ОСОБА_4, яке призвело до смерті, пов'язане з проходженням військової служби, а не з виконанням обов'язків військової служби. Наведене рішення Військо-лікарської комісії Південного регіону позивачами не оскаржувалось, а отже є чинним. З огляду на викладене, вважає, що підстав для виплати позивачам одноразової грошової допомоги згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» немає, оскільки обов'язковою умовою для одержання сім`єю померлого військовослужбовця вказаної виплати, є настання смерті під час виконання ним обов'язків військової служби, а не проходження військової служби. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_5 підтримав заперечення з підстав, викладених вище.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які

беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ОСОБА_4 проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді ординатора хірургічного відділення військової частини А 3309 у військовому званні майор медичної служби.

ІНФОРМАЦІЯ_1 вирушаючи з дому на роботу ОСОБА_4 помер, про що лікарем швидкої допомоги о 07 год. 39 хв. констатовано смерть.

11.02.2013 позивачі звернулись із письмовою заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

15.02.2013 заява позивачів разом із доданими документами за вих. № 185/ФС спрямована на розгляд та прийняття рішення до Міністерства оборони України.

Листом від 25.03.2013 вих. № 248/3/6/451 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки Військо-лікарською комісією Південного регіону встановлено, що смерть ОСОБА_4 пов'язана з проходженням військової служби, а не з виконанням обов'язків військової служби.

Не погоджуючись із відмовою відповідача та з вимогою зобов'язати вчинити певні дії, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 звернулись до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України, а також членів їх сімей.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» .

Статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових

формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям

виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (далі - Постанова № 499).

Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови № 499 у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або

перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога: сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця строкової

служби, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 24 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, зокрема, на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

В акті службового розслідування по факту смерті військовослужбовця військової частини А3309 майора м/с ОСОБА_4 від 19.11.2012 (копія у справі) зазначено, що «смерть майора м/с ОСОБА_4 наступила раптово вранці ІНФОРМАЦІЯ_1 о 7 год. 39 хв. внаслідок гострої коронарної недостатності, тобто не носить насильницький характер. Смерть наступила тоді, коли останній виходив з місця мешкання, прямуючи на службу, тобто на шляху слідування на службу…».

З огляду на це, суд приходить до висновку, що смерть військослужбовця ОСОБА_4 сталася під час виконання ним обов'язків військової служби, оскільки вказана подія охоплюється визначенням п. 2 ч. 3 ст. 24 Закону № 2011-ХІІ.

Обмеження в застосуванні Закону № 2011-ХІІ, зокрема, щодо виплати грошової допомоги, передбачені ч. 2 ст. 3, відповідно до якої дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Відсутність обставин, визначених ч. 2 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ, підтверджується долученими до справи копіями акту службового розслідування від 19.11.2012, наказом командира в/ч А 3309 «Про результати проведення службового розслідування по факту смерті військовослужбовця військової частини А 3309 майора м/с ОСОБА_4» від 19.11.2012 № 348 та довідкою про смерть № 4318 від 17.11.2012, виданої Запорізьким обласним бюро судово-медичної експертизи.

Також, судом встановлено, що позивачі, відповідно до положень ст. 3 Сімейного кодексу України належать до членів сімї загиблого військовослужбовця майора м/с ОСОБА_4, що підтверджується долученими до справи копіями Свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 30.01.1999, Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_2 від 01.02.2001, довідкою КП «Основаніє» від 19.11.2012 тощо.

Таким чином, оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи що смерть військовослужбовця майора м/с ОСОБА_4 настала під час виконання ним обов'язків військової служби, не пов'язана із вчиненням ним дій, визначених ч. 2 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ, то позивачі, як члени сім`ї загиблого мають право на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Посилання відповідача в листі від 25.03.2013 № 248/3/6/431 на висновки Військово-лікарської комісії Південного регіону про те, що смерть майора м/с ОСОБА_4 пов'язана з проходженням військової служби суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

На виконання положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» тощо наказом Міністра оборони України від 19.08.2008 № 407 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (далі - наказ № 407).

Відповідно до п. п. «а» п. 4.9 Розділу 4 вказаного Положення визначено, що документами, які подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є, зокрема, висновок ВЛК про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби.

Натомість слід зазначити, що серед переліку документів, які подають особи щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, визначених п. 4 Постанови № 499, висновок ВЛК про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби - відсутній.

Тобто, в даному випадку існують дві правові норми, які містять різні вимоги до переліку документів, що мають надаватись для отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

В силу ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосувати положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», які безпосередньо визначають умови та порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця та відповідно мають вищу юридичну силу в порівняні з наказом Міністра оборони України від 19.08.2008 № 407.

Крім того, слід зазначити, що інформація, яка міститься у висновку ВЛК, для призначення одноразової грошової допомоги правового значення не має, оскільки як Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» так і постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 визначають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, а тому це право виникає незалежно від причин смерті та не потребує встановлення причинного зв'язку загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби, за виключенням обмежень в

застосуванні Закону № 2011-ХІІ, визначених ч. 2 ст. 3 цього Закону.

З цих же підстав суд відхиляє посилання відповідача на те, що висновок Військово-лікарської комісії Південного регіону позивачами не оскаржувався.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача, викладену у листі від 25.03.2013 № 248/3/6/431, у призначені та виплаті позивачам у зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача призначити та виплатити сім`ї померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 у зв'язку із смертю ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Запорізький обласний військовий комісаріат про зобов'язання прийняти рішення та вчинити дії, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити сім`ї померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 у зв'язку із смертю ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 34,41 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.Я. Максименко

Судді С.М. Дуляницька

М.С. Лазаренко