Ухвала суду № 33167012, 20.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/71701/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Муравйов О. В. Бухтіярова І. О. Острович С. Е. Малюги Ю. В. Підіпригора М. О. Литвиненко С. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуНововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 рокуу справі№ 2а-4693/12/2070за позовомПриватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, Управління державного казначейства в Нововодолазькому районі Головного Управління Державного казначейства України в Харківській областіпростягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року у справі № 2а-4693/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 903 319,50 грн., з яких 1 663 250,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року та пені в розмірі 196 263,50 грн.; 43 806,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за травень 2010 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.7,ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21.06.2010 року позивачем подано до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року (вх. № 9002255679 від 21.06.2010 року), в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по рядку 25.1 суму ПДВ у розмірі 425 815,00 грн. Разом із зазначеною декларацією позивачем були подані до податкової інспекції документи, необхідні для здійснення бюджетного відшкодування. Копія податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року також була подана позивачем до УДК в Нововодолазькому районі.

20.07.2010 року позивачем подано до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року, в якій по рядку 25.1 заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ у розмірі 1 663 250,00 грн. Разом з зазначеною податковою декларацією позивач подав до МДПІ документи, необхідні для здійснення бюджетного відшкодування. Крім цього, копія податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року була подана позивачем до УДК у Нововодолазькому районі.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

У відповідності до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. цього Закону, передбачено якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, за результатами проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні та квітні 2010 року, складено акт від 22.07.2010 року № 1789/07-0-12/30773938, яким було підтверджено відображене у декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 382 009,00 грн. та зафіксовано порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року № 0000041600/0 про зменшення ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за травень 2010 року на суму 43 806,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі № 2-а-10433/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 року, скасовано вказане податкового повідомлення-рішення.

За наслідками проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді, грудні 2007 року, січні, лютому, березні, червні 2008 року, лютому 2009 року, травні 2010 року складено акт від 19.08.2010 року № 1927/07-0-12/30773938, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. пп. 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0000061600/0 про зменшення ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на суму 1 663 250,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року у справі № 2а-12425/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011 року, скасовано вказане податкове повідомлення-рішення, а в задоволенні вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року у розмірі 1 663 250,00 грн. відмовлено з посиланням на те, що зазначена вимога є передчасною.

Згідно із ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, як беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій справі за участю тих самих сторін.

Частиною 2 статті 257 цього Кодексу передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Враховуючи положення ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають відхиленню доводи скаржника про необґрунтованість посилання судів на вказані судові рішення у зв'язку з їх оскарженням в касаційному порядку.

Абзацом 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Аналогічні положення містилися в пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що висновок на отримання позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 707 056,00 грн. не складався та до органу державної казначейської служби України не передавався.

Посилання відповідача на те, що вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року в розмірі 1 663 250,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивачу вже відмовлено у задоволенні таких вимог постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року у справі № 2а-12425/10/2070, обґрунтовано відхилені судами, враховуючи наступне.

Підставою відмови в задоволенні вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року в розмірі 1 663 250,00 грн. стала передчасність вимоги, оскільки на час винесення рішення ще не має рішення суду, яким би було скасовано рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування та яке б набрало законної сили.

Проте, підставою звернення позивача з позовною заявою, яка є предметом розгляду по даній справі, є, зокрема, наявність постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року у справі № 2а-12425/10/2070, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0000061600/0 про зменшення ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року на 1 663 250,00 грн., яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення бюджетного відшкодування задоволені вірно.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 196 263,50 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету по відшкодуванню ПДВ за червень 2010 року в сумі 1 663 250,00 грн. за період з 01.01.2011 року по 09.04.2012 року (день подання позову), є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року у справі № 2а-4693/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді І. О. Бухтіярова

С. Е. Острович