Ухвала суду № 33166297, 20.08.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2774/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю.А.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

20.08.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Пищиди М.М., Суржика М.М.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним і

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ПАТ «ПриватБанк» пред'явив позов до відповідача, в якому просив стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 35190,86 грн., посилаючись на те, що 20 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 3019,50, який зобов'язався щомісячно погашати заборгованість, проте свої зобов'язання порушив.

Не погоджуючись з позовом, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до первісного позивача, в якому просив визнати кредитний договір недійсним., посилаючись на те, що кредит від його імені був оформлений з використанням паспорта, який ним був загублений у 2002 році.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2013 року в задоволенні позову ПАТ «ПриватБанк» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано кредитний договір, укладений між сторонами недійсним.

Не погодившись з таким висновком суду першої інстанції, ПАТ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ «ПриватБанк» Бистрова С.А., який підтримав доводи скарги, заперечення ОСОБА_2, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За правилами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду відповідає вищезгаданим вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 3019,50, який зобов'язався щомісячно погашати, проте свої зобов'язання порушив у зв'язку з чим станом на 18.10.2012 року утворилася заборгованість у розмірі 35190,86 грн.

В зустрічному позові ОСОБА_2 просив визнати кредитний договір недійсним, оскільки він не підписував його і грошові кошти у зазначеному банку не отримував і вказував, що від його імені діяла інша особа, скориставшись його паспортом, який зазначено в кредитному договорі і який у нього було викрадено 20 лютого 2002 року. Факт викрадення паспорта підтверджується відповідною довідкою наданою Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області.

Новий паспорт взамін викраденого ОСОБА_2 отримав 25 лютого 2002 року, а втрачений паспорт був анульований.

За висновками почеркознавчої експертизи № 556 від 04.06.2013 року, проведеною Кіровоградським відділенням Одеського НДІСЕ, підписи від імені ОСОБА_2 в заяві позичальника, видатковій накладній, копіях сторінок втраченого паспорта та копії довідки про ідентифікаційний номер, виконані не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов і визнавши кредитний договір, суд першої інстанції встановив і виходив з того, що під час укладення кредитного договору був використаний паспорт, який станом на дату підписання договору ним був втрачений, а підпис в тексті кредитного договору від імені позичальника підроблено, що у відповідності до ч.3 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України вказує на його недійсність.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд поклав в основу ухваленого рішення лише висновок експерта не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки факт того, що кредитний договір з банком підписував не ОСОБА_2, а інша, невстановлена особа, з використанням його втраченого паспорта, встановлено відповідними висновками службового розслідування від 07.08.2-13 року проведеного самим ПАТ «ПриватБанк».(а.с. 23-25)

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженою у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: