Рішення № 33165431, 05.08.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6746/13-ц

Провадження № 2/127/2796/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

05.08.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчиненний з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 244 935 грн. 14 коп. ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (03150 м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ідентифікаційний код 33299878) на користь ОСОБА_1 (проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) внесені на рахунок банку кошти в сумі 244 935 грн. 14 коп., 4 358 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат на правову допомогу та 2 509 грн. 35 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчиненний з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 244 935 грн. 14 коп. відмовити.

Судові витрати ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" залишити без відшкодування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

CУДДЯ

Повне рішення буде виготовлено 09.08.2013 р.

Справа № 127/6746/13-ц

Провадження № 2/127/2796/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчиненний з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 244 935 грн. 14 коп. ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів, мотивуючи позов тим, що між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі керуючого Вінницьким відділенням №3 ОСОБА_3 та нею було укладено Договір банківського вкладу у гривнях «вклад Ощадний» (депозит) за № 153375 від 28 листопада 2012 року. Останнє поповнення банківського вкладу було здійснено нею 05 лютого 2013 року на суму 243 900 грн. 00 коп. згідно додаткового договору від 05.02.2013 року до Договору. Факт отримання вказаної суми відповідачем підтверджується квитанцією за №3498 від 05.02.2013 р. При цьому керуюча Вінницьким відділенням при укладанні даної додаткової угоди витребувала у неї оригінал договору та не повернула його. Відповідно до пункту 2 додаткової угоди остаточна сума вкладу по Договору становить 244 935 грн. 14 коп. з урахуванням незнижуваного залишку у 1000 грн. 00 коп. Керуючись своїм правом передбаченим ст.1060 ЦК України, вона звернулася до відповідача із заявою про дострокове припинення дії вкладу за №288/1417 від 15 лютого 2013 року з вимогою видати їй 25.02.2013 року всю суму вкладу у розмірі 244 935 грн. 14 коп. Однак її законна вимога щодо повернення вкладу відповідачем не задоволена з підстав вказаних у відповіді: на рахунку №2620800244380 згідно Договору №153375 залишок коштів становить 1035 грн. 14 коп. Вона 13 лютого 2013 року звернулася до відповідача надати виписку з рахунку та повернути оригінал Договору. На що в усній формі працівниками відділення банку, було повідомлено, що оригінал договору забрали в м. Київ у зв'язку із кримінальною справою відносно начальника цього відділення. При цьому їй була надана «Виписка по угоді № 153375», за якою залишок на рахунку вже складає 1047 грн. 39 коп. Факт отримання відповідачем грошей на підставі додаткового договору від 05.02.2013 р. у сумі 243 900 грн. 00 коп. у виписці не зафіксований, як і факт зняття цієї суми або ії частини з рахунку. Вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, згідно якої за договором банківської вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Будь-яких обмежень на дострокове одержання вкладів фізичними особами чинним законодавством не передбачено. Просить стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на її користь внесені на рахунок банку кошти в сумі 244 935 грн. 14 коп., судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 6000 грн., понесені судові витрати на сплаті судового збору в сумі 2 509 грн. 35 коп.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 244 935 грн. 14 коп., мотивуючи позов тим, що 28.11.2012 року між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі начальника Вінницького відділення №3 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (вклад ощадний) № 153375 від 28.11.2012 року. На рахунок № 2620800244380 відповідач ОСОБА_1 внесла грошові кошти в розмірі 1000 грн. 00 коп. Те, що ОСОБА_1 внесла на свій особовий рахунок грошові кошти в розмірі 243 900 грн. 00 коп. не відповідає дійсності, про сплату даного платежу ОСОБА_1 надає квитанцію від 05.02.2013 року, однак порядковий номер на квитанції відсутній. Крім того, 11 лютого 2013 року прокуратурою м. Вінниця під № 42013010010000111 в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано заяву ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» щодо зловживання своїм службовим становищем начальником Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» ОСОБА_3 та старшим касиром вказаного відділення ОСОБА_4 Проведення досудового розслідування доручено Вінницькому МВ УМВС у Вінницькій області. 13.02.2013 року банк визнано потерпілим в рамках вищевказаного провадження. З 11.02.2013 року до банку почали поступати звернення від фізичних осіб, які оформлені у вигляді заяв про дострокове припинення дії вкладу. Із заяв фізичних осіб та спілкування з ними випливає те, що ОСОБА_3 пропонувала групі осіб за власною ініціативою, з корисливих мотивів, задля власного збагачення здійснення незаконних валютно-обмінних операцій: доларів на гривню та/або гривню на долари по пільговому курсу. Для чого ОСОБА_3 отримувала від даних фізичних осіб грошові кошти напряму в кабінеті банку та/або за межами банку та/або через касира в касі. Після здійснення обміну за межами банку повертала їх в іншій валюті в кабінеті або за межами банку. 19.02.2013 ВМВ УМВС України у Вінницькій області під №12013010390001071 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано заяву ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» про те, що ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із старшим касиром вказаного відділення ОСОБА_4 економістом відділення ОСОБА_5, а також фізичними особами, що звернулись із незаконними вимогами до банку, зокрема, ОСОБА_1, шляхом подачі вищевказаним фізичним особам підроблених договорів та касових документів з вимогами про повернення ніби то покладених ними грошових коштів на банківські рахунки в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», здійснити замах на заволодіння шляхом обману майном ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особливо великих розмірах, оскільки заявлені фізичним особами вимоги спростовуються документами наявними у банку, а також інформацією щодо балансу по залишках на рахунках вказаних фізичних осіб станом на 12.02.2013 року. Розпочато досудове розслідування. 01.03.2013 року банк визнано потерпілим в рамках вищевказаного кримінального провадження. Заявлена сума вимог фізичних осіб до банку складає в гривневому еквіваленті 14 243 075 грн. 51 коп. З чого можна можна зробити висновок, що ОСОБА_3 із ОСОБА_4 ОСОБА_5, а також фізичними особами, що звернулись із незаконними вимогами до банку, зокрема, ОСОБА_1, вступили в злочинний зговір з метою ухилення від фінансового моніторингу, сплати податків, легалізації доходів здобутих незаконним шляхом, що являється порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, а правочини укладені між зазначеними вище особами є такими, що порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Зокрема, підтвердженням наявності попередньої змови (зговору з корисливих мотивів) між начальником відділення і позивачем ОСОБА_1 є факт надання доказів, які ніби підтверджують позовні вимоги позивача за первісним позовом. Тобто, Довіритель уповноважив Повіреного на представництво інтересів від його імені Довіреністю № 41 від 30.12.2012 року. Вищевказана Довіреність надає певний обсяг повноважень Повіреному в межах яких він має право діяти. Довіреність № 41 від 30.12.2012 року має обмеження повноважень Повіреного щодо суми укладання угод, еквівалент яких не повинен перевищувати 10 000 грн. 00 коп. Однак, не дивлячись на передбачені Довірителем обмеження, які були відомі позивачу за первісним позовом, ОСОБА_1 здійснила за її твердженням внесення грошових коштів в касу банку, згідно додаткової угоди від 05.02.2013 року на суму 243 900 грн. 00 коп. Вважає, що зазначена позивачем за первісним позовом квитанція має юридичну дефектність, як первинний документ та не може бути прийнятою судом, як доказ. Просить визнати договір банківського вкладу №153375 від 12.11.2013 року таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошові кошти в розмірі 244 935 грн. 14 коп.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала з наведених у позові підстав та суду пояснила, що між нею та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі керуючого Вінницьким відділенням №3 ОСОБА_3 було укладено Договір банківського вкладу у гривнях «Вклад Ощадний» (депозит) за № 153375 від 28 листопада 2012 року. Вона неодноразово неодноразово вносила кошти на свій рахунок, останнє поповнення банківського вкладу здійснила 05 лютого 2013 року на суму 243 900 грн. 00 коп. згідно додаткового договору від 05.02.2013 року до Договору. Факт отримання вказаної суми відповідачем підтверджується квитанцією за №3498 від 05.02.2013 р. Кошти вона вносила через касу відділення, квитанцію їй видав працівник банку, після того як вона внесла кошти в касу банку. Підпис та печатку на квитанції ставила начальник відділення. Начальник відділення банку при оформленні додаткової угоди від 05.02.2013 року витребувала та не повернула їй основний договір банківського вкладу без пояснення причин. На квитанції вона робила свої відмітки, оскільки не думала, що виникне подібна ситуація. Вона визнана потерпілою у кримінальній справі порушеній щодо керівника відділення банку. Просить позов задовольнити, в задоволені зустрічного позову просить відмовити.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом адвокат ОСОБА_6 пояснив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» було укладено Договір банківського вкладу, поповнення банківського вкладу ОСОБА_1 здійснила 05 лютого 2013 року на суму 243 900 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією за №3498 від 05.02.2013 р. Дана квитанція має всі необхідні реквізити. Вважає, що банком не надано будь-яких доказів того, що дана сума не надходила до банку. Про довіреність №41 від 30.12.2013 року надану начальнику відділення банку ОСОБА_3, яка обмежує її повноваження щодо суми укладених угод - не більше 10 000 грн. ОСОБА_1 не знала та не зобовязана була знати. Саме на банк та його посадових осіб покладається зобов'язання щодо зазначення реквізитів на банківських документах, клієнт банку звільнений від відповідальності за відсутність будь-якого з необхідних реквізитів та необхідних повноважень працівника банку. На даний час порушене кримінальне провадження про зловживання своїм службовим становищем керівником відділення ОСОБА_3 та касиром ОСОБА_4 та незаконним заволодінням ними коштами банку, ОСОБА_1 має статус потерпілого. Вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки банк не обґрунтував наявність підстав для визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Зазначає, що банк не вказує на будь-які ознаки підроблення печатки та підписів посадових осіб на квитанції № 3498 від 05.02.2013 року та додаткової угоди від 05.02.2013, які б давали підставу вважати що дані документи є фальшивими. Просить позов задовольнити, в задоволені зустрічного позову просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» ОСОБА_7 в судовому засіданні первісний позов не визнав та заперечив проти його задоволення, оскільки вважає, що кошти ОСОБА_1 до каси банку не вносилися, надана позивачем квитанція не може бути належним доказом внесення коштів до банку, підписи та печатка на квитанції підроблено. ОСОБА_1 за договором банківського вкладу на рахунок вносила лише 1 000 грн. Вважає, що підстав для повернення коштів немає. На даний час порушено кримінальне провадження щодо начальника Вінницького відділення №3 ОСОБА_3 за зловживання службовим становищем, місце проживання даної особи невідоме. Вважає, що начальник Вінницького відділення №3 ОСОБА_3 не мала права укладати договір на таку суму, оскільки відповідно до довіреності №41 від 30.12.2012 року вона уповноважена укладати, підписувати договори лише в межах суми, яка еквівалентна 10 000 грн., ОСОБА_1 зобовязана була знати про такі обмеження. Зазначає, що для Вінницького відділення №3 печатка №69 відбиток якої стоїть на додатковій угоді не виготовлялася. Зустрічний позов підтримав з наведених у позові підстав та просить його задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби ОСОБА_8 в судове засідання не зявився, надавши письмові пояснення стосовно позовних вимог зазначених у позовній заяві ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», в яких зокрема, зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У викладених у позовній заяві фактах не наведено, який саме публічний порядок було порушено відповідачами, також не наведено фактів незаконного заволодіння майном держави. Крім того, представником надано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в 2012 році працювала старшим касиром Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива». До її обовязків входило прийняття коштів від вкладників, видача та підписання відповідних банківських документів. Кошти від вкладників приймала через касу, при цьому вкладник надавав відповідну заяву, вона отримувала від вкладника кошти, перераховувала їх, проводила операцію через касу та видавала вкладникові відповідний документ квитанцію, яка формується електронною системою банку, на квитанціях ставила підпис та печатку. ОСОБА_1 пам'ятає, оскільки вона неодноразово протягом 2012 -2013 років вносила кошти на рахунок в банку. Дати, коли ОСОБА_1 вносилися кошти та суми внесених коштів не пам'ятає. З 16.01.2013 р. по 13.02.2013 р. вона перебувала на лікарняному, однак виходила на роботу та приймала в клієнтів кошти, так-як були великі обсяги роботи. Оскільки виходила в цей час на роботу неофіційно, права підпису на документах не мала, тому банківські документи в цей період підписувала начальник відділення ОСОБА_3 Підпис на квитанції наданій ОСОБА_1 схожий на підпис начальник відділення ОСОБА_3

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні з наданих сторонами доказів та пояснень учасників процесу встановлено наступне.

З додаткового договору №321028 від 05.02.2013 року до договору банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року (Вклад «Ощадний») вбачається, що між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі начальника Вінницького відділення №3 ОСОБА_3, яка дає на підставі Положення про відділення, Статуту банку та Довіреності №41 від 30.12.2012 року та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року. Вкладник поповнив вклад на суму 243 900 грн. 00 коп., сума вкладу по договору становить 244 935 грн. 14 коп., додатковий договір є невідємною частиною договору. На додатковому договорі міститься відтиск печатки №69, підписи сторін, зазначено номер та дату укладення договору.

Як вбачається з квитанції №3498 від 05.02.2013 року ОСОБА_1 внесла 243 900 грн. на рахунок №2620800244380 в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», призначення платежу - поповнення депозиту згідно договору №153375 від 28.11.2012 року.

Як вбачається із заяви від 15.02.2013 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» з проханням достроково 25.02.2013 року видати суму вкладу в розмірі 244 935 грн. 14 коп. згідно з договором №153375 від 28.11.2012 року.

Згідно відповіді Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» №28В/02 від 01.03.2013 року залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 №2620800244380 згідно договору №153375 становить 1035 грн. 14 коп. Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ ВМ УМВС України у Вінницькій області проводяться слідчі дії в рамках зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження за фактами вчинених шахрайських дій службовими особами відділення банку, які за попередньою змовою групою осіб заволоділи шляхом обману грошовими коштами банку і фізичних осіб та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів.

Згідно довідки ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» №374 від 01.07.2013 року, на депозитний рахунок №2620800244380, який числиться за ОСОБА_1 за договором банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року надходили грошові кошти в сумі 1 000 грн. Інших поповнень на рахунок ОСОБА_1 не відбувалося та заяви на видачу готівки не оформлялись.

Як вбачається з Положення про Вінницьке відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», затвердженого рішенням ОСОБА_9 (протокол №09 від 29.06.2010 року), відділення є структурним підрозділом Головного банку, відкривається на балансі Головного банку, не є юридичною особою, здійснює свою діяльність від імені Головного банку та в межах своїх повноважень.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» 0без номера та дати) за Вінницьким відділенням №3 з моменту відкриття відділення до 19.07.2013 року була закріплена печатка №29 (для договорів) та печатка Прибутково-видаткова каса №1. 22.07.2013 року відбулась заміна печаток Вінницького відділення №3 для використання в роботі відділення було передано начальнику Вінницького відділення №3 ОСОБА_10 печатка №87 (для договорів) та Прибутково-видаткова каса №2. Печатки, що використовувалися на Вінницькому відділенні №3 по 19.07.2013 року були передані на зберігання до центрального офісу банку (вул. Щорса, 7/9 м. Київ).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_4, 17.05.2011 року ОСОБА_4 була прийнята на посаду старшого касира Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (наказ №189-п від 17.05.2011 року).

З наказу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» від 29.05.2013 року № 403-п вбачається, що ОСОБА_4 звільнено з посади старшого касира Вінницького відділення №3 за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Як вбачається з посадової інструкції старшого касира Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», затвердженої головою правління ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» ОСОБА_11 від 17.05.2011 року, старший касир перераховує, обліковує, сортує, зберігає, пакує та видає готівку та інші цінності, відповідно до нормативних документів та інструкцій Національного банку України, технологічних карт, Положень та інструкцій ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (пункт 2.1.). Здійснює валюто обмінні операції з готівковою валютою з оформленням касових документів, реєстрів проведених операцій та відповідних довідок та квитанцій (пункт 2.3). Видає готівку по БПК та поповнює карткові рахунки з оформленням належних документів (пункт 2.4).

З довідки ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» від 19.07.2013 року №04-15/39 вбачається, що ОСОБА_3 працювала на посаді начальника Вінницького відділення №3 в період з 01.02.2013 р. по 13.03.2013 р.

Як вбачається з посадової інструкції начальника Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», затвердженої головою правління ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» ОСОБА_11 від 19.01.2011 року, начальник організовує роботу відділення по забезпеченню обслуговування клієнтів банку, зокрема з розрахунково-касового обслуговування згідно з чинним законодавством (пункт 2.3). Забезпечує виконання планових показників за всіма напрямками бізнесу, а саме з залучення грошових коштів на депозитні вклади (пункт 2.5). Залучає та високоякісно обслуговує клієнтів банку (пункт 2.6). Забезпечує законність, правильність та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку проведених операцій у відповідності до діючого законодавства (пункт 2.9). Здійснює первинний (поточний) контроль за правильністю та достовірністю проведених операцій відділення, в процесі якого перевіряє правомірність виконання операцій, правильність бухгалтерських записів та повноту відображення операцій в бухгалтерському обліку (пункт 2.10). За довіреністю банку укладає депозитні та інші договори (пункт 2.11). Засвідчує свій підпис печаткою відділення на документах, які потребують такого засвідчення (пункт 2.12). Несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обовязків згідно цієї посадової інструкції, за своєчасне, повне та якісне виконання покладених на нього посадових обовязків (пункт 4.2).

Як вбачається з посадової інструкції головного економіста Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», затвердженої головою правління ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» ОСОБА_11 від 25.01.2011 року, економіст проводить та обліковує операції відділення, що регламентуються відповідними нормативно-методичними документами банку та в межах дозволу на проведення операцій що наданий банком відділенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами існували зобов'язання за Договором банківського вкладу, врегульовані положеннями ст.ст. 1058 - 1061 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Така ж вимога закріплена у Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577.

В пункті 1.4 даного Положення передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Таке ж положення передбачено у п. 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (із змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин). Згідно п.1.1 Інструкції банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, а за договором банківського вкладу вкладні (депозитні рахунки).

Відповідно до п. п. 2.1, 4.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р. №254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за №559/7880, операції банків виконують відповідні працівники банку, яким надане право відповідального виконавця, а саме доручено оформляти та підписувати документи за визначеними операціями або: контролювати правильність оформлення документів та відображення їх в обліку; технологічно виконувати визначені операційні процедури незалежно від того, у якому структурному підрозділі банку вони працюють. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України.

Таким нормативно-правовим актом Національного банку є Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. № 174, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 р. за № 790/19528.

Пунктами 2.3, 2.9 даної Інструкції встановлено, що банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів, фізичних осіб - підприємців та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта господарювання для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком (філією, відділенням) резиденту - суб'єкту господарювання; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою, - від фізичних осіб на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі. Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Позивачем за первісним позовом та відповідачем зустрічним позовом ОСОБА_1 надано до суду додатковий договір №321028 від 05.02.2013 року до договору банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року (Вклад «Ощадний»), з якого вбачається, що між ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі начальника Вінницького відділення №3 ОСОБА_3, яка дає на підставі Положення про відділення, Статуту банку та Довіреності №41 від 30.12.2012 року та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року. Вкладник поповнив вклад на суму 243 900 грн. 00 коп., сума вкладу по договору становить 244 935 грн. 14 коп., додатковий договір є невідємною частиною договору. На додатковому договорі міститься відтиск печатки №69, підписи сторін, зазначено номер та дату укладення договору. Крім того, до суду надано оригінал квитанції №3498 від 05.02.2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 внесла 243 900 грн. на рахунок №2620800244380 в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», призначення платежу поповнення депозиту згідно договору №153375 від 28.11.2012 року. Дана квитанція містить всі необхідні реквізити, зокрема, найменування банку, який здійснив касову операцію, номер квитанції, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника відділення банку, який прийняв готівку, відбиток печатки. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана квитанція є належним підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі та відповідає вимогам вказаної Інструкції.

Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів на спростування того, що між сторонами укладалися договір банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року та додатковий договір №321028 від 05.02.2013 року до договору банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року.

Суд відкидає твердження представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про те, що кошти на банківський рахунок не надходили, надана позивачем квитанція не може бути належним доказом внесення коштів до банку, ОСОБА_1 зобовязана була знати про обмеження щодо суми коштів, встановлені довіреністю №41, оскільки необлікування на рахунках грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу слід кваліфікувати як невиконання банком взятих на себе зобов'язань по виконанню умов договору банківського вкладу, яке сталося з вини працівників банку, це не спростовує факту передачі позивачем коштів відповідальним працівникам банку, враховуючи, що належне облікування отриманих коштів не могло залежати від волі вкладника.

Щодо пояснень представника банку про сумнівність квитанції, можливу підробку підпису та відтиску печатки і заявлення з цього приводу клопотання про проведення відповідної експертизи, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки саме працівники банку є відповідальними за належне проведення банківських операцій, ОСОБА_1 не може нести відповідальність за неналежне виконання працівниками банку своїх службових обовязків. Відповідно до ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України та п. 2.1.1 вказаних договорів зобов'язання прийняти грошові кошти та зарахувати їх на депозитний рахунок, підтвердивши одержання вкладу видачею належним чином оформленої квитанції, є саме обов'язком банку.

Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом жодних доказів на спростування того, що між сторонами існували договірні відносини на підставі договору банківського вкладу суду не ненадано.

Як встановлено в судовому засіданні, за фактом вчинення службовими особами Вінницького відділення банку шахрайських дій, наслідком яких стало заволодіння шляхом обману грошовими коштами банку та фізичних осіб, відділом розслідування злочинів в сфері господарської діяльності СВ ВМ УМВС у Вінницькій області порушено кримінальне провадження і проводяться слідчі дії. Однак відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом доказів того, що банк звертався до правоохоронних органів із заявами щодо підробки та використання підроблених документів ОСОБА_1 в матеріалах справи немає.

Що стосується тверджень представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про те, що для Вінницького відділення №3 печатка №69, відтиск якої міститься на додатковому договорі, не виготовлялася, суд зазначає, що при вирішенні питання про призначення експертизи, судом неодноразово протокольними ухвалами витребовувалися докази щодо того, коли саме та які печатки було виготовлено для Вінницького відділення №3, однак належних та допустимих доказів представником банку надано не було. Що стосується довідки за підписом представника банку ОСОБА_7 (без дати та без номера) про те, що за Вінницьким відділенням №3 були закріплені печатки №29 (для договорів) та печатка Прибутково-видаткова каса №1 суд не приймає дану довідку як належний та допустимий доказ, оскільки довідка не містить необхідних реквізитів.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач за первісним позовом своїм правом скористалася та звернулася із заявою про повернення вкладу, однак її право на повернення суми вкладу було порушене, оскільки відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом своїх зобов'язань по поверненню коштів не виконав, тому порушене право підлягає захисту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" в частині стягнення коштів внесених на рахунок банку в розмірі 244 935 грн. грн. 14 коп. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 на підтвердження того, що нею були понесені витрати на правову допомогу надано до суду договір про надання правової допомоги від 06.03.2013 року укладений з адвокатом ОСОБА_6, акт виконаних робіт (надання послуг) від 07.06.2013 року та квитанцію від 07.06.2013 року на суму 6 000 грн. Оскільки, позивачем на підтвердження того, що нею були понесені витрати на правову допомогу в розмірі саме 6000 грн. належних доказів не надано, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи час, який адвокат ОСОБА_6 приймав участь у судових засіданнях, що становить 9 год. 27 хв., суд вважає, що з відповідача за первісним позовом слід стягнути на користь позивача за первісним позовом понесені нею витрати на правову допомогу відповідно до Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" в розмірі 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, тобто 4 358 грн. 60 коп.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає, що відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача за первісним позовом слід стягнути на користь позивача за первісним позовом понесені нею і документально підтвердженні судові витрати по сплаті судового збору.

Що стосується зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів того, що правочин порушує публічний порядок, або що правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, або що недодержані вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Також не було надано доказів наявності умислу у однієї чи обох сторін на вчинення такого правочину. Твердження про злочинну змову позивача за первісним позовом та начальника відділення банку при укладанні договору є лише припущеннями та не можуть бути взяті судом до уваги. Крім того, звертаючись до суду із даним позовом, позивач за зустрічним позовом не надає до суду самого договору банківського вкладу, який просить визнати таким, що порушує публічний порядок та вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Згідно зустрічної позовної заяви, позивач просить визнати договір банківського вкладу №153375 від 12.11.2013 року таким, що порушує публічний порядок та вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Однак, як вбачається із матеріалів справи, договір від 12.11.2013 року між сторонами не укладався.

На підставі викладеного, підстав для задоволення зустрічного позову суд не вбачає, а отже підстав для відшкодування понесених судових витрат немає.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів слід задовольнити частково, в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 244 935 грн. 14 коп. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (03150 м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ідентифікаційний код 33299878) на користь ОСОБА_1 (проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) внесені на рахунок банку кошти в сумі 244 935 грн. 14 коп., 4 358 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат на правову допомогу та 2 509 грн. 35 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчиненний з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 244 935 грн. 14 коп. відмовити.

Судові витрати ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" залишити без відшкодування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

CУДДЯ