Ухвала суду № 33164993, 15.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5502/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верола-Юг» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної податкової інспекції про визнання неправомірними та незаконними дії та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної податкової інспекції про визнання неправомірними та незаконними дії та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Верола-Юг" 18.07.2012 року внесено зміни в установчі документи та змінили місцезнаходження на наступну адресу: 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, б. 75-А/1, оф. 205.

Переяслав-Хмельницькою ОДПІ від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва отримано акт перевірки від 10.07.2012 № 1681/22-731/36862705 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Велес-Корм». В цьому акті податковим органом встановлено порушення: неможливість фактичного здійснення ПП «Велес Корм» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Велес Корм» з постачальниками та покупцями. Усі операції купівлі-продажу за ПП «Велес Корм» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Заступником начальника ГВПМ Броварської ОДПІ 06.07.2012 за №2826/7/07-10 надано службову записку начальнику Переяслав-Хмельницької ОДПІ та висновок щодо встановлення фактів реального здійснення господарських операцій та наявності ознак «фіктивності», відсутності факту реального здійснення господарської діяльності по підприємствам категорії «податкова яма» за березень 2012 р. на ТОВ «Верола Юг». Відповідно до цього висновку встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться та ніколи не знаходилось, про що складено акт та довідка про не встановлення його місцезнаходження, які направлено до Переяслав-Хмельницької ОДПІ. Крім того, встановлено відсутність наявності на ТОВ «Верола ЮГ» фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність кваліфікованого персоналу та факт незнаходження платника за юридичною адресою, відсутність штату необхідної кількості працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі значної кількості людей, відсутність транспортних засобів та будь-якого устаткування для ведення господарської діяльності, а також безпідставне формування податкового кредиту підприємствами реального сектору економіки. Наведені обставини свідчать, що господарська діяльність ТОВ «Верола Юг» має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій.

Згідно з п.73.5 ст.73 ПК України, податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Верола-Юг» при приведенні взаєморозрахунків з ПП «Велес Корм» за грудень 2011 р., лютий, травень 2012 р., результати яких оформлено актом від 06.08.2012 №31/23-1/37340856 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Верола-Юг» при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Велес Корм» за період з грудень 2011 року, лютий, травень 2012 року».

В акті податковим органом зазначено, що при його складанні взято до уваги акт перевірки від 10.07.2012 №1681/22-731/36862705 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Велес Корм» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість». Перевіркою встановлено, що операції ПП «Велес Корм» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ПП «Велес Корм» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. Отже, усі операції купівлі-продажу за ПП «Велес Корм» не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Також, взято до уваги висновок ГВПМ Броварської ОДПІ щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Верола Юг» щодо взаємодії з ПП «Велес Корм». В висновку зазначено, що операції між ТОВ «Верола Юг» та ПП «Велес Корм» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у ПП «Велес Корм» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

ПП «Велес Корм» є основним постачальником ТОВ «Верола-Юг», тому підтвердити подальший рух товарів (робіт, послуг) по ланцюгу не є можливим, що свідчить про те, що за увесь період господарської діяльності підприємство має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій.

Податковий орган дійшов висновку, що всі описані правочини спрямовані посадовими особами ТОВ «Верола Юг» та ПП «Велес Корм» на порушення публічного порядку, суперечать інтересам держави та суспільства, а отже є нікчемними. Для контрагентів ПП «Велес Корм» такі операції несуть податкову вигоду, і саме вони в цьому випадку є вигодонабувачами, тобто, особами, на користь яких вчиняються правочини та які штучно формують податковий кредит.

Актом про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер. Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання у сумі 2074960 грн., в т.ч. за грудень 2011 р. в сумі 481558,73 грн., за лютий 2012 р. в сумі 392215,17 грн. та за травень 2012 р. в сумі 1201186,10 грн. за результатами звірки зменшені, а задекларований податковий кредит у сумі 2074960 грн., в т.ч. за грудень 2011 р. в сумі 481558,73 грн., за лютий 2012 р. в сумі 392215,17 грн. та за травень 2012 р. в сумі 1201186,10 грн. за результатами звірки зменшено.

ТОВ «Верола-Юг» з ТОВ «Велес Корм» складено договори купівлі - продажу №1/5 від 01.05.2012, №2/5 від 04.05.2012, №3/5 від 04.05.2012, №5/5 від 10.05.2012, №4/5 від 16.05.2012 на поставку кукурудзи, сої, насіння соняшника, пшениці та укладено договір поставки №1 від 01.12.2011 на поставну кукурудзи на загальну суму 2889352,39 грн.

Поставка товару оформлювалася податковими та видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача при здійсненні поставок оформив належним чином видаткові накладні, а також податкові накладні, які позивачем у подальшому надано на перевірку (у кількості 170 шт. за грудень 2011 р., лютий, травень 2012 р.), а також видаткові накладні (у кількості 170 шт. за грудень 2011 р., лютий, травень 2012 р.). Разом з податковими та видатковими накладними сторонами були оформлені рахунки-фактури, які підтверджують належність товару та його суму.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, що відповідають даним податкових декларацій з ПДВ.

На підставі вказаного акту про неможливість проведення зустрічної звірки, податковим органом внесено відповідні коригування до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що підтверджується дослідженими судом роздруківками відповідної інформації з цієї системи.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232.

Відповідно до пункту 2 Порядку, проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 4 вказаного Порядку, передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов'язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки і складання довідки.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки (підпункт 5 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 6 вказаного Порядку, визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з п.9 Порядку, матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Суд звертає увагу на те, що Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236, визначено виключний перелік випадків, за яких складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зі змісту зазначеного положення слідує, що орган державної податкової служби може скласти акт про неможливість проведення зустрічної звірки лише у двох випадках: 1) встановлено факт відсутності суб'єкта господарювання за податковою адресою; 2) суб'єкт господарювання знятий з обліку. Інших підстав для складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки чинне законодавство не містить.

Згідно з вимогами до форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання обов'язково зазначаються причини неможливості проведення зустрічної звірки. При цьому, при зазначенні причин неможливості проведення зустрічної звірки мають бути вказані реквізити документів, що підтверджують цей факт (копії таких документів додаються до акта).

У пункті 86.7 статті 86 ПК України, зазначено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8. статті 86 ПК України, визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, податкове повідомлення-рішення - це правовий акт індивідуальної дії органу державної податкової служби або митного органу, який останні зобов'язані прийняти у передбачених законом випадках; він видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Ситуація, коли, за наслідками перевірки не приймається податкове повідомлення-рішення, передбачена п.86.9 ст.86 ПК України, а зазначені у цій нормі обставини у даному випадку відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтсанції, що коригування відповідачем податкового кредиту і податкових зобов'язань на підставі акта перевірки повинно здійснюватися податковим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

При цьому, згідно з вимогами вказаного Порядку, матеріали зустрічної звірки взагалі не є підставою для прийняття по них податковим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки вони підлягають направленню іншому податковому органу - ініціатору проведення такої зустрічної звірки.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача, що виразилась у коригуванні ним сум податкового зобов'язання і податкового кредиту без винесення податкового повідомлення-рішення, а саме, внесення до системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки відомостей про коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту Товариству з обмеженою відповідальністю "Верола-Юг" за грудень 2011 р., за лютий 2012 р. та за травень 2012 р. по взаємовідносинах з ПП "Велес-Корм", є протиправними.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у неналежному проведенні зустрічної звірки, у викладенні в акті про неможливість проведення зустрічної звірки тих чи інших відомостей, висновків, визнанні нікчемними правочинів, укладених позивачем з контрагентами, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про відмову в їх задоволенні виходячи з наступного.

Текстуальне викладення такого акту та наведення у ньому тих чи інших слів, речень, тверджень, мотивів, дії щодо відображення в акті висновків інспектора з посиланням на недійсність чи нікчемність право чинів, є позицією працівника податкового органу, яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків під час зустрічної звірки чи перевірки. Проте, ці твердження працівника податкового органу самі по собі не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, не порушують прав позивача, оскільки сам акт зустрічної звірки (перевірки, тощо) не є підставою для виникнення грошового зобов'язання. Підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання є податкове повідомлення-рішення.

Твердження представника позивача про те, що вказані вище висновки можуть потягнути за собою негативні наслідки для підприємства у майбутньому, не можуть бути прийняті, із огляду на приписи статті 6 КАС України, оскільки право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

А тому, оскаржені дії відповідача по неналежному проведенні зустрічної звірки, по визнанню в акті про неможливість проведення зустрічної звірки правочинів нікчемними, зазначенню в цьому акті інших висновків не мають для позивача юридичного значення та не призвели до фактичного порушення прав та інтересів позивача.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвала виготовлений 20.08.2013 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.