Ухвала суду № 33163616, 20.08.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/2553/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Восковська О.А. Провадження № 22-ц/773/1193/13 Категорія: 24 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року місто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Подолюка В.А.,

суддів - Завидовської-Марчук О.Г., Федонюк С.Ю.,

при секретарі - Перебойчуку Р.В.,

з участю представника позивача - Кобук О.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013року підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (далі - ПТМ «Ковельтепло») пред'явило в суд позов до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення 2994 грн. 39 коп. заборгованості з оплати комунальних послуг.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду позов задоволено. Ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на користь ПТМ "Ковельтепло" заборгованість по оплаті за комунальні послуги - централізоване опалення в розмірі 2994 грн. 39 коп. та судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На вказане рішення суду відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ПТМ «Ковельтепло». Вказує, що суд порушив норми процесуального права, оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України її слід було залишити без руху, суд також не дозволяв користуватися текстом заперечення проти позову. Позивач покликався на норми матеріального права, що не підлягали застосуванню, що було підставою для відмови в позові. На частину заявлених позивачем вимог не видавався судовий наказ, тому позивач мав право пред'являти позов лише на суму 1514 грн. про стягнення якої видавався судовий наказ, який в подальшому був скасований судом. Суд задовольнив позов і стягнув заборгованість за послуги, які позивачем не надавались, оскільки з 10 жовтня 2012 року квартира була відключена від централізованого теплопостачання. Судом допущені інші порушення норм процесуального права, зокрема, щодо відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором №4/413 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який було укладено між ПТМ „Ковельтепло" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПТМ „Ковельтепло" зобов'язувалось надавати відповідної якості послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 та централізованого опалення та гарячого водопостачання, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, зобов'язувались оплачувати послуги у встановлений договором термін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі в порушення умов договору не проводили оплату за послуги, в супереч умовам порядку провели відключення квартири від централізованого опалення та гарячого водопостачання, тому зобов'язані сплатити 2994,39 грн. заборгованості.

Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року за № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року за № 4, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Відповідно до п. 2.5 цього Порядку, відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

За п. 2.6 Порядку, по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Суд першої інстанції, давши належну оцінку наявним у справі доказам, обґрунтовано задоволив позов, виходячи з вимог норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, являючись співвласниками квартири АДРЕСА_1, не дотримались порядку відключення споживачів від централізованих мереж та переходу на автономне опалення, належним чином не виконували зобов'язань по сплаті послуг з централізованого теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2994,39 грн.

Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при вирішенні питань відповідності позовної заяви вимогам ЦПК України, відкладення розгляду справи, щодо неповаги позивача до суду та держави, некоректності покликання позивача на норми матеріального права, обмеження зачитувати письмові заперечення проти позову не впливає правильність визначення судом спірних правовідносин та ухвалення правильного рішення по суті.

Ухвалення оскаржуваного рішення суду за межами суми заборгованості, що була визначена в судовому наказі від 01 березня 2013 року, який був скасований судом відповідає вимогам норм ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу (…заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості…), може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Установлено, що 01 березня 2013 року Ковельським міськрайонним судом був виданий судовий наказ про стягнення з відповідачів 1514, 38 грн. заборгованості за послуги. Цей наказ 28 березня 2013 року був скасований ухвалою цього суду.

13 травня 2013 року ПТМ «Ковельтепло», у відповідності до ч. 3 ст. 118, ч. 2 ст. 32 ЦПК України, було подано позовну заяву зі збільшеними позовними вимогами про стягнення з відповідачів 2994,39 грн. заборгованості. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :