Постанова № 33163410, 21.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р.Справа № 17/17-4513-2011Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.

(Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням заступника голови суду № 591 від 06.08.2013р. )

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

За участю представників сторін:

Від ТОВ „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан"- Казірський Ю.Ф.

Від ВАТ „Шлях Ілліча"- не з'явився

Від Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області- не з'явився

Від ПАТ „Імексбанк"- не з'явився

Від МДПІ м. Роздільна- не з'явився

Від арбітражного керуючого Панова А.Б. - не з'явився

Від ТОВ „Ланжерон і К"- Панов А.Б.

розглянувши апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 14.06.2013 р.

по справі № 17/7-4513-2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан"

до боржника Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча"

за участю кредиторів:

1) Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області;

2) Публічного акціонерного товариства „Імексбанк";

3) МДПІ м. Роздільна

за участю арбітражного керуючого: Панова А.Б.

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 27.06.2013р., яка надіслана учасникам процесу 01.07.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 10.07.2013 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 21 серпня 2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Публічне акціонерне товариство „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів", Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропартнер-ХХІ", Державне підприємство „Дослідне господарство „Таїровське" Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства імені В.С. Таїрова" звернулись до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банрутство Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча", посилаючись на наявність загальної заборгованості у сумі 384 586, 93 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2012р. (суддя: Антощук С.І.) визнано безспірні грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника та зобов'язано кредиторів подати в десяитиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у офіційний друкований орган (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів та докази публікації надати суду та введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна ВАТ „Шлях Ілліча" призначено арбітражного керуючого Панова А.Б.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 27.07.2012р. (суддя: Антощук С.І.) затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча".

Постановою Господарського суду Одеської області від 17.10.2012р. (суддя Антощук С.І.) визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство „Шлях Ілліча"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Панова А.Б. (а.с.24-30 матеріалів оскарження).

На виконання п.6 резолютивної частини постанови про визнання банкрутом 01.11.2012р. у газеті „Урядовий кур'єр" № 200 опубліковано відповідне оголошення.

19.02.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про заміну кредитора по справі у порядку ст. 25 ГПК України (а.с. 29-30 матеріалів оскарження).

В обгрунтування клопотання ТОВ „Ланжерон і К" послався на те, що товариством було прийнято рішення задовольнити вимогу ТОВ „Рибопромислва судноплавна компанія „Капітан" в повному обсязі на суму 351 862, 50 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №1969 від 19.02.2013р. на суму 321 321, 00 грн. - вимоги першої черги, №1968 від 19.02.2013р. на суму 351 541, 50 грн. - вимоги четвертої черги.

На думку ТОВ „Ланжерон і К" ці обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним клопотанням щодо заміни кредитора у справі про банкрутство „ВАТ „Шлях Ілліча", а саме з ТОВ „Рибопромислва судноплавна компанія „Капітан" на ТОВ „Ланжерон і К".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2013р. (суддя Антощук С.І.) у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" про заміну у справі №17/17-4513-2011 кредитора ТОВ "Рибопромислова судноплавна компанія "Капітан" на ТОВ „Лінжерон і К" відмовлено (а.с. 48-52 матеріалів оскарження).

Вищезазначенна ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. ухвалу господарського суду Одеської області від 20.03.2013р. по справі №17/17-4513-2011 залишено без змін; апеляційну скаргу ТОВ „Ланжерон і К" без задоволення (а.с. 53-58 матеріалів оскарження).

30.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ліквідатора, в якій просило зобов'язати ліквідатора-арбітражного керуючого Панова А.Б. (67500, Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Піонерська, 7) замінити кредитора у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча" (67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 00413372) з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан" з грошовими вимогами у сумі 351 862, 50 гр.,з яких 321, 00 грн. - вимоги першої черги і 351541, 50 грн. - вимоги четвертої черги, на ТОВ „Ланжерон К" з грошовими вимогами у сумі 351862, 50 грн., з яких 321, 00 грн. - вимоги першої черги і 351541, 50 грн. - вимоги четвертої черги, та внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча".

В обґрунтування скарги скаржник посилався на те, що дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Панова А.Ю. про відмову у задоволенні клопотання ТОВ „Ланжерон і К" про заміну кредитора у справі №17/17-4513-2011 про банкрутство ВАТ „Шлях Ілліча" з ТОВ "Рибопромислова судноплавна компанія "Капітан" на ТОВ „Ланжерон і К" є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Так, заявник зазначає, що 05.02.2002р. між заявником та банкрутом ВАТ „Шлях Ілліча" було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) за адресою: Одеська обл., Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58, та додаткову угоду до даного договору від 05.01.2012р. з положенням про продовженням строку оренди до 31.12.2014р. Як зазначає заявник, з метою захисту права на орендоване майно банкрута ним було оплачено Товариству з обмеженою відповідальністю „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан" грошові вимоги у сумі 321,00 грн. та у сумі 351 541,50 грн., які були включені господарським судом до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча" по справі про визнання його банкрутом №17/17-4513-2011. Оплата здійснена згідно платіжних доручень №1969 від 19.02.2013р. та №1968 від 19.02.2013р., оригінали яких додано до клопотання.

Крім того, скаржник зазначає, що існувала загроза втрати права оренди у випадку ліквідації ВАТ „Шлях Ілліча" та у зв'язку з цим припинення договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 05.02.2002р., тому ТОВ „Ланжерон і К" задовольнило вимоги ТОВ "Рибопромислова судноплавна компанія "Капітан" до ВАТ „Шлях Ілліча", у зв'язку з чим це є відповідною підставою для заміни кредитора у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2013р. (суддя Антощук С.І.) у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" на дії ліквідатора ВАТ „Шлях Ілліча" арбітражного керуючого Панова А.Б.-відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" по справі №17/17-4513-2011 не набуло у встановленому законодавством порядку статусу кредитора у справі, а відповідно і права на звернення до ліквідатора у справі з вимогою про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча". За відсутності відомостей про заміну кредитора у справі, підтверджених належним та допустимим доказом (рішенням суду), відсутній і обов'язок ліквідатора вносити до реєстру вимог кредиторів відомості про заміну кредитора.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.06.2013р. у справі №17/17-4513-2011 про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора та прийняти у справі постанову, якою зобов'язати ліквідатора-арбітражного керуючого Панова А.Б. (67500, Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Піонерська, 7) замінити кредитора у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча" (67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 00413372) з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан" з грошовими вимогами у сумі 351 862, 50 гр.,з яких 321, 00 грн. - вимоги першої черги і 351541, 50 грн. - вимоги четвертої черги, на ТОВ „Ланжерон К" з грошовими вимогами у сумі 351862, 50 грн., з яких 321, 00 грн. - вимоги першої черги і 351541, 50 грн. - вимоги четвертої черги, та внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча".

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не були дослідженні всі обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення питання щодо розгляду скарги на дії ліквідатора.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 27.07.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча".

Згідно постанови Господарського суду Одеської області від 17.10.2012р. Відкрите акціонерне товариство „Шлях Ілліча" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Панова А.Б.

01.11.2012р. у газеті „Урядовий кур'єр" № 200 опубліковано відповідне оголошення щодо визнання ВАТ „Шлях Ілліча" банкрутом.

30.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ліквідатора, арбітражного керуючого Панова А.Б.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами викладеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак не погоджується із доводами викладеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, приписами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з приписами ч.4 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) встановлено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Положеннями ч.4 вищезазначеної статті Закону передбачено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Таким чином суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з положеннями вищезазначених норм законодавства передбачено, що суб'єкт, визначений у ч.4 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може оскаржити дії ліквідатора у справі про банкрутство по виконанню покладених на нього Законом обов'язків, якщо є підстави вважати, що такі дії були вчинені ним неналежно (не у повному обсязі/у непередбачений спосіб/з порушення строків та ін.) або ліквідатор безпідставно утримався від виконання обов'язкових дій, а також у разі вчинення дій, що виходять за межі наданих йому повноважень.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан" у сумі 351 862,50грн. (321грн. - вимоги першої черги; 351 541,50грн. - вимоги четвертої черги) були внесені до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча" як вимоги категорії „конкурсні вимоги кредитора".

Таким чином, згідно частиною 2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого ч.1 даної статті для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд конкурсних вимог кредитора (при розгляді даної скарги конкурсних вимог ТОВ „Ланжерон і К"), поданих після сплину тридцятиденного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами розгляду конкурсних вимог, встановлених ст.ст. 14,15 Закону, у тому числі щодо їх розгляду розпорядником майном боржника і боржником, не допускається згідно Закону.

Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що набути статус кредитора у справі за рішенням ліквідатора у ліквідаційній процедурі банкрута неможливо у зв'язку з відсутністю у Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положень щодо надання ліквідатору відповідних повноважень.

Відповідно до положень п.51 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснено, що законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не деталізовано процедуру (порядок) заміни кредитора у справі, відповідно до вимог ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України щодо розгляду господарськими судами справ про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при розгляді питання про заміну кредитора у справі про банкрутство суд застосовує відповідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

За таких обстаивин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланжерон і К" по справі не набуло у встановленому законодавством порядку статусу кредитора у справі, а відповідно і права на звернення до ліквідатора у справі з вимогою про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Шлях Ілліча".

Отже, за відсутності відомостей про заміну кредитора у справі, підтверджених належним та допустимим доказом (рішенням суду), відсутній і обов'язок ліквідатора вносити до реєстру вимог кредиторів відомості про заміну кредитора.

Таким чином суд апеляційної інстанції зазначає, що за відсутності обов'язку ліквідатора вносити до реєстру вимог кредиторів відомості про заміну кредитора, відсутні підстави вважати невнесення таких відомостей порушенням обов'язку ліквідатора.

Крім того, відповідно до вимог ст. 151 ЦК УРСР в редакції 1963р. в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.153 ЦК УРСР в редакції 1963р., договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, що до яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Дослідивши договір оренди нежитлового приміщення від 05 лютого 2002р. укладеного між ВАТ „Шлях Ілліча" та ТОВ „Ланжерон і К"та додаток до нього від 05.01.2012р., який покладено ТОВ „Ланжерон і К" в основу заявлених вимог, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку що наведений договір є не укладеним, оскільки сторони за договором не досягли згоди по всіх істотних умовах у тому числі сторони не визначили вартість орендної плати.

Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції в не повному обсязі були дослідженні всі обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення питання щодо розгляду скарги на дії ліквідатора, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції були дослідженні всі фактичні обставини справи та цілком обгрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Наведене вище свідчить про обгрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали та унеможливлює задоволення скарги, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду, що передумовлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453-VI), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.85,99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.06.2013р. у справі № 17/7-4513-2011- залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повий текст постанови підписано 27.08.2013р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.