Постанова № 33162935, 16.08.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року Справа № 803/1657/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Сівчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудленд Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вудленд Україна» (далі - ТзОВ «Вудленд Україна», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 року № 0003202201, № 0003212201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Вудленд Україна» з питань здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Паралель ВІД» за період 2009 - 2012 роки, про що складено акт № 2536/22.1/33278952 від 24.04.2013 року.

Перевіркою ТзОВ «Вудленд Україна» встановлено такі порушення:

- статті 185, пункту 186.2 статті 186, пункту 198.1 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 3181,00 грн., в т. ч.: лютий 2011 року - 950,00 грн., березень 2011 року - 1714,00 грн., серпень 2011 року - 517,00 грн.;

- пункту 3.1 статті 3, пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3924,00 грн., в т. ч..: за І квартал 2011 року на суму 3330,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 594,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2536/22.1/33278952 від 24.04.2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС 17.05.2013 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0003202201, яким ТзОВ «Вудленд Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 3925,00 грн., в тому числі 3924,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0003212201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 3311,25 грн., у тому числі за основним платежем - 3181,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130,25 грн.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що господарські операції між ТзОВ «Вудленд Україна» та ПП «Паралель ВІД» фактично були здійснені, спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків, послуги були придбані з метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 17.05.2013 року № 0003202201, № 0003212201.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 07.08.2013 року (а. с. 92-94) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перевіркою, з урахуванням акту від 25.10.2012 року № 5522/22-1/37319777, матеріалів Управління Служби безпеки України у Волинській області (УСБУ у Волинській області), не підтверджено фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Паралель ВІД» та зроблено висновок про завищення товариством по операціях з придбання послуг у приватного підприємства податкового кредиту та валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Вудленд Україна» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 152922 (а. с. 85), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 691247 від 29.01.2013 року (а. с. 86), знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ ГУ Міндоходів, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 06.10.2009 року № 939 (а. с. 167), зареєстроване платником ПДВ з 04.11.2009 року, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 04.11.2009 року № 100252874 (а. с. 168). Згідно із статутом, затвердженим загальними зборами учасників товариства (протокол № 24 від 15.11.2012 року), ТзОВ «Вудленд Україна», серед іншого, здійснює такі види діяльності, як лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівля (а. с. 155-166).

Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС (правонаступником якої є Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Вудленд Україна» з питань здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Паралель ВІД» за період 2009 - 2012 роки, про що складено акт № 2536/22.1/33278952 від 24.04.2013 року (а. с. 9-18).

В ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до наданих до перевірки первинних документів у лютому, березні та серпні 2011 року ТзОВ «Вудленд Україна» отримувало від ПП «Паралель ВІД» послуги автокрану та транспортні послуги на загальну суму 19085,32 грн. (в т. ч. ПДВ 3180,89 грн.). Проте, з урахуванням висновків акту перевірки ПП «Паралель ВІД» від 25.10.2012 року № 5522/22-1/37319777, фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ «Вудленд Україна» та ПП «Паралель ВІД» не підтвердилися.

Перевіркою ТзОВ «Вудленд Україна» встановлено такі порушення:

- статті 185, пункту 186.2 статті 186, пункту 198.1 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 3181,00 грн., в т. ч.: лютий 2011 року - 950,00 грн., березень 2011 року - 1714,00 грн., серпень 2011 року - 517,00 грн.;

- пункту 3.1 статті 3, пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3924,00 грн., в т. ч..: за І квартал 2011 року на суму 3330,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 594,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2536/22.1/33278952 від 24.04.2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС 17.05.2013 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0003202201, яким ТзОВ «Вудленд Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 3925,00 грн., в тому числі 3924,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а. с. 19);

- № 0003212201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 3311,25 грн., у тому числі за основним платежем - 3181,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130,25 грн. (а. с. 20).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником податків в адміністративному порядку. Рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 07.06.2013 року (а. с. 214-219) та Міністерства доходів і зборів України від 09.07.2013 року (а. с. 21-24) скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент формування позивачем валових витрат у І кварталі 2011 року) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як передбачено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, чинній з 01.04.2011 року), об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

перелічені в ПК України витрати банківських установ.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2011 року між ТзОВ «Вудленд Україна» та ПП «Паралель ВІД» було укладено договір № 17 про надання послуг з автокрану (а. с. 25), а 07.02.2011 року між тими самими сторонами було укладено договір № 19 про надання транспортних послуг (а. с. 33).

З акту перевірки № 2536/22.1/33278952 від 24.04.2013 року слідує, що за вказаними договорами оформлені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14 від 26.02.2011 року, № 18 від 21.03.2011 року, № 50 від 04.08.2011 року, № 51 від 12.08.2011 року, ПП «Паралель ВІД» виписані податкові накладні № 94 від 26.02.2011 року, № 110 від 21.03.2011 року, № 240 від 04.08.2011 року, № 247 від 12.08.2011 року (а. с. 26-31, 33-34). Крім того, позивачем проведено оплату за вказані послуги згідно з платіжними дорученнями № 30 від 11.03.2011 року, № 359 від 26.05.2011 року, № 732 від 08.08.2011 року, № 1001 від 29.09.2011 року (а. с. 210-213).

Разом з тим, на думку суду, вказані первинні документи не можуть братися до уваги для цілей ведення податкового обліку, оскільки не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, виходячи з такого.

Так, зокрема, з листа УСБУ у Волинській області від 03.07.2013 року № 54/6-1776 слідує, що за ініціативою УСБУ у Волинській області були проведені позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності ряду суб'єктів господарської діяльності, в тому числі, ПП «Паралель ВІД», за результатами вжитих заходів підтверджено, що протиправні дії директорів комерційних структур полягали у проведенні транзитних операцій, які спрямовані на отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, що дало змогу покупцям товарів та послуг підконтрольних їм підприємств мінімізувати сплату до Державного бюджету України кошти з податку на прибуток на загальну суму 5776449,00 грн. та ПДВ на суму 4585159,00 грн. В подальшому, матеріали щодо протиправної діяльності встановлених осіб скеровано до УМВС України у Волинській області, у відповідності до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області 25.02.2013 року відомості щодо вищевказаних протиправних дій внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013020010001122 (частина перша статті 205 Кримінального кодексу України) та розпочато досудове розслідування (а. с. 96).

Крім того, при проведенні позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Вудленд Україна» податковий орган брав до уваги також акт Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 25.10.2012 року № 5522/22-1/37319777 про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Паралель ВІД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.10.2010 року по 15.10.2012 року (а. с. 97-113).

В акті перевірки від 25.10.2012 року № 5522/22-1/37319777 вказано, що директор ПП «Паралель ВІД» не надав документи до перевірки у зв'язку з їх фактичною відсутністю, проте, письмової інформації до податкового органу щодо крадіжки, знищення документів бухгалтерського та податкового обліку від посадових осіб ПП «Паралель ВІД» не надходило. В цьому ж акті є посилання на письмові пояснення, відібрані 23.07.2012 року співробітниками УСБУ у Волинській області у директора ПП «Паралель ВІД» ОСОБА_3., з яких слідує, що трудових угод з найманими працівниками він не укладав, підприємницьку діяльність на ПП «Паралель ВІД» не здійснював, угоди від імені даного підприємства не укладав, інколи на прохання іншої особи підписував пусті аркуші паперу та податкові накладні, накладні, однак, зі змістом їх не вчитувався.

В акті перевірки від 25.10.2012 року № 5522/22-1/37319777 також зазначено, що під час проведення перевірки встановлено, що з рахунків ПП «Паралель ВІД» через касу банку було знято («конвертовано»), в т. ч. ОСОБА_3., кошти з призначенням на господарчі витрати чи закупку товару у загальній сумі 1376920,00 грн., проте, жодних документів, які підтверджують використання зазначених коштів на господарчі витрати чи закупку товару до перевірки не надано.

Перевіркою ПП «Паралель ВІД» (акт Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 25.10.2012 року № 5522/22-1/37319777) встановлено відсутність у вказаного товариства необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів.

Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що договори від 01.02.2011 року № 17 та від 07.02.2011 року № 19, укладені між позивачем та ПП «Паралель ВІД», не спричинили правових наслідків, оскільки господарські операції з надання послуг автокрану та транспортних послуг, які оформлені актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями (а. с. 25-34), на думку суду, не носили реального характеру.

Суд не бере до уваги подані позивачем подорожні листи вантажного автомобіля, якими позивач доводить факт отримання послуг автокрана ЗІЛ 133 ГЯ, р. н. НОМЕР_1, кранова установка НОМЕР_2, водій ОСОБА_4 (а. с. 35-48), оскільки у цих листах не вказано прізвища особи, яка заповнювала ці документи, у яких, до того ж, не заповнені усі графи. Крім того, в інших первинних документах (лісорубний квиток, товарно-транспортні накладні) (а. с. 117-154) відсутнє будь-яке посилання на те, що лісозаготівельні роботи за цими документами позивач здійснював із залученням вказаного вище автокрана. Суд враховує також, що перевіркою ПП «Паралель ВІД» (акт Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 25.10.2012 року № 5522/22-1/37319777) не встановлено наявність технічного персоналу та транспортних засобів у вказаного товариства.

Таким чином, в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Паралель ВІД», оскільки за наявності формально складених, але недостовірних документів та сплати грошових коштів, та за відсутності факту надання ПП «Паралель ВІД» послуг автокрану та транспортних послуг, позивач безпідставно включив відповідні суми до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, чим занизив податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ.

Відтак, на думку суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року № 0003202201, № 0003212201 Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС прийняті правомірно, в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудленд Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 21 серпня 2013 року