Постанова № 33154681, 23.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року Справа № 125537/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Матковської З.М., Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово - виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року в адміністративній справі № 2а-3759/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово - виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (далі ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!») звернулося в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №000520801/1091 від 20.04.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю торгово - виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові не відповідають обставинам справи та постанова суду містить порушення норм матеріального права. Зазначає, що реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» та ТОВ «Солодка країна - К» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: договором поставки товару, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, актом звірки розрахунків, товаро - транспортними накладними та документами які підтверджують використання цукру в технологічному процесі виробництва позивачем безалкогольних сильногазованих напоїв та хлібного квасу.

В судовому засіданні представник апелянта надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, вважав оскаржувану постанову суду першої інстанції такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань правомірності формування податкового кредиту по ПДВ при здійснені взаєморозрахунків з ТзОВ «Солодка країна - К» (ЄДРПОУ 37322549) за період липень, серпень 2011 року , за результатом якої встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1.ст. 14, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV із змінами і доповненнями, що полягало в заниженні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2011 року в сумі 289191,25 грн. за серпень 2011 року в сумі 66366,67 грн.

За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки №14/08-10/31978272 від 02.04.2012 року, на підставі якого СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС винесено податкове повідомлення - рішення від 20.04.2012 року № 0000520801/1091, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 533336,87 грн., в тому числі основний платіж 355557,92 грн., 177778,95 грн. сума штрафних фінансових санкцій.

Постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову мотивована тим, що матеріалами справи не підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем, як покупцем товару та ТзОВ «Солодка країна - К», відтак податкове-повідомлення рішення відповідача є правомірним.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наведеного.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 15.06.2011 року між ТзОВ «Солодка країна -К» (продавець) та ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (покупець) укладено договір поставки №15/06/2011. Згідно п.1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Відповідно до пп. 4.5 договору передбачено, що приймання товару здійснюється покупцем на складі продавця у випадку доставки товару транспортом покупця або на складі покупця у випадку доставки товару транспортом Продавця у відповідності до Інструкції № П-6 про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання, за кількістю затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року та Інструкції № П-7 про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року, з особливостями встановленими цим Договором.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних № РН-0000039 від 04.07.2011 року, від 06.07.2011 року № РН-0000048, від 06.07.2011 року № РН-0000050, від 12.07.2011 року № РН-0000077, від 13.07.2011 року № РН-0000086, від 13.07.2011 року № РН-0000086, від 14.07.2011 року № РН-0000096, від 20.07.2011 року № РН-0000121, від 20.07.2011 року № РН-0000122, від 21.07.2011 року № РН- 0000124, від 29.07.2011 року № РН-0000170 та у відповідності до вищевказаного договору поставки вбачається, що ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» придбало цукор у ТОВ «Солодка країна - К».

Крім цього ТзОВ «Солодка країна - К» виписано покупцю цукру ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» податкові накладні від 04.07.2011 року № 39, від 06.07.2011 року № 48, від 06.07.2011 року № 50, від 12.07.2011 року № 76, від 13.07.2011 № 82, від 13.07.2011 року № 84, від 14.07.2011 року № 103, від 20.07.2011 року № 132, від 20.07.2011 року № 133, від 29.07.2011 року № 187 складені відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Факт розрахунків за отриманий ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» товар від ТзОВ «Солодка країна - К» підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2802 від 13.07.2011 року, від 14.07.2011 року № 2846, від 05.01.2012 року № 11, від 16.01.2012 року № 195, від 07.12.2011 року № 4870, від 06.03.2012 року № 1029, від 15.12.2011 року № 5002, від 15.11.2011 року № 4587, від 16.11.2011 року № 4636, від 25.11.2011 року № 4724, від 24.10.2011 року № 4369, від 14.12.2011 року № 4571, від 07.09.2011 року № 3815, від 04.08.2011 року № 3283, від 26.08.2011 року № 3647, від 27.07.2011 року № 3127, від 29.07.2011 року № 3169, від 25.07.2011 року № 3088, від 20.07.2011 року № 2975, від 21.07.2011 року № 3047, від 18.07.2011 року № 2903, від 11.07.2011 року № 2748 та актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2011 року - січень 2012 року між ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» товар та ТзОВ «Солодка країна - К» за договором № 15/16/2011 від 15.06.2011 року.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем товарно-транспортні накладні, як докази транспортування товару, не підтверджують факт поставки цукру.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що поставка товару позивачу до Львова не відбулася з м. Рогатина Івано-Франківської області, де зареєстроване ТзОВ «Солодка країна-К», оскільки в представлених товарно-транспортних накладних зазначено, що товар навантажувався у м. Володимир-Волинський та розвантажувався у Львові, вул. Дж. Вашингтона 10.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки судом не взято до уваги дані акту перевірки (стор.8, акту перевірки № 14/08-10/3197822 від 02.04.2012 року, ( а.с.16)), в якому податковим органом щодо контрагента позивача ТзОВ «Солодка країна - К» встановлено факт зберігання ним продукції на складі готової продукції на території ВАТ «Володимирцукор», м. Володимир-Волинський, відповідно до договору оренди № 01/03-11 ОР від 01.03.2011 р., звідки і здійснювалася поставка цукру для ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!»

Аналізуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду вважає, що у випадку взаємовідносин ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» та ТзОВ «Солодка країна - К» є наявними, належним чином оформлені первинні документи - договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, довіреність на отримання товару складання яких передбачено договором та законодавством, що свідчать про отримання та оплату поставленого товару та є оформленими у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що договір поставки № 15/06/2011 від 15 червня 2011 року укладений між ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» та ТзОВ «Солодка країна - К» визнаний в судовому порядку недійсним, неукладеним чи розірваним.

Також, слід зазначити, що станом на момент здійснення господарських операцій між ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» та ТзОВ «Солодка країна - К» у липні та серпні 2011 року, останнє було платником ПДВ.

Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що господарські операції між ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» та ТзОВ «Солодка країна - К» у липні та серпні 2011 року носили реальний господарський характер, підтвердженні наявними в матеріалах справи первиними документами, а відтак висновок податкового органу про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2011 року в сумі 289191,25 грн., за серпень 2011 року в сумі 66366,67 грн. є неправомірним та винесене СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові податкове повідомлення-рішення № 0000520801/1091 від 20.04.2012 року підлягає скасуванню.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвели до неправильного її вирішення, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ч.3 ст.160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово - виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року в адміністративній справі № 2а-3759/12/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю торгово - виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС № 0000520801/1091 від 20 квітня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» сплачений судовий збір в розмірі 4854, 47 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді З.М.Матковська

Н.В.Савицька