Рішення № 33154173, 25.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2013р. Справа № 905/2613/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Кротіновій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Тепломережа», м. Донецьк

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

про стягнення 77701,48 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Прасолов С.М. - за довіреністю;

від відповідача: Ганжа М.М. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Тепломережа», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за отриману теплову енергію за період з 01.12.2012р. по 01.03.2013р. в розмірі 75880,02 грн., пені в сумі 1496,81 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів 25,29 грн., а також 3% річних в сумі 299,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладання договору на постачання теплової енергії №636/1791 від 01.10.2012р. із відповідачем та невиконання ним своїх зобов'язань з оплати отриманого теплопостачання за період з 01.12.2012р. по 01.03.2013р., внаслідок чого утворилась сума основного боргу та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: договору про постачання теплової енергії №636/1791 від 01.10.2012р. разом із додатками до нього, Протоколу розбіжностей від 01.10.2012р., рахунків-фактур №3067 від 12.12.2012р., від 15.01.2013р., 14.02.2013р., актів про підключення до системи централізованого опалення від 14.10.2012р., листів на адресу Відповідача.

Згідно письмових пояснень Позивача від 14.05.2013р., нарахування сум за надані послуги здійснювалось на підставі встановленого тарифу - 221,29 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та норми споживання теплової енергії на 1 кв.м. опалювальної площі 0,1573.

У підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи представником Позивача долучено копії Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. №1826, Рішення Донецької міської ради «Про норми споживання теплової енергії на 1 кв.м. опалювальної площі та на підогрів 1 куб.м. холодної води для КП «Тепломережа»» №4/23 від 25.02.2011р.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає частково - в сумі основного боргу та просить не стягувати пеню та 3% річних у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.

14.05.2013р. представником Позивача надано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2013р. продовжено строк розгляду справи по 25.06.2013 року.

Відповідно до письмових пояснень представника Позивача від 17.06.2013р., непред'явлення рахунків-фактур Відповідачу не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ГК України та не може вважатися простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ГК України, а Відповідач зобов'язаний оплатити надані йому послуги.

25.06.2013р. представником Позивача подане клопотання про зменшення розмірну позовних вимог, а саме він просить стягнути з Відповідача суму основного боргу 75880,02 грн.

Означена заява прийнята господарським судом у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.10.2012р. між сторонами був підписаний договір №636/1791 на поставку теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячій воді на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, на гаряче водопостачання - протягом року, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Згідно з п.5.1 договору №636/1791 від 01.10.2012р. облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, чи, за їх відсутності, розрахунковим способом.

За змістом п.5.6 означеного правочину, при виході з ладу приладів обліку, а також у випадку ненадання показань більш ніж 2 місяці оплата здійснюється виходячи з опалювальної площі по тарифу за 1 кв.м.

Як встановлено судом, згідно з умовами вказаного договору позивачем за період з 01 грудня 2012р. по 01 березня 2013р. було поставлено відповідачу теплову енергію.

Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується наданими до матеріалів справи актами про підключення до системи централізованого опалення від 14.10.2012р., з боку відповідача не спростований.

Посиланная Відповідача по справі на те, що Позивачем направлялись рахунки-фактури за надані послуги з теплопостачання на адресу Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Челюскінців», а не самого Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», у зв'язку з чим відсутні підстави для сплати послуг за спірним договором, господарський суд не приймає з огляду на наступне.

Пунктом 6.3. Договору №724 від 01.07.2007р. встановлено, що оплату за послуги з теплопостачання Споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного а звітним згідно рахунку, виставленого Постачальником. Абонент має право здійснити оплату за декілька місяців наперед.

Правовий статус відокремлених підрозділів юридичних осіб (філій, представництв, інших відокремлених підрозділів господарських організацій (структурних одиниць), утворених ними для здійснення господарської діяльності, визначений ст. 132 ГК України, а також ст. 95 ЦК України. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Згідно зі ст. 132 ГК України відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій здійснюють свою діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи. Вони наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом, можуть мати рахунок (рахунки) в установах банку.

Крім цього, статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» чітко закріплено, що відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, який знаходиться поза її місцезнаходженням і виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги в єдиному замкнутому технологічному процесі з юридичною особою, або представництво, яке здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Таким чином, Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» є структурною одиницею Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», здійснює власну діяльність від його імені та не є самостійною юридичною особою. Звідси випливає, що Відповідачем надсилались рахунки-фактури Відокремленому підрозділу «Шахта ім.. Є.Т. Абакумова» як структурній одиниці Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія».

Водночас господарський суд вказує, що враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену у Постанові від 29.09.2009р. у справі № 3-3902к09, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.6.1 договору №636/1791 від 01.10.2012р., розрахунки за теплову енергію, проводяться в грошовій формі відповідно до діючих тарифів.

Згідно п.6.3 наведеного договору, оплату за послуги теплопостачання Відповідач сплачує до 10 числа місяця, наступного за звітним згідно рахунку, виставленого Постачальником. Абонент має право здійснити оплату за декілька місяців вперед..

Позивачем проведено нарахування вартості відпущеної теплової енергії за спірний період розрахунковим способом, за тарифом 221,29 грн. (без ПДВ) за 1 Гкал згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1826 від 14.12.2010р. та враховуючи норму споживання теплової енергії на 1 кв.м. опалювальної площі 0,1573 згідно Рішення Донецької міської ради № 4/23 від 25.02.2011р. «Про норми споживання теплової енергії на 1 кв.м. опалювальної площі та на підігрів 1 куб.м. холодної води для комунального підприємства «Тепломережа»..

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснював оплату за надання вказаних послуг всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання споживача перед енергопостачальною організацією в сумі 75880,02 грн. не виконано і на момент прийняття рішення суду.

Наведене Відповідачем не спростовано. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»). Враховуючи те, що при поданні позову Позивач сплатив судовий збір за мінімальною ставкою - 1720,5 грн., судовий збір враховуючи зменшення розміру позовних вимог не повертається у даному випадку.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Тепломережа», м. Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за отриману теплову енергію за період з 01.12.2012р. по 01.03.2013р. в розмірі 75880,02 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, р/р 26006620196963 в ПАТ ПІБ, ОКПО 33161769, МФО 300012) в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83020, м. Донецьк, вул. Кірова, 292, р/р 26006000003601 в ПАТ «Кредит Агриколь Банк», ОКПО 33161769, МФО 300614) на користь Комунального підприємства «Тепломережа» (83049, м. Донецьк, вул.. Куйбишева, 109, р/р 26003619942110 в ПАТ ПІБ в м. Донецьку, ОКПО 05473192, МФО 300012, ІНН 054731905662) заборгованості за отриману теплову енергію в розмірі 75880,02 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1720,5 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 25.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено 01.07.2013р.

Суддя С.М. Соболєва