Постанова № 3315361, 16.02.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 лютого  2009 року                                                              справа № 22а-5169/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача  Попка Я.С.

суддів: Яворського І.О., Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання – Петлеваній Н.А.

за участю осіб:

від позивача– представник Шабан Н.В., доіреність №23-01 від 16.02.2009р.;

від відповідача– представник Рущак І.В., довіреність №480/9/10 від 16.01.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

апеляційною скаргоюУжгородської міжрайонної державної податкової інспекції

на постановугосподарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2007 року по адміністративній справі № 14/2882

за позовом  ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання нечинним податкових повідомлень-рішень від 14.09.2007 року № 396/23-0/01597841/12501 та від 17.09.2007 року № 398/23-0/01597841/12537 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ, -

В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

У листопаді 2007 року позивач -  ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» звернулося з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень від 14.09.2007 року №396/23-0/01597841/12501 та від 17.09.2007 року №398/23-0/01597841/12537 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що формування податкового кредиту здійснювалось із дотриманням вимог чинного законодавства. Керуючись п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту стали податкові накладні підрядних організацій, які були отримані позивачем у квітні та травні 2007 року. У реєстр податкових накладних вони включені відповідно за квітень та травень 2007 року. У квітні та травні 2007 року позивач також оплатив підрядним організаціям надані ними послуги і як наслідок суми сплаченого податку на додану вартість включені позивачем в податкові декларації за травень від 19.06.2007р. та червень від 19.07.07р. Позивач брав до уваги ту обставину, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладним чи митними деклараціями. Датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського

_________________

Суддя у 1-й інстанції – Карпинець В.І.                   Справа № 22а-5169/08.doc           Суддя-доповідач Попко Я.С.

Господарський суд Закарпатської області                                                                      Справа № 22а-5169/08/9104     

справа № 14/288/5008                                                                                                        ряд. ст. зв. № 2.11.15

рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), або дата отримання податкової  накладної і ці дві події для позивача  в часі віднесені до одного податкового періоду: квітня та травня 2007 року. А податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Законом №168/97-ВР – календарний квартал. Позивач вважає, що в бюджетному відшкодуванні за травень-червень 2007р. мав право і зобов’язаний був врахувати суми ПДВ в сумах фактично сплачених у квітні-травні 2007 року, податкові накладні по яким виписані постачальниками послуг у березні-квітні 2007 року. Виписка податкових накладних підрядними організаціями раніше, ніж оплата їхніх послуг пов’язана з тим, що саме у березні-квітні 2007 року у них виникли податкові зобов’язання у зв’язку із виконанням зобов’язань за договорами з позивачем.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2007 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 14.09.2007 року № 396/23-0/01597841/12501 про зменшення позивачу бюджетного  відшкодування по ПДВ за травень 2007 р. на суму 5333 грн. та від 17.09.2007 року № 398/23-0/01597841/12537 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2007р. на суму 38813 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не може погодитись з таким рішенням суду і вважає, що суд, виносячи таку постанову, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апелянт звертає увагу на те, що проведеними документальними позаплановими перевірками  ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» встановлено безпідставне збільшення суми бюджетного відшкодування на 5333 грн. за травень 2007 р., включено суми ПДВ, оплачених постачальникам товарів послуг у квітні 2007 р. по податкових накладних, виписаних у березні 2007 р. і включених у реєстр за квітень 2007 р., за червень 2007 р. безпідставно збільшено суму бюджетного відшкодування на 38813 грн., включено суми ПДВ, оплачених  постачальникам товарів,послуг у травні 2007 р. по податкових накладних, виписаних у квітні 2007 р. і включених у реєстр за травень 2007 р..

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2007 року та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Ужгородської МДПІ, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача, який заперечив апеляцію, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що є правильним включення позивачем до бюджетного відшкодування по ПДВ у звітному податковому періоді – травень 2007 р. суми 119284 грн. у повному розмірі, оскільки її фактична сплата постачальникам товарів (робіт,послуг) відбулася у попередньому податковому періоді (квітень 2007р.) та є правильним включення позивачем до бюджетного відшкодування по ПДВ у звітному податковому періоді – червень 2007 р. суми 216706 грн., і відповідно є неправомірним зменшення відповідачем бюджетного відшкодування за звітний податковий період – травень 2007 р. у сумі 119284 грн. та відповідно бюджетного відшкодування за звітний податковий період – червень 2007р. у сумі 216706 грн. Визначальним при включенні спірних сум ПДВ до бюджетного відшкодування був і залишається факт оплати позивачем виконаних робіт у будь-якому попередньому податковому періоді й відповідно сплати у їх складі у цьому періоді податку на додану вартість.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 п.7.2 Закону має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійсненя першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

Державна податкова адміністрація України листом № від 18.04.2006 р. розяснила, що при заповнені розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію Ураїни товарів (супутніх послуг), у тому числі і суми податку на додану вартість, які були сплачені грошовими коштами у такому попередньому податковому періоді, як оплати податкового векселя, виданого при імпорті товарів. Тобто, у розрахунок бюджетного відшкодування включаються суми податку на додану вартість по тих товарах (послугах), податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з оплатою. Враховуючи зазначене, сума, яка може бути фактично відшкодована платнику ПДВ на розрахунковий рахунок чи зарахована у зменшення податкових зобовязань з ПДВ у майбутніх звітних періодах не може перевищувати суму, зазначену в додатку №3 «Розрахунку бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 15.06.2006 року №213.

Колегія суддів вважає, що ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» порушено пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого документально перевіркою правомірно зменшено бюджетне відшкодування                            ПДВ за травень 2007 р. – 5333 грн., за червень 2007 р.- 38813 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог позивача щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14.09.2007 року №396/23-0/01597841/12501 та від 17.09.2007 року №398/23-0/01597841/12537 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ.

З огляду на викладене, постанова господарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-                                                                                                  

                                            П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної Державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2007 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень від 14.09.2007 року № 396/23-0/01597841/12501 та від 17.09.2007 року № 398/23-0/01597841/12537 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ  відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Суддя – доповідач                                                                                         Я.С.Попко

Судді                                                                                                               І.О. Яворський                                                                                                                       

                                                                                                                        С.І. Богаченко

Постанова складена в повному обсязі 19.02.2009 р.