Постанова № 3315258, 07.10.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

категорія статобліку-33

                                                                                                                                                                    справа № 2-а-3947/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

ПОСТАНОВА

Іменем України

      07 жовтня 2008 року                                                                                                м.Дніпропетровськ

      Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

      головуючого судді                                           Павловського Д.П. 

      при секретарі                                                    Шляхтіній А.В.

      за участю представника позивача                            Буденко Ю.Ф.      

      за участю представника відповідача           Тубольцевої О.В.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.09.2007р. (08.11.2007р., 01.02.2008р., 17.04.2008р.), -

в с т а н о в и в :

      07 травня 2008р. ТОВ «Тотал» звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровька, у якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.09.2007р. №0011122301/0 (від 08.11.2007р. №0011122301/1), (від 01.02.2008р. №0011122301/1), (від 17.04.2008р. №0011122301/3) про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податку на прибуток.

      Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом - ДПІ у Жовтневому районі було допущено невірне тлумачення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. який передбачає врегулювання спору виключно в позовному порядку, а у відносинах позивача з TOB СП "Арвіс" діяв порядок, пов'язаний з банкрутством.

      Абзац б) п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97, на який посилається податковий орган, можна застосовувати лише у випадку судового врегулювання спору, тобто якщо б одна із сторін звернулась з позовом до господарського суду. Відповідно до Господарського процесуально кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після десятиденного строку з дня його прийняття. В даному випадку сума непогашеної заборгованості ні в порядку досудового врегулювання спору, ні в судовому порядку не визнавалась. По відношенню до TOB СП "Арвіс" була застосована процедура банкрутства, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ від 14/05/1992р., яка не передбачена абз. б) п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 вищезгаданого Закону. Виходячи з вищевикладеного, віднесення TOB "Тотал" кредиторської заборгованості на IV квартал 2006р. не є порушенням згаданого пункту Закону, а навпаки збільшило прибуток підприємства та призвело до сплати податку.

      Щодо отриманих TOB "Тотал" від TOB СП "Арвіс", але не оплачених товарів, які на думку податкового органу вважаються для TOB "Тотал" отриманими безоплатно та також повинні відображатись у податковому обліку згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР з моменту ліквідації підприємства - тобто у І кварталі 2007р. Таким чином, так як договір №.03/12 від 03.12.2001р. передбачав передачу прав власності на товар за грошову компенсацію, то товар відповідно до цього договору не вважається безоплатним, а має визначену цим договором вартість. Крім того, якщо товари за договором № 03/12 від 03.12.2001р. вважати наданими безоплатно, то тоді у TOB "Тотал" не з'явилось би зобов’язання перед постачальником, і як результат не було б кредиторської заборгованості, яка внаслідок стала сумнівною з причини відсутності кредитора. Крім того, безоплатно отримані товари відносяться до валових витрат у звітному періоді, а TOB "Тотал" в І кварталі 2007р. тільки коригує сумнівну заборгованість, так як ніякі товари не отримувались.       Таким чином висновок ДПІ у Жовтневому про зниження валового доходу у І кварталі 2007 року на суму 243 450,70 грн. та заниження податку на прибуток (60 863 грн.) і відповідно суми штрафної санкції (12 127,60 грн.) є неправомірним.       Щодо відображення TOB "Тотал" у податковому обліку операцій із TOB "Молкомцентр", з яких склалась сума заявленої в процедурі банкрутства останнього дебіторська заборгованість 283 7438,12 грн., то TOB "Тотал" погоджується з висновком зробленим ДПА у Дніпропетровській області про неправомірне здійснення ДПІ у Жовтневому районі збільшення валових витрат на суму такої заборгованості та, відповідно, визначення збитків за підсумками 2005року.

      В акті перевірки №118/1369/231/24241464 від 23.08.2007р. (стр.29) зазначено, що TOB "Тотал" у першому кварталі до складу валових витрат віднесено витрати на придбання подарунків на проведення презентацій у розмірі 11 421,26 грн.       Позивач зазначив, що вищевказані витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не є представницькими витратами, як вважає податковий орган. Ця сума є витратами на виготовлення рекламної продукції. Крім того, ці витрати не обмежуються 2% від прибутку попереднього періоду. Навіть якщо 11 421,00 грн. вважати витратами на проведення презентацій, то TOB "Тотал" має право віднести їх на валові витрати в сумі 4 913,86 грн. із розрахунку: 245 693, 00 грн. х 2% = 4 913,86 грн.

      У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, за викладених у ньому підстав.

      Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що перевіркою правильності визначення валових доходів встановлено наступне:

1. TOB "Тотал" згідно договору № 03/12 від 03/12/2001р. було придбано у TOB "Арвіс" код 30325040 лінію "ТЕТRА РАК" на загальну суму 243 450,70грн., яка в подальшому була продана.

Актами попередніх перевірок була зафіксована заборгованість TOB „Тотал" перед ТОВ „Арвіс" по рахунку 631.

В акті документальної перевірки від 31.10.2002р. № 23108110 проведеної Інспекцією за 4 квартал 2000 - 1 півріччя 2002р.р. посилань, що дана сума не врахована у складі валових витрат перевіряємого періоду немає. Акт був підписаний посадовими особами, в якому вчинено запис, що первинні документи, використані при проведені перевірки достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за вище визначений період немає.

Згідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХIV: "...Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку" та відповідно до вимог пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України 22.05.1997р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про прибуток) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг), тобто підстав для неврахування суми отриманого товару у складі валових витрат немає.

Розрахунки за отриманий товар між підприємствами не проводились. Станом на 01.04.2006р. по рахунку 631 обліковувалась заборгованість у розмірі 243 450,70грн., яка виникла у 2001 р. (строк дії договору з TOB "Арвіс" до 31.12.2015 року).

Постановою господарського суду від 27.02.2007р. ТОВ СП "Арвіс" (код ЄДРПОУ 30325040), визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14/05/1992р. зі змінами та доповненнями.

13.03.2007р. затверджений ліквідаційний баланс, та TOB "Арвіс" ліквідовано.

TOB "Арвіс" знято з обліку ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська 20.03.2007р.

Оскільки TOB "Арвіс" ліквідовано без визнання правоприємництва, то господарські зобов'язання зупиняються, при цьому зупиняються перебіг позовної давності. Після закінчення строку позовної давності залишок кредиторської заборгованості згідно пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон України №334) вважається безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу валового доходу на підставі пп.4.1.6 ст.4 вищезазначеного Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, та фактично не понесено будь-яких витрат, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону №334.

      Враховуючи викладене, платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до п.5.1 ст.5 Закону.

      2.Згідно Закону України "Про рекламу" від 03/07/1996р. № 270/96-ВР із змінами та доповненнями, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

TOB "Тотал" у першому кварталі до складу валових витрат віднесено витрати на придбання товару який не підпадає під формулювання Закону України "Про рекламу" у сумі - 11421,26грн.:

- 2295грн. за фотографії з рамкою згідно накладної №26 від 14/03/07р. від TOB "Дарт" ;

- 165,60грн. за сувеніри згідно накладної № 24 від 14/02/07р. від TOB "Дарт";

- 625грн. за дизайн листівки згідно накладної № 22 від 09/02/07р. від TOB "Дарт";

- 465грн. за листівки згідно накладної № 30 від 26/02/07р. від TOB "Дарт";

- 5666,66грн. за цукерки згідно накладної № Кд-172 від 02/03/07 від TOB "ТД Шоколіно";

- 2204грн. за декоративні свічки отримано згідно накладної № ВД-495 від 01/03/07р. від TOB "Вілла декор".

      Згідно з пп.5.4.4., п.5.4 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР до складу валових витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу товарів з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткування прибутку платника податку за попередній звітній період.

3.Щодо визначення суми штрафних санкцій у відповідності з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1.статті 17 Закону України від 21 грудня 2000року №2181 - ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" із змінами та доповненнями:

у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежне від кількості податкових періодів, що минули.

      Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

 Згідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХIV, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

 Відповідно до вимог пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України 22.05.1997р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про прибуток) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, підстав для неврахування суми отриманого товару у складі валових витрат немає.

Після закінчення строку позовної давності залишок кредиторської заборгованості, згідно пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон України №334) вважається безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу валового доходу на підставі пп.4.1.6 ст.4 вищезазначеного Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

      Позивачем не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, та фактично не понесено будь-яких витрат. Таким чином, підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону №334.

      Згідно Закону України "Про рекламу" від 03/07/1996р. № 270/96-ВР із змінами та доповненнями, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

      Згідно з пп.5.4.4., п.5.4 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР до складу валових витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу товарів з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткування прибутку платника податку за попередній звітній період.

У відповідності до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000року №2181 - ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" із змінами та доповненнями, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежне від кількості податкових періодів, що минули.

      За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

      Керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

      В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.09.2007р. (08.11.2007р., 01.02.2008р., 17.04.2008р.) - відмовити повністю.

      Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.     

      Постанова складена у повному обсязі 12.10.2008р.

      Суддя                                                                                Д.П. Павловський

      З оригіналом згідно

      .

      Суддя                                                                            Д.П. Павловський