Постанова № 3315237, 10.12.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6219/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

   10 грудня 2008 року                                                                        м. Харків                                                                                                           

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -  Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Костиря Г.А.

відповідача – Головко А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноградські продтовари” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Красноградські продтовари» звернулось до суду з позовом, в якому просить суд скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції №0000142300/0 від 03 червня 2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ за основним платежем, у розмірі 113266грн. та штрафних санкцій, у розмірі 56633грн., а також скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000132300/0 від 03 червня 2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 81817грн. та штрафних санкцій, у розмірі 83295 грн., в частинні визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 72442 грн. та штрафних санкцій у розмірі 79550 грн. 

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.7.1, пп.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1, 7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.7.2 ст.7  Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ч.2, 3 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.  

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є незаконними виходячи з наступного. Так, позивач вказує, що податкові накладні отримані від ТОВ «Компанії Промтехконтинентальінвест» (код ЕДРПОУ 34315888) та від ПП «Комінформ» (Код ЕДРПОУ 32534113), на підставі яких був сформований податковий кредит оформлені належним чином та відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як наслідок робить висновок про те, що під час включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту та на момент проведення перевірки органами державної податкової служби сума податкового кредиту була підтверджена відповідними податковими накладними, виписаними саме продавцем товару позивачу, та документами, визначеними законом. Позивач також посилається на підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким визначено, що обов'язок надати покупцю податкову накладну покладений на платника податку, з чого позивач робить висновок про відсутність власного обов’язку перевіряти достовірність зазначених у накладній даних. Як стверджує позивач, виходячи зі змісту вищезгаданої норми права, відповідальність за достовірність цих даних несе саме продавець - платник податку на додану вартість. В позові зауважує, що, оскільки, ТОВ "Компанія Промтехконтинентальінвест" та ПП «Комінформ» надало на  вимогу ТОВ «Красноградські продтовари» копію свідоцтва платника податку на додану вартість, ТОВ «Красноградські продтовари»  не знало і не повинно було знати, що ТОВ "Компанія Промтехконтинентальінвест" та ПП «Комінформ» не зареєстровані як платники податку на додану вартість. За таких обставин, позивач та його представник в судовому засіданні вважає правомірним віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості придбаних у ТОВ " Компанія Промтехконтинентальінвест" товарів згідно податкової накладної № 15 від 21.09.2001 у сумі 87468,33 грн. та у ПП «Комінформ» товарів за податкової накладної № 30 від 28.02.2006р. у сумі 5300,00 грн., податкової накладної № 71 від 28.04.2006р. у сумі 1728,00 грн., податкової накладної № 96 від 26.05.2006р. у сумі 2200,00 грн., податкової накладної № 22 від 14.12.2006р у сумі 13075,00 грн., податкової накладної № 21 від 27.06.2007р.  у сумі 3494,54 грн. Всього на загальну суму 113265,87 грн.

З приводу виявлених порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач зазначає, що відповідачем включенням до складу валового доходу ТОВ «Красноградські продтовари»  суми отриманого від ЗАТ «Красноград Агро» авансу за соняшник, в розмірі 940000 грн.(згідно банківських виписок від 11.09.2007р. на суму 440000грн.; та від 19.09.2007р. на суму 500000грн., сума доходу без ПДВ, що підлягає включенню до валового доходу складає 783333, 33грн. ) незаконно завищено валові доходи підприємства позивача за 9-ть місяців 2007року на суму 783333грн. На думку позивача такого висновку відповідач дійшов, у зв’язку з хибним відображенням зазначеної господарчої операції. Зазначена сума за доводами позивача є поворотною фінансовою допомогою, отриманою підприємством позивача  від особи, що є платником податку на загальних підставах, яким в свою чергу і є ЗАТ «Красноград Агро», та як наслідок, на думку позивача, не включається до валового доходу ТОВ «Красноградські продтовари».

Також, позивач стверджує, що сума у розмірі 437341,67 грн., відповідно до договору купівлі – продажу №б\н від 21.09.2007року, укладеного з ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест», та накладної №59 від 21.09.2007року, за якими позивач здійснив придбання соняшника у ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» на загальну суму 524810 грн. у т.ч. ПДВ 87468,33 грн., віднесена ним до складу валових витрат – цілком правомірно, а висновок відповідача про нікчемність вказаного правочину не містить під собою ніяких правових підстав та документальних підтверджень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Красноградська МДПІ та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився та просив суд відмовити в їх задоволені, зазначивши, що позивач мав господарські відносини з суб’єктами господарської діяльності, свідоцтва ПДВ яких анульовано, до моменту проведення господарських  операцій. А саме, свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Комінформ» м. Дніпропетровськ, анульовано 11.11.2005року, про що відповідачу відомо із матеріалів зустрічних перевірок. У період з лютого 2006 року по червень 2007 року відповідач придбав у ПП «Комінформ» товарів на загальну суму 154785, 24 грн., в т.ч. ПДВ 25798 грн. Таким чином, представник відповідача вважає, що позивачем порушено п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищено суму податкового кредиту, в розмірі 25798 грн., за рахунок включення сум ПДВ по податкових накладних, виписаних не платником податку (свідоцтво ПДВ якого анульовано). Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест» м. Дніпропетровськ анульовано 11.11.2005року, про що відповідачу відомо із матеріалів зустрічних перевірок. Представник відповідача зазначає, що відповідно до договору поставки №б\н від 21.09.2007року, позивачем було придбано у ТОВ Компанія «Промтехконтинентальінвест» соняшник на загальну суму 524810 грн. в т.ч. ПДВ 87468, 33 грн. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  та завищено суму податкового кредиту за вересень 2007року, в розмірі 87468, 33 грн., за рахунок включення сум ПДВ по податковій накладній № 15 від 21.09.2007року, яка виписана не платником податку (свідоцтво ПДВ якого анульовано).  

 Разом з тим, на думку представника відповідача, позивачем не було включено до складу валового доходу суму отриманого від ЗАТ «Красноград Агро» авансу за соняшник, в розмірі 940000 грн. В результаті вказаного порушення, позивачем було занижено валові доходи за 9-ть місяців 2007року на суму 783333грн.

Також, представник відповідача наголошує на тому, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2007року по справі №2-а-235/07 було визнано недійсним рішення про заснування та установчі документи ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест». Актом  від 11.07.2007року №152/30-221 анульовано реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест». Наведені факти на думку відповідача, свідчать про недійсність договору купівлі – продажу №б/н від 21.09.2007року, укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» та накладної №59 від 21.09.2007року, за якими позивач здійснив придбання соняшника у ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» на загальну суму 524810 грн. у т.ч. ПДВ 87468,33 грн. При цьому недійсність договору відповідач обґрунтовує тим, що він суперечить приписам ч. 1,5 ст.203, 228 ЦК України, ст. 42 ГК України, і як наслідок є нікчемним у відповідності до ч.2 ст.215 ЦКУ та не несе правових наслідків для сторін згідно ст. 216 ЦК України. Тому, згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" сума 437341,67грн.  за вказаним правочином не належать до складу валових витрат. Підсумовуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції №0000142300/0 від 03 червня 2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ за основним платежем, у розмірі 113266грн. та штрафних санкцій, у розмірі 56633грн., суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що з 15.04.2008 року по 19.05.2008 року на підставі направлення № 138 від 15.04.2008 року та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання на 2 квартал 2008 року фахівцями Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області була проведена виїзна планова перевірка ТОВ „Красноградські продтовари” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.12.2005 року по 31.12.2007 року, про що складено акт від 26.05.2008 року № 572/23/33916731.

За висновками цього акту перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді, позивач мав взаємовідносини з ПП „Комінформ” та ТОВ Компанія „Промтехконтинентальінвест”, свідоцтва ПДВ яких анульовано до моменту проведення господарських операцій. Так, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість за перевірений період на 113266 грн., в т.ч. за лютий 2006 року – 5300 грн., квітень 2006 року – 1728 грн., травень 2006 року – 2200 грн., грудень 2006 року – 13075 грн., червень 2007 року – 3495 грн., та завищено суму податкового кредиту за вересень 2007 року в розмірі 87468 грн.

Судом встановлено, що у цей час ТОВ „Красноградські продтовари” придбало у ТОВ „Комінформ” товарів на загальну суму 154785,24 грн., в т.ч. ПДВ – 25798 грн., яке було віднесено до складу податкового кредиту, що підтверджується податковими накладними № 30 від 28.02.2006 року, № 71 від 28.04.2006 року, № 96 від 26.05.2006 року, № 22 від 14.12.2006 року, № 21 від 27.06.2007 року.

Крім того, позивач в вересні 2007 року, відповідно до договору поставки від 21.09.2007 року було придбано у ТОВ Компанія „Промтехконтинентальінвест” соняшник на загальну суму 524810 грн., в т.ч. ПДВ 87468,33 грн., що підтверджується податковою накладною № 15 від 21.09.2007 року.

Як свідчать матеріали справи, актом ДПІ у Амур-Нижньодніпропетровському районі м. Дніпропетровська № 146 від 11.11.2005 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП „Комінформ”. Свідоцтво анульоване та платник ПДВ виключений із реєстру 11.11.2005 року. Також, постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2007р. у справі № 2а-235/07, зокрема, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ Компанія „Промтехконтинентальінвест” від 23.05.2006 року з моменту видачі, а саме з 23.05.2006 року.

Судом встановлено, що зазначена постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2007р. набрала законної сили 14.08.2007 року.

Відповідно до п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПАУ від 01.03.2000р. № 79, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429, свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

На час виписки податкових накладних у спорі, що розглядається, ТОВ Компанія „Промтехконтинентальінвест” та ПП „Комінформ” вже не були платниками ПДВ, оскільки були виключене з реєстру і не мали права на складання податкових накладних .

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. В абзаці 2 цього ж підпункту зазначається, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ТОВ Компанія „Промтехконтинентальінвест” та ПП „Комінформ” у лютому, квітні, травні, грудні  2006 року, червні 2007 року та вересні 2007 року на виконання договорів в силу Закону не можуть бути належними документами, що підтверджують право на податковий кредит, оскільки надані позивачу особами, які на дату їх виписки не були платниками ПДВ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до складу податкового кредиту податку на додану вартість не повинні відноситись суми ПДВ з господарських операцій з суб’єктами господарської діяльності, свідоцтва ПДВ яких анульовано, а саме : з вартості придбаних у ТОВ "Компанія Промтехконтинентальінвест" згідно податкової накладної № 15 від 21.09.2001 у сумі 87468,33 грн. та у  ПП «Комінформ» згідно податкової накладної № 30 від 28.02.2006р. у сумі 5300,00 грн., податкової накладної № 71 від 28.04.2006р. у сумі 1728,00 грн., податкової накладної № 96 від 26.05.2006р. у сумі 2200,00 грн., податкової накладної № 22 від 14.12.2006р. у сумі 13075,00 грн., податкової накладної № 21 від 27.06.2007р. у сумі 3494,54 грн. ТОВ «Красноградські продтовари» на загальну суму ПДВ 113265,87 грн. За таких обставин, суд вважає, що Красноградської МДПІ було цілком правомірно встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та відповідно до норм чинного законодавства винесено податкове повідомлення рішення №0000142300/0 від 03 червня 2008р. про визначення суми податкового зобов’язання ТОВ «Красноградські продтовари» з ПДВ за основним платежем, у розмірі 113266грн. та штрафних санкцій, у розмірі 56633грн., у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000132300/0 від 03 червня 2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 81817грн. та штрафних санкцій, у розмірі 83295 грн., в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 72442 грн. та штрафних санкцій, у розмірі 79550 грн., суд приходить висновку, що така вимога є цілком обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, за висновками акту виїзної планової перевірки ТОВ „Красноградські продтовари” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.12.2005 року по 31.12.2007 року від 26.05.2008 року № 572/23/33916731 Красноградської МДПІ у Харківській області встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст.5, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст.5, п. 5.9. ст. 5, пп.. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: визначено, що позивачем занижено податок на прибуток за 1 квартал 2006 року на 1800 грн., за півріччя 2006року на 1939 грн., за 9 місяців 2007 року на 274082 грн., за 2007 рік на 81817 грн.; завищено податок на прибуток за 1 квартал 2007 року на 300 грн., за півріччя 2007 року на 988 грн.

Актом перевірки відповідача додатково включено до складу валового доходу суму отриманого від ЗАТ «Красноград Агро» авансу за соняшник, в розмірі 783333, 33грн. без ПДВ.

Матеріали справи містять надані позивачем банківські виписки від 11.09.2007р. на суму 440000грн. та від 19.09.2007р. на суму 500000 грн. з призначенням платежу: за соняшник згідно договору постачання  від 10.09.2007року та від 19.09.2007року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згадане призначення платежу є помилковим, бо не відповідає дійсності, та як договорів вказаних у призначенням платежу не існує, що в свою чергу відповідач та його представник у судовому засіданні спростувати не зміг.

Судом встановлено, що листом № б/н від 19.09.2007р. ЗАТ «Красноград Агро» уточнив призначення платежу за вказаними вище платежами від 11.09.2007р. на суму 440000грн. та від 19.09.2007р. на суму 500000грн. зазначивши, що вони здійснені за договором позики від 10.09.2007року.

Судом з’ясовано, що договором позики від 10.09.2007року, укладеним між позивачем та ЗАТ «Красноград Агро» передбачена сума позики 940000 грн., а термін повернення до 30.10.2007року. Також встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Красноград Агро» був укладений договір № б/н від 01.10.2007 року купівлі – продажу масла та жмиху. За змістом цього договору було здійснено постачання продукції від позивача на користь ЗАТ «Красноград Агро» за накладними №776 від 19.10.2007 року на суму ПДВ - 79792,99 грн., №785 від 22.10.2007року на суму ПДВ - 64218 грн., №795 від 23.10.2007року на суму ПДВ - 70050,23 грн., №701-1 від 10.10.2007року на суму ПДВ - 80399,70 грн., №791 від 23.10.2007року на суму ПДВ - 96882,23 грн., №758 від 16.10.2007року на суму ПДВ - 223202, 00 грн., № 673-1 від 05.10.2007року на суму ПДВ - 162375,00 грн., №683-1 від 09.10.2007року на суму ПДВ - 206220, 00 грн., №665-1 від 03.10.2007року на суму ПДВ - 26910,00 грн., № 841 від 31.10.2007року на суму ПДВ - 132096,00 грн.; всього на загальну суму 951788, 46 грн., а також ПДВ - 190 357,69 грн.

Згідно ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.  Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Положеннями ст.602 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік обставин, за яких не допускається зарахування зустрічних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 31.10.2007року позивач повідомив ЗАТ «Красноград Агро» про залік зустрічних однорідних вимог, у відповідності до ст.ст. 601, 602 Цивільного кодексу Українина загальну  суму 940000 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі якщо суму коштів, передано платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, то згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ( надалі - Закону N 334/94-ВР ) вона підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги.

Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, згідно з пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону N 334/94-ВР є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону N 334/94-ВР до валового доходу платника податку включаються:

суми процентів у вигляді безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді;

суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги щодо цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижче встановленої п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому, валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів. Тобто, сума поворотної фінансової допомоги, отримана позивачем від особи, що є платником податку на загальних підставах, яким в свою чергу і є ЗАТ «Красноград Агро» не повинна включатися до валового доходу позивача.

Суд зауважує, що за вказаними нормами позивач має включити до валових доходів звітного періоду (за 9-ть місяців 2007року) суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, в розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, що має наступний вигляд:

Сума валового доходу, що підлягає донарахуванню дорівнює сумі поворотної фінансової допомоги помножену на ставку НБУ та помножену на кількість днів фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Тому за сумою позики у розмірі 440000 грн. перерахованої 11.09.2007р. повинні бути нараховані наступні проценти: (440000грн. х 0,02%) х 19 днів = 1672 грн.; а за сумою  позики у розмірі  500000 грн. перерахованої  19.09.2007р. повинні бути нараховані наступні проценти: (500000 грн. х 0,02%) х 11 днів = 1100 грн.

При цьому суд зазначає, що період за який нараховуються такі відсотки у даному випадку починається з моменту отримання коштів та до кінця звітного періоду, тобто до 30.09.2007року. 

Але у зв’язку з тим, що ДПІ за результатами перевірки виявлено заниження позивачем валових витрат за 9-ть місяців 2007року на суму у 124350 грн. то сума процентів умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка підлягає включенню до валових доходів у розмірі 2772грн. не впливає на формування об’єкту оподаткування з податку на прибуток.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно збільшив  розмір валових доходів за 9-ть місяців 2007року на суму 783333грн.

Не погоджується суд і з доводами представника відповідача щодо  недійсності договору купівлі – продажу №б/н від 21.09.2007року, укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» та накладної № 59 від 21.09.2007року, за якими позивач здійснив придбання соняшника у ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» на загальну суму 524810 грн. у т.ч. ПДВ - 87468,33 грн.

Недійсність вказаного договору, з посиланням на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2007року по справі №2-а-235/07, якою було визнано недійсним рішення про заснування ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» та установчі документи, представник відповідача обґрунтовує тим, що спірний договір суперечить приписам ч. 1,5 ст.203, 228 ЦК України, ст. 42 ГК України, і як наслідок є нікчемним у відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України та не несе правових наслідків для сторін згідно ст. 216 ЦК України.

За вимогою суду відповідачем надані докази набрання чинності постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2007року  по справі №2-а-235/07, яка  вступила в закону силу 14.08.2008 року. При цьому суд зауважує, що правовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» мали місце у 2007 році. Тобто, у період, коли рішення про заснування ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» та установчі документи ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» не були визнані судом недійсними.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наданою до матеріалів справи довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 11.08.2008року №18/12-1246 підтверджено, що станом на 01 серпня 2008 року ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» перебувала у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. 

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що позивачем правомірно віднесена до складу валових витрат сума, у розмірі  437341,67 грн. відповідно до договору купівлі – продажу №б/н від 21.09.2007року, укладеного між з ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест», та накладної № 59 від 21.09.2007року, за якими позивач здійснив придбання соняшника у ТОВ «Компанія «Промтехконтенентальінвест» на загальну суму 524810 грн. у т.ч. ПДВ - 87468,33 грн.

Статтею 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено правила ведення податкового обліку. Відповідно із п. 11.2 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається будь-яка дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка із подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів,...або дата оприбуткування платником податку товарів.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач отримав товар в повному обсязі у вересні 2007 р., що підтверджується дійсною накладною №59 від 21.09.07р. та податковою накладною, копії яких залучені до матеріалів справи, та на підставі даних документів оприбуткував товар та, відповідно, збільшив валові витрати виробництва.

З огляду на викладене, в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі – 15 1992 грн., суд вважає безпідставним посилання відповідача на порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст.5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств” та як наслідок донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 72442 грн. та штрафними санкціями у розмірі 79550 грн.

Суд також зауважує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення – рішення № 0000132300/0 від 03.06.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму – 165112 грн. в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі – 15 1992 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі - 72442 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 79550 грн. належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки з цього приводу, не відповідають фактичним обставинам у справі.

З огляду на це, суд вважає, що  у відповідача були відсутні підстави для визначення суми  податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі – 151 992 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі - 72442 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 79550 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0000132300/0 від 03.06.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму – 165112 грн. в частинні визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі – 151992 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі - 72442 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 79550 грн. на думку суду є протиправним і підлягає скасуванню в цій частині, як таке, що прийнято з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноградські продтовари” частково правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У зв’язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача у розмірі 1,70 грн.

Керуючись ст.ст. 8,19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 11, 17, 19, 71,  ч. 1 ст. 158, ст.ст. 160, 161-163, 167, 186 КАС України,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноградські продтовари” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

            Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000132300/0 від 03.06.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму – 165112 грн. в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі – 15 1992 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі - 72442 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 79550 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноградські продтовари”, код 33916731 державне мито у розмірі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 15.12.2008 року.

Суддя                                                 (підпис)                                               Перцова Т.С.