Рішення № 33152349, 27.08.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/7305/13-ц

Номер провадження 2/243/2855/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якуша Н.В.

при секретарі - Карпенко О.Д.,

за участю:

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на дружину, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона 04.08.201 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, та ще до шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Зазначала, що з 06.06.2013 року їх родина фактично не існує, вони з відповідачем проживають окремо, шлюбні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, тому позивачка просить суд розірвати шлюб, оскільки він існує тільки формально.

Крім того, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання їх спільної дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття та стягнути з відповідача на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про час і місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомила. В минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримувала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечував проти розірвання шлюбу між ним та позивачем, стягнення з нього 1/4 частини усіх його доходів на утримання дитини, проте зважаючи на те, що позивач працевлаштована, проте доказів цього у нього не має, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 до досягнення трирічного віку їх спільної дитиною.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо позовних вимог позивача про розірвання шлюбу, то суд зазначає наступне.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом РАЦС Слов'янського міськвиконкому Донецької області, актовий запис №288, згідно Свідоцтва Серія НОМЕР_3 від 04 серпня 2012 року (а.с.9 ).

Фактичні шлюбні стосунки подружжя припинені вже з 06.06.2013 року. Позивач вважає, що збереження родини неможливе, не бажає у подальшому підтримувати шлюбні відносини, наполягає на розірванні шлюбу.

Спільного господарства сторонами не ведеться. Спору про поділ майна між сторонами немає.

Згідно ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу між ним та позивачем.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжі, причини конфлікту, час сумісного не проживання, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині вимог про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання їх спільної дитини, то суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з наданої копії Свідоцтва про народження, виданого виконкомом Билбасівської селищної ради Слов'янського району Донецької області від 10 листопада 2011 року, за актовим записом №60, серії НОМЕР_4, відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Сторони в судовому засіданні не заперечували проти того, що малолітня ОСОБА_3 мешкає разом з ОСОБА_2.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі ( ст. 181 Сімейного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку утримання дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

Відповідно до положень ч.1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини усіх його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття є такими, що підлягають задоволенню, з огляду на те, що відповідач працює, є дієздатною людиною, будь-яких істотних обставин, які б впливали на зменшення розміру аліментів, заявлених позивачем, відповідач не вказав та не довів, а навпаки в цій частині позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На думку суду, встановлений розмір аліментів на утримання дитини є достатнім та буде відповідати вимогам законодавства, що регулює вказані правовідносини, засадам розумності та справедливості.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, то суд зазначає наступне.

Статтею 84 ч.2 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

За приписами ст. 80 СК України - аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини перелічені в ч.1 цієї норми.

Таким чином, при визначенні розміру аліментів як на утримання дитини так і на утримання дружини, основним критерієм визначення розміру аліментів є майновий стан сторін та можливість відповідача надавати матеріальну допомогу дружині та сплачувати аліменти на дитину у зазначених позивачем розмірах.

Оскільки малолітня дитина, якій не виповнилось трьох років, мешкає разом із позивачем, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, знаходиться на її вихованні та утриманні, суд вважає, що в порядку вимог ч. 2 ст. 84 СК України позивач має право на утримання від батька дитини.

Посилання відповідача, що йому відомо, що позивач працює, а тому він не повинен сплачувати аліменти на його утримання, є безпідставними, оскільки відповідно до ч.4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Тому, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 з огляду на те, що вона потребує матеріальної допомоги, бо будь-яких доказів того, що вона працює суду надано не було, а відповідач є молодою, здоровою, працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, але з урахуванням того, що відповідач отримує заробітну плату, розмір якої є незначним, то суд вважає за можливе стягувати з відповідача аліменти на утримання дружини в меншому розмірі, ніж були заявлені в позові, а саме - 1/7 частину всіх його доходів до досягнення їх спільною дитиною трирічного віку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У відповідності зі статтею 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 84, 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 10, 11, 30, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на дружину - задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 04 серпня 2012 року, у відділі реєстрації актів громадянського стану Слов'янського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 288,

між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище - "ОСОБА_2".

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 29 липня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 на її утримання щомісячно аліменти в розмірі 1/7 частки з усіх видів доходу до досягнення дочкою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 29 липня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 229 грн. 40 коп. на р/р № 31210206700075, отримувач коштів - Слов"янське УК /Слов"янськ/ 22030001, код отримувача - 37803368, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації бюджету - 22030001.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2013 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Н.В. Якуша