Постанова № 3315180, 18.11.2008, Харківський окружний адміністративний суд

                   Справа № 2а-8457/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» листопада 2008 року

м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді -  Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Свіргун О.О.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   у   приміщенні   Харківського   окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрпром комплекс» до Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м. Харкова і про визнання дії протиправними та визнання не чинними податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОПРОМ КОМПЛЕКС» до Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м. Харкова в якому позивач просить суд  визнати дії відповідача зі складання акту № 774/15-227 від 29.07.2008 року протиправними та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією  у Жовтневому районі м. Харкова, №0001181520/0 від 18.08.2008р.

В обґрунтування позову позивач вказав, що він правомірно визначив суми ПДВ, які належали до відшкодування позивачу з бюджету, підтверджуються даними податкової декларації з ПДВ за спірний період, а також документами бухгалтерського і податкового обліку.

Представник позивача в судове засідання з’явився та виходячи з вище викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник першого відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився у повному обсязі, просить у позові відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими зменшено від'ємне значення ПДВ, задеклароване позивачем у податкових деклараціях за період квітень 2008р. правомірними, прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства, посилаючись на положення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.7. «б» ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Судом встановлено, що позивач є платником ПДВ та подає до податкової інспекції податкові декларації по ПДВ.

Надані суду документи свідчать, що позивач у строки, встановлені Законом України „Про податок на додану вартість" подавав до Державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м. Харкова  декларації по ПДВ за звітний період квітень 2008р., в якій визначена сума податкового кредиту з ПДВ.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова  було  складено акт  №774/15-227 від 29.07.2008року про  результати невиїзної(камеральної) перевірки позивача щодо податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року, надану до ДПІ 20.05.2008року за реєстраційним номером 25048.

Відповідно до означеного акту вдповідачем було виявлено наступні порушення з боку Позивача дотримання податкового законодавства, а саме:

- п.3 ст.11, п.1 ст.10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» в частині ненадання підприємством документів згідно листа Державної податкової інспекції від 17.06.2008року за реєстраційним номером №5246/10 15-227 щодо проведення невиїзної документальної перевірки підприємства в зв’язку з виявленими розбіжностями при співставленні податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту» декларації підприємства за квітень 2008 року, наданої до ДПІ 20.05.2008 року за №25048; - п.п. 7.4.5., п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в частині ненадання документів в межах проведення перевірки, які б підтверджували операції, задекларовані підприємством у розділі «Податковий кредит»  додатку №5 декларації за квітень 2008, наданої до ДПІ 20.05.2008 року за №25048, з контрагентами підприємства ТОВ «К’ю сервіс»(код 32160663, іпн 321606626550) та ТОВ «Лік Груп»(код 32380805, іпн 323808026558), які декларації за квітень за місцем реєстрації до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва не надавали;

- п.4.2.2 п.4.2. ст..4 Закону України від 21.12.2000 року №2161-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині заниження сум податкових зобов’язань підприємства, заявленої у податковій декларації за квітень 2008 року, ДПІ 20.05.2008 року за №25048.

18.08.2008 року начальником ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0001181520/0 щодо виявлення порушення позивачем підпункту 7.4.5. п.7.4. ст.71 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження суми бюджетних зобов’язань в розмірі 2142554,00грн. за основним платежем та 857022,00грн. за штрафними(фінансовими) санкціями, а усього на суму 2999576,00грн.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх  посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конститцією та законами України.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

            Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи  із  договірної  (контрактної) вартості товарів (послуг), але  не  вище  рівня  звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на  такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від  звичайної  ціни  на  такі  товари (послуги), та складається із сум податків,  нарахованих  (сплачених)  платником податку за ставкою,  встановленою  пунктом  6.1  статті  6 та статтею 8-1 цього Закону,  протягом  такого  звітного  періоду  у  зв'язку  з:o:p>/o:p>

     - придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в  оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності  платника податку;o:p>/o:p>

     - придбанням (будівництвом,   спорудженням)   основних   фондів  (основних  засобів,  у  тому  числі інших необоротних матеріальних  активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  в   необоротні  капітальні   активи),  у  тому  числі  при  їх  імпорті,  з  метою  подальшого використання  у  виробництві  та/або  поставці  товарів (послуг) для  оподатковуваних  операцій  у  межах  господарської діяльності платника податку.o:p>/o:p>

Згідно до п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими  подібними  документами  згідно  з  підпунктом  7.2.6  цього  пункту). Згідно з пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові накладні повинні містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  юридичної  особи  або  прізвище,  ім'я  та по батькові  фізичної  особи,  зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану вартість;  податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд зазначає, що  ні в актах перевірок, ні в подальшому відповідач не заперечує проти того, що позивачем від постачальників, наведених в актах перевірок, дійсно було отримано відповідні податкові накладні у квітні 2008р., таким чином висновки актів перевірок про наявність порушень приписів закону України „Про податок на додану вартість" зроблені при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, що виходить за межи повноважень перевіряючих.

Представник відповідача підтвердив у судовому засіданні, що під час перевірки не було досліджено первинну документацію, яка підтверджує право на отримання бюджетного відшкодування в заявленому обсязі.

Суд зазначає, що не може вважатися законним та обґрунтованим, посилання відповідача в актах перевірок на неправомірність включення позивачем до податкового кредиту відповідних сум ПДВ як непідтверджених по вказаним контрагентам позивача, а саме, що контрагенти позивача не виконав свої зобовязання  по сплаті податку до бюджету,  оскільки сума податкового кредиту позивача сформована за січень 2008 року відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованими як платники податку на додану вартість особами.

Згідно ст. 61 Конституції України  юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також суд аналізуючи положення Закону України «Про податок на додану вартість» зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Крім цього, згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Судом було встановлено, що строк проведення позапланової перевірки заявленого від’ємного значення по ПДВ за квітень 2007 року, передбачений п.п.7.7.5 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вже минув.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачена процедура продовження строків, встановлених п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів, встановлених діючим законодавством.

За таких обставин зменшення суми ПДВ, заявленої до відшкодування в податкових деклараціях за квітень 2008 р. не відповідає фактичним обставинам і проведене при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому є неправомірним.

Таким чином першим відповідачем не виконані вимоги п. 2 ст. 71 КАС України і не доведена правомірність прийнятого повідомлення - рішення №0001181520/0 від 18.08.2008р., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується поовних вимог, а саме дії відповідача зі складання акту № 774/15-227 від 29.07.2008 року то у відповідності до вимог ст. 2 КАС України  до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, сам по собі дії щодо складання акту перевірки  не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків для позивача, отже не можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов втовариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, Головного управління державного казначейства України у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задовольнити в застково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення, винесене Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області № №0001181520/0 від 18.08.2008року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 21.11.2008 року

Суддя                                                                                                 Спірідонов М.О.