Постанова № 3315136, 18.12.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-25675/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2008р.                                                                                                                 м.Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М. 

за участю представників сторін:

позивача –  Бєлкіна А.Д.

відповідача –  Чернової О.А.

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „Імпресс” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне підприємство „Імпресс”, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000482320/0 від 03.07.2008 р. та № 0000482320/1 від 27.10.2008 р. про визначення ПП „Імпресс” суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 227062, 50 грн.

            Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.06.2008 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова за результатами виїзної планової перевірки ПП „Імпресс” з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року, валютного законодавства за період 21.10.2006 року – 31.12.2007 року було складено акт № 1696/23-206/32678151, за висновками якого податковим органом встановлено, що ПП „Імпресс” занижене податкове зобов’язання по ПДВ на суму 151375 грн., на тій підставі, що позивачем реалізовано товар на експорт по неналежно оформленій вантажній митній декларації, безпідставно було застосовано «0» ставку ПДВ, ця операція підлягала обкладенню ПДВ за ставкою 20 відсотків.

            Не погодившись з висновками акту перевірки ПП „Імпресс” направило до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова заперечення які було відхилено, та було прийнято у відношенні ПП „Імпресс” податкове повідомленні рішення № 0000482320/0 від 03.07.2008 р. про визначення суми податкового зобов’язання по ПДВ в сумі 227062,50 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова ПП „Імпресс” звернулося зі скаргою від 08.07.2008 р., яка теж податковим органом була залишена без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення  № 0000482320/1 від 27.10.2008 р. Дане рішення також було оскаржене ПП „Імпресс” до ДПА в Харківській області. Однак, скаргу також було залишено без задоволення.

            В позові ПП „Імпресс” вказує, що згідно контракту №2006/07-06 від 06.07.2006р., укладеного з фірмою “Vinton Corporation A.V.V.” позивач відвантажив товар на експорт.

            Позивач стверджує, що він мав усі підтверджувальні документи, необхідні для проведення даної операції в бухгалтерському й податковому обліку ПП „Імпресс” - контракт, митну декларацію, відвантажувальні документи з відмітками митних органів, банківські документи. У податковому обліку ПП „Імпресс” застосувало по даній операції нульову ставку ПДВ на підставі п.6.2. ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно яких при експорті товарів ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Надані документи є дійсними, ніким не оскаржені, не скасовані, не визнані недійсними, не анульовані.

            Представник позивача в судовому засіданні наголошує, що ліквідація одержувача товару не може служити підставою для застосування ставки податку 20%, тому що про цю обставину експортерові відомо не було, на факт експорту товару це не впливає, вантажну митну декларацію не анулює. o:p>/o:p>

            Також, на думку представника позивача, ліквідація контрагента товару не може бути підставою для визнання ВМД такою, що оформлена неналежним чином, оскільки згідно Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року №574 (далі –Положення) вантажна митна  декларація  (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який  вони заявляються і, таким чином, ВМД є документом, що підтверджує переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, а не дієздатність контрагента. До того ж, проставлення на ВМД штампа "Під митним контролем" та реєстрація декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій, згідно ч.7.п.2, п.4 Положення, є підтвердженням, що ВМД заповнена належним чином, з додерженням вимог Положення та Інструкції про порядок заповнення ВМД, затвердженої Наказом Державної митної служби №307 від 09.07.97. o:p>/o:p>

     На підтвердженням викладенного позивач звертає увагу суду на відмітку Чопської митниці на міжнародній товарно-транспортної накладній №000595, що відповідає даним, зазначеним у графі 29 ВМД "Митниця на кордоні", відмітка вантажоодержувачів, що перебувають за межами митної території України (Італія), що відповідає графам 17, 20 ВМД "Країна призначення" і "Умови поставки". Підсумовуючи викладене просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.o:p>/o:p>

            Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, в запереченнях на позов та її представники в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що як свідчать дані перевірки та дані декларації по податку на додану вартість за липень 2006 року ПП „Імпресс” при експортуванні товарів за межі митної території України на підставі вантажно-митної декларації від 14.07.2006 року № 415417, використало нульову ставку податку на додану вартість застосовуючи вимоги п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями («..При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить нуль відсотків до бази оподаткування»). Згідно вимог п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою вантажно-митною декларацією. Згідно «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 в п.2 «Опис граф вантажної митної декларації» визначено порядок заповнення графи 8 вантажної митної декларації «Одержувач/Імпортер» «У графі наводяться відомості про одержувача товарів. Якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або П.І.Б. і місце проживання фізичної особи. Таким чином, на думку відповідача та його представника в судовому засіданні ПП „Імпресс” здійснило поставку товару згідно вантажних митних декларацій які заповнені з порушенням «Інструкції про порядок заповнення вантажних митних декларацій», а саме в графі 8 «Одержувач/Імпортер» визначено компанію “Vinton Corporation A.V.V.” , яка згідно листа від Податкової та Митної адміністрації Міністерства Фінансів Королівства Нідерландів, ліквідована 06.03.2006 р. З урахуванням викладеного, відповідач стверджує, що ПП „Імпресс” в порушення вимог п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, здійснило реалізацію товарів згідно вантажних митних декларацій оформлених неналежним чином та відповідно безпідставно використало нульову ставку податку на додану вартість до бази оподаткування, що в свою чергу призвело до порушення вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР. Таким чином, відповідач на полягає на тому, що ПП „Імпресс” в порушення п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6  та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР не нараховано суму 151375,00 грн. до складу податкового зобов’язання податку на додану вартість на суму в розмірі реалізованого напівфабрикату із шкір великої рогатої худоби у серпні 2006 року, у сумі 75687,50 грн. На підставі викладеного ПП „Імпресс” нараховано 151375,00 грн. за основним платежем, 75687,50 грн. – за штрафними санкціями, усього до сплати 227062,50 грн.o:p>/o:p>

            Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.o:p>/o:p>

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП „Імпресс”   зареєстровано Виконкомом Харківської міської Ради 09.10.2003 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 14801200000026582.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, було проведено виїзну планову перевірку ПП „Імпресс” з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року, валютного законодавства за період 21.10.2006 року -31.12.2007 року, про що складено акт № 1696/23-206/32678151.

Відповідачем по даній справі за висновками акту перевірки було встановлено, що ПП „Імпресс”, на підставі контракту від 06.07.2006 року № 2006/07-06 здійснило операції по експортуванню напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби підприємству нерезиденту фірмі «VintonCorporationA.V.V.» на суму 757500, 00 грн., що по курсу НБУ на дату здійснення відпуску товару складає 150000 доларів США.

Експорт товару здійснено згідно наступної вантажно-митної декларації: від 14.07.2006 р № 415417, напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби, фактурна вартість складає 756874,81 грн., або 149876,20 доларів США.

За вказаними обсягами реалізації ПП „Імпресс” застосувало пільги по оподаткуванню та використало нульову ставку податку на додану вартість застосовуючи вимоги п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР. А саме, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить нуль відсотків до бази оподаткування.

Згідно вимог п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою декларацією.

Відповідно до даних вантажно-митної декларації визначено: рядок 2 «відправник/експортер» - ПП „Імпресс”; рядок 8 «одержувач/імпортер» - «VintonCorporationA.V.V.»; рядок 9 «особа відповідальна за фінансове врегулювання» - ПП „Імпресс”.

За результатами направлених запитів щодо взаєморозрахунків ПП „Імпресс” ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова отримано листа від 31.01.2008 року, в якому повідомлялось,  що згідно отриманої через управління міжнародних зв’язків ДПА України листом від 22.01.2008 року № 1013/7/12-0327 відповідь Податкової та Митної Адміністрації Міністерства Фінансів Королівства Нідерландів від 11.12.07 № HEF41574, компанія «VintonCorporationA.V.V.» була ліквідована 06.03.2006 р.

Як зазначено в акті, ПП „Імпресс” здійснило поставку товару згідно вантажної митної декларації, які заповнені з порушенням «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної», затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 із змінами та доповненнями, а саме п.2 «Опис граф вантажної митної декларації», що визначає порядок заповнення графи 8 вантажної митної декларації «Одержувач/імпортер». Так в цій графі вказано юридичну особу - компанію «VintonCorporationA.V.V.», яка ліквідована 06.03.2006 р.

Такий висновок, що підтверджується актом перевірки так і поясненнями сторін в судовому засіданні було зроблено на підставі листа Державної податкової адміністрації у Харківській області від 31.01.2008 року, в якому повідомлялось,  що згідно отриманої через управління міжнародних зв’язків ДПА України листом від 22.01.2008 року № 1013/7/12-0327 відповідь Податкової та Митної Адміністрації Міністерства Фінансів Королівства Нідерландів від 11.12.07 № HEF41574, компанія «VintonCorporationA.V.V.» була ліквідована 06.03.2006 р.

В зв’язку з чим, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що у ПП „Імпресс” відсутні підстави, передбачені п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР на застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезенню (експортуванню) товарів за межі митної території України по нерезиденту «VintonCorporationA.V.V.» (Королівство Нідерланди), так як не підтверджено факт отримання нерезидентом фірмою «VintonCorporationA.V.V.» (Королівство Нідерланди) товару від ПП „Імпресс”. Тобто, на думку відповідача, вивозу за межі України товару (експорту) по спірній операції не відбулось.

На підставі вищезазначеного, відповідачем було зроблено висновок, що в порушення п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ПП „Імпресс” не включено до складу податкових зобов’язань суми податку на додану вартість за серпень 2006 року.

За висновками акту перевірки, відповідач зазначив, що  в порушення п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ПП „Імпресс” занижено податок на додану вартість всього на суму 151375,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та апеляційного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000482320/0 від 03.07.2008 р. та № 0000482320/1 від 27.10.2008 р., за якими ПП „Імпресс” донараховано до сплати всього 227062,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 151375,00 грн. та за штрафними санкціями - 75687,50 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно контракту №2006/07-06 від 06.07.2006р. укладеного з фірмою “Vinton Corporation A.V.V.”, ПП „Імпресс” відправило, а фірма “Vinton Corporation A.V.V.” одержало вказаний  у контракті та додатковій угоді товар.

Суд зазначає, що статус належно оформленої вантажна митна декларація буде мати лише у випадку дотримання усіх передбачених нормами діючого законодавства вимог при її заповненні. Зазначені вимоги регламентуються Положенням про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997 р. № 574) та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджена наказом державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307).

Пунктом 2 положення про вантажну митну декларацію передбачено, що вантажна митна декларація (далі - ВМД) – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

У ВМД мають бути зазначені відомості про покупця продукції за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу.

Представник відповідача у судовому засіданні з посиланням на отриману від Державної податкової адміністрації у Харківській області інформацію, в свою чергу отриману від Податкової та Митної Адміністрації Міністерства Фінансів Королівства Нідерландів, стверджує, що одержувач - фірма “Vinton Corporation A.V.V.” ліквідована. В зв’язку з чим вважає, що вказані вантажні митні декларації не містять достовірних відомостей про покупця продукції; декларантом зазначено у вантажних митних деклараціях відомості про юридичну особу, яку ліквідовано. Внаслідок викладеного, стверджують, що підприємство ПП „Імпресс” не мало правових підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість з операцій по експорту товарів, оформлених з порушенням порядку заповнення вантажних митних декларацій.

Однак, суд не може погодитись з таким висновком податкового органу виходячи з наступного.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою ВМД.

Статус належно оформленої вантажна митна декларація має лише у випадку дотримання усіх передбачених нормами діючого законодавства вимог при її заповненні, які встановлені Положенням про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997 р. № 574) та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджена наказом державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307).

Згідно із п. 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД «Опис граф ВМД» визначено порядок графи 8 в ВМД «Одержувач/Імпортер». У вказаній графі наводяться відомості про одержувача товарів: індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) – у правому верхньому кутку; найменування та місцезнаходження юридичної особи або ПІБ фізичної особи, її місце проживання й відомості про документ, що посвідчує особу; у нижній частині графи після знака «N» проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції; якщо одержувач – іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або ПІБ і місце проживання фізичної особи.

Дослідивши матеріали справи, суд відзначає, що ВМД, згідно якої позивачем поставлялася продукція на користь фірми “Vinton Corporation A.V.V.” протягом липня 2006 року, складені та оформлені у відповідності до вимог вищезазначених нормативно-правових актів, а отже є належним чином оформленими. При цьому, суд зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати функцію контролю за реальністю самої експортної операції та належним документальним її оформленням є виключно митні органи.

Таким чином, єдиним належним доказом складання ВМД з порушенням передбаченого порядку може бути виключно відповідний висновок митних органів.

Суд зауважує, що до матеріалів справи висновку митних органів, який би підтверджував позицію відповідача щодо неналежного оформлення спірних вантажних митних декларацій надано не було. Крім того, як встановлено судом при розгляді справи, висновок митних органів з вказаного питання взагалі не складався.

Отже, компетентним органом, який в даному випадку є митний орган, не встановлено жодного порушення з боку позивача при здійсненні даних фінансово-господарських операцій протягом перевіряємого періоду, про що свідчать відповідні відмітки на спірній ВМД (копія долучена до матеріалів справи).

Відповідно до положень ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 79 Кодексу письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять інформацію щодо предмету доказування, тобто є належними.

Аналіз змістовної частини наданих відповідачем до матеріалів даної адміністративної справи листа Державної податкової адміністрації у Харківській області від 31.01.2008 року та перекладеної на українську мову відповіді Податкової та Митної Адміністрації Міністерства Фінансів Королівства Нідерландів від 11.12.07 № HEF41574, отриманої через управління міжнародних зв’язків ДПА України листом від 22.01.2008 року № 1013/7/12-0327 свідчить про те, що суд не має фактичної можливості встановити наявність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, тобто з зазначеного листа не вбачається конкретної та вичерпної інформації стосовно ліквідації “Vinton Corporation A.V.V.” та відповідного статусу юридичної особи на момент здійснення операції. Крім того, відповідачем не доведено, що надання інформації про ліквідацію “Vinton Corporation A.V.V.” та про знаходження його в обліках урядових та неурядових комерційних структур Королівства Нідерланди – є обов’язком  підприємства, а відповідно її незнаходження у відповідних обліках є беззаперечним свідченням відсутності у вказаної організації статусу юридичної особи.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що лист Державної податкової адміністрації у Харківській області від 31.01.2008 року та перекладена на українську мову відповідь Податкової та Митної Адміністрації Міністерства Фінансів Королівства Нідерландів від 11.12.07 № HEF41574, отримана через управління міжнародних зв’язків ДПА України листом від 22.01.2008 року № 1013/7/12-0327, в якій вказано, що компанія «VintonCorporationA.V.V.» була ліквідована 06.03.2006 р. не є належним доказом у справі, а обставини на яких податковий орган ґрунтує свої заперечення, не є належними підтвердженими письмовими документами.

При цьому, треба зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» дійшла з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Щодо твердження відповідача про відсутність у позивача права на застосування передбаченої п.6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР нульової ставки податку на додану вартість по операціях по вивезенню (експортуванню) товарів за межі митної території України по нерезиденту «VintonCorporationA.V.V.», у зв’язку з відсутністю контрагента за зовнішньоекономічними угодами та відповідно факту вивозу ТМЦ за межі України і як наслідок фактичну реалізацію товару на території України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є операції платників податків з : поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізінгу у користування лізінгоутримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі-імпорту), ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізінгу (оренди) (у тому числі у разі повернення об’єкта лізінгу лізінгодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізінгодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов’язане із поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів; поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів); поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу; в інших випадках, передбачених Митним кодексом України; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі-експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений термін (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим побідним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Виходячи з висновку встановленому нормою, сторонами договору поставки є продавець (постачальник) та покупець. У разі відсутності у зазначеній конструкції покупця або продавця як сторони, взагалі не можна сказати про існування договору поставки ні в юридичному ні в економічному сенсі.

Таким чином, суд відзначає, що встановивши в ході перевірки факт відсутності фірми - нерезидента «VintonCorporationA.V.V.» ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова зробила абсолютно суперечливий висновок щодо реалізації товарів та наявності взагалі об’єкту оподаткування у відповідності до п. 3.1.ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, відповідачем, що не заперечується її представником у судовому засіданні, також не встановлено а ні фактично а ні документально про можливу реалізацію товару на території України.

За таких умов, факти вказаних в акті перевірки № 1696/23-206/32678151 від 18.06.2008 року порушень ПП „Імпресс” п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України"Про податок на додану вартість", слід вважати недоведеним.

Суд зазначає, що виходячи з наведеного та зі змісту положень Закону України «Про податок на додану вартість» у відповідача відсутні підстави нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій чинне законодавство не передбачає.

З огляду на це, суд дійшов  висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення  суми  податкового  зобов’язання по податку на додану вартість у загальній сумі 227062,50 грн., з яких : основного платежу у розмірі 151375,00 грн. та 75687,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. Внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова № 0000482320/0 від 03.07.2008 року є протиправним і повинно бути визнано недійсним та скасовано, як таке, що прийнято з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.10.2008 р. № 0000482320/1, суд зазначає, що останнє було винесено органом податкової служби за результатами розгляду скарги позивача на таку ж саму суму зобов’язань (визначення суми податкового зобов’язання), що були застосовані податковим повідомленням-рішенням за № 0000482320/0 від 03.07.2008 року, що суперечить приписам ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.  

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства „Імпресс” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000482320/0 від 03.07.2008 року, № 0000482320/1 від 27.10.2008 року про визначення ПП „Імпресс” суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 227062,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Імпресс”(61068, м. Харків, Фесенківський в’їзд, 2, кв.81, код 32675151) державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 22.12.2008 року.

Суддя                                      (підпис)                                                         Т.С.Перцова