Вирок № 33149288, 28.08.2013, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7384/13-к

Провадження № 1-кп/727/222/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Кирилюк Л.К.

при секретарі - Палилюлько Н.О.

з участю учасників судового провадження:

прокурора - Кіореско А.С.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці угоду про визнання винуватості від 02 серпня 2013 року, яка надійшла до суду разом із кримінальним провадженням № 1-КП/727/222/13 за обвинувальним актом з прокуратури Чернівецької області, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Молниця Герцаївського району Чернівецької області, румуна, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працював начальником відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Чернівцях, раніше несудимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 з 26 липня 2006 року працював в Державній податковій інспекції у м. Чернівцях на різних посадах, йому було встановлено VІІ категорію державного службовця. На підставі наказу № 130-О від 15 листопада 2012 року ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання - радника податкової служби ІІІ рангу. 27 березня 2013 року на підставі наказу № 35-О його переведено на посаду начальника відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Чернівцях, в зв'язку з чим в силу свого службового становища він був наділений владою, а також адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями.

Крім того, відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_2, працюючи в органах Державної податкової служби України був працівником правоохоронного органу, який здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.

10 червня 2013 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.13 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Чернівцях винесено наказ № 1046 «Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Соломон Б.Н.Т.» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року», пунктом 2 якого на ОСОБА_2 покладено обов'язок організувати проведення цієї перевірки. Для належного виконання даного наказу головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Чернівцях надано направлення на перевірку за № 005133 від 10 червня 2013 року головному державному податковому ревізору-інспектору відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб ДПІ у м. Чернівцях (надалі ГДРПІ) ОСОБА_5 Наказ та направлення цього ж дня вручені директору ТОВ «Соломон Б.Н.Т.» ОСОБА_6 Крім того, 10 червня 2013 року ОСОБА_2 складено та підписано план перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб ТОВ «Соломон Б.Н.Т.» та передано для виконання ОСОБА_5

За результатами проведення поверхової та неповної перевірки ГДРПІ ОСОБА_5 було складено акт № 806/17-518/37596970 від 21 червня 2013 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Соломон Б.Н.Т.» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року», в якому було відображено ряд порушень чинного податкового законодавства України, в тому числі несплату податків на доходи фізичних осіб найманих працівників. При врученні даного акту директору ТОВ «Соломон Б.Н.Т.» ОСОБА_6 він відмовився від підпису у ньому в зв'язку з незгодою з вказаними порушеннями і заявив, що цей акт буде оскаржувати до вищих інстанцій, в тому числі і до суду, в зв'язку з чим ОСОБА_5 було складено акт відмови від підпису акту перевірки № 161/17-518/37596970 від 21 червня 2013 року. Про даний факт ОСОБА_5 доповів своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_2, який, ознайомившись з матеріалами перевірки, пересвідчився, що позапланова документальна перевірка ТОВ «Соломон Б.Н.Т.» була проведена неповно, однобічно, без врахування всіх можливих реальних обставин та доказів справи. При цьому ОСОБА_2 розумів, що у разі оскарження ОСОБА_6 даного акту перевірки до суду його може бути скасовано, а тому за допущені порушення під час організації перевірки до нього та до ОСОБА_5 можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Після цього протягом декільком днів ОСОБА_6 навідувався до ДПІ у м. Чернівцях і мав неодноразові розмови з ОСОБА_2 з цього приводу, під час яких ОСОБА_6 повідомив про наміри оскарження необ'єктивного акту перевірки, а ОСОБА_2 вказав ОСОБА_6 про можливість позитивного вирішення проблемних питань силами податкової інспекції.

В подальшому 26 червня 2013 року під час чергової розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 останнім було обумовлено, що за сприяння ОСОБА_2 у вирішенні всіх питань на його користь він має надати ОСОБА_2 незаконну вигоду.

Разом з цим ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 в силу своїх повноважень начальника відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Чернівцях, також в силу наданої йому влади та службового становища може вплинути на можливість проведення подальшої перевірки, прийняття необхідних рішень щодо вирішення цих питань або відмовити йому у цьому, погодився дати ОСОБА_2 неправомірну вигоду, яка була визначена в розмірі 1200 доларів США, побоюючись, що в іншому випадку у нього виникнуть проблеми відповідно до чинного законодавства України.

Реалізувати свої повноваження з метою сприяння ОСОБА_6 ОСОБА_2 планував шляхом надання усної вказівки ГДРПІ ОСОБА_5 на збирання додаткових матеріалів перевірки задніми числами, усного погодження ним складання нового акту перевірки, особистої доповіді ним керівництву ДПІ про відсутність значних порушень у ТОВ «Соломон Б.Н.Т.», що надасть можливість скласти новий акт перевірки без зазначення вищеописаних порушень щодо несплати податків на доходи фізичних осіб найманих працівників.

В другій половині дня 02 липня 2013 року ОСОБА_6, діючи відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_2, прибув до приміщення ДПІ у м. Чернівцях по вулиці Червоноармійській № 200А м. Чернівців, де повідомив останнього, що готовий з ним розрахуватися, якщо є в наявності всі необхідні документи. Однак, оскільки новий акт перевірки ще не було складено, ОСОБА_6 повідомив, що в такому разі дасть йому тільки частину раніше обумовленої неправомірної вигоди, на що ОСОБА_2 погодився та наказав ОСОБА_6 чекати у своєму автомобілі на вулиці Ровенській м. Чернівців, що він і зробив.

Близько 17 години цього ж дня ОСОБА_2 прийшов на вулицю Ровенську м. Чернівців і, сівши на переднє пасажирське сидіння автомобіля ОСОБА_6 марки «Рено Кенго», наказав рухатись у визначеному ним напрямку в сторону вулиці Червоноармійської м. Чернівців, де в подальшому дав вказівку з'їхати з проїжджої частини дороги у двір, який прилеглий до житлового будинку АДРЕСА_1. Перебуваючи в салоні свого автомобіля, ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить суму 3996 грн. 50 коп., а ОСОБА_2 одержав ці кошти в якості першої частини неправомірної вигоди.

Вранці наступного дня 03 липня 2013 року ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_6, на виконання своєї обіцянки та обумовленого плану, спрямованого на подальше одержання неправомірної вигоди, використовуючи надану йому владу та своє службове становище і авторитет перед нижчестоящими працівниками, зокрема ГДРПІ ОСОБА_5, дав йому вказівку виїхати разом з ОСОБА_6 до офісу ТОВ «Соломон Б.Н.Т.» на провулок Складський, № 8 м. Чернівців, де належним чином відібрати пояснення задніми числами у осіб, які теж винаймають в оренду приміщення за цією адресою і які підтвердять відсутність найманих працівників у ТОВ «Соломон Б.Н.Т.», що надасть можливість виключити з акту перевірки посилання на порушення щодо несплати податків на доходи фізичних осіб найманих працівників. Також ОСОБА_2 дав вказівку ОСОБА_5 після відібрання всіх пояснень та проведення належної перевірки до кінця цього ж дня скласти новий акт перевірки за тим же номером та тією ж датою, що і попередній, без зазначення порушень щодо несплати податків на доходи фізичних осіб найманих працівників, а зазначити у ньому тільки реальні дріб'язкові порушення чинного податкового законодавства України.

Після виконання всіх одержаних від ОСОБА_2 вказівок ОСОБА_5 віддав йому два примірники нового акту перевірки за тим же номером № 806/17-518/37596970 та тією ж датою від 21 червня 2013 року із зазначенням дріб'язкових, але реальних порушень, а також два примірники незаповненого бланку серії та номеру АА № 185033 протоколу про адміністративне правопорушення.

В подальшому 03 липня 2013 року приблизно о 20 годині 55 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_6 згідно їхніх попередніх домовленостей зустрілися на стоянці позаду ТЦ «Майдан» біля кафе-бару «Піраміда» по вулиці Червоноармійській, № 71 м. Чернівців. Сівши на переднє пасажирське сидіння автомобіля ОСОБА_6 марки «Рено Кенго», ОСОБА_2 наказав йому рухатись по вулиці Червоноармійській в сторону НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області, потім сказав з'їхати з проїжджої частини дороги у двір, який розташований між житловими будинками №№ 77, 77-В та 83-А. Знаходячись в салоні автомобіля, ОСОБА_2 в якості підтвердження вчинення дій на користь ОСОБА_6 передав йому один примірник нового акту перевірки за тим же номером 806/17-518/37596970 та тією ж датою від 21 червня 2013 року, а на другому дав розписатися про отримання. Там же ОСОБА_2 дав ОСОБА_6 розписатися у двох примірниках незаповнених бланків серії та номеру АА № 185033 протоколу про адміністративне правопорушення і забрав їх назад собі. В свою чергу ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 на його вимогу попередній акт перевірки, який підлягав знищенню. Після цього ОСОБА_2 наказав ОСОБА_6 їхати в сторону ТЦ «Майдан», де в подальшому попросив зупинитися біля тролейбусної зупинки «Автомагазин» в районі ДПІ у м. Чернівцях напроти багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, де він проживає. В салоні автомобіля ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно сумі 3996 грн. 50 коп. та 150 євро, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно сумі 1563 грн. 07 коп., а ОСОБА_2 одержав ці кошти в якості останньої частини неправомірної вигоди. Всього ОСОБА_2 одержав частинами від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в загальній сумі 1000 доларів США та 150 євро, що еквівалентно сумі 9556 гривень 07 копійок.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 368 ч.2 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.

ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні даного злочину визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він повністю погодився в судовому засіданні.

В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 та прокурор у кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України 02 серпня 2013 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що ОСОБА_2 повністю визнає свою винуватість у одержанні службовою особою неправомірної вигоди.

Сторони погодились на призначення ОСОБА_2 за ст. 368 ч.2 КК України у вигляді основного покарання штрафу в розмірі 1250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 21250 грн., та додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати керівні посади строком на один рік.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 КПК України), про що їм було роз'яснено.

Підозрюваний ОСОБА_2 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1) КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_2 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та прокурор підтвердили факт визнання ним винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_2 у вигляді основного покарання штраф в розмірі 1250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 21250 грн., та додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати керівні посади строком на один рік.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочинів, у вчиненні яких його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_2 злочину за ст. 368 ч.2 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 02 серпня 2013 року між ним та прокурором в кримінальному провадженні, і узгоджену сторонами міру покарання у вигляді основного покарання штрафу в розмірі 1250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 21250 грн., та додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати керівні посади строком на один рік, вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи обвинуваченого, який раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, що він має на утриманні малолітню дитину.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 02 серпня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8.

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 368 ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею узгоджену міру покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 21250 (двадцять одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати керівні посади строком на один рік

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити заставу.

На підставі ст.182 ч.11 КПК України повернути заставодавцю ОСОБА_2 суму 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень, внесену в якості застави згідно квитанції № 24123.269.1 від 05 липня 2013 року на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області.

Речові докази по справі: гроші в сумі 1000 доларів США та 150 євро - повернути ОСОБА_6; документи, ДВД-диски з записами, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК