Рішення № 33148712, 21.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2013 Справа № 5006/2/63пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Самойловій К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой"

м. Донецьк

до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний

промислово інвестиційний банк" м. Київ в особі філії "Головне

управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління

активами "ІЗІ ЛАЙФ" м. Київ

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р.та визнання відсутнім права відповідача 2 на стягнення з позивача всіх сум отриманих в результаті відступлення права вимоги в межах кредитного договору №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р.

за участю представників сторін:

від позивача - не явився,

від відповідача 1 - Хорошилов І.І. - за довіреністю,

від відповідача 2- Хорошилов І.І. - за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2012р. ТОВ "Регионтехстрой" м. Донецьк, далі - позивач, звернулось до господарського суду з позовом до двох відповідачів - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі філії "Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" м. Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р. та визнання відсутнім права відповідача 2 на стягнення з позивача всіх сум отриманих в результаті відступлення права вимоги в межах кредитного договору №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невідповідність спірного договору приписам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" з огляду на відсутність у нового кредитору статусу, визначеного ст. 1079 ЦК України для здійснення послуг факторингу.

В підтвердження викладених в позові обставин надав копії кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р., договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р.

23.07.2012р. через канцелярію суду відповідачі надали відзив на позовну заяву, за яким проти задоволення позовних вимог заперечували, та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. До відзиву відповідачами надані додаткові документи, які залучені до матеріалів справи.

2

24.07.2012р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду пов'язаної господарської справи №5006/2/48/2012.

Керуючись ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою від 24.07.2012р. зупинив провадження по справі 5006/2/63пд/2012 до розгляду пов'язаної з нею господарської справи №5006/2/48/2012.

Ухвалою від 08.08.2013р. господарським судом на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі поновлено за клопотанням представника відповідача 2.

21.08.2013р. представник позивача в судове засідання не явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Представник відповідачів просив у задоволенні позову відмовити, наполягав на викладеній у відзиві правовій позиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору по справі є визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р. та визнання відсутнім права відповідача 2 на стягнення з позивача всіх сум отриманих в результаті відступлення права вимоги в межах кредитного договору №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р.

Підставою позову є, на думку позивача, невідповідність договору приписам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" з огляду на відсутність у нового кредитору статусу, визначеного ст. 1079 ЦК України для здійснення послуг факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2007р. Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є відповідач 1, (далі - банк), та ТОВ "Регионтехстрой"(далі - позичальник) підписаний договір №15-93/02-5529/07, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до п.1.1 цього договору (в первісній редакцій) банк надає позивальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі яка не може перевищувати з дати підписання цього договору по 30 червня 2010року 30000000,00грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 29 листопада 2010року включно, або протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. 3.3.4 цього договору.

3

Відповідно до п.5.6 договору, всі зміни та доповнення до договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами договору.

З урахуванням положень п.5.6 договору, сторонами були укладені договори про внесення змін від 08.02.2008р., від 10.06.2008р., від 01.10.2008р., від 31.10.2008р.,від 28.11.2008р., від 30.12.2008р., від 30.12.2009р., від 30.04.2010р., від 30.06.2010р., від 01.07.2010р., від 01.09.2010р. за номерами 15-93/02-5529/07/1 - 15-93/02-5529/07/11, якими вносились зміни, зокрема, до п.п. 1.1, 2.2, 2.3 кредитного договору.

Так, договором про внесення змін №15-93/17-5529/07/2 від 10.06.2008р. внесені зміни до п.2.2 кредитного договору та підвищено відсоткову ставку за користування кредитом з 13,5% річних до 15,5% річних.

Договорами про внесення змін №15-93/17-5529/07/4 від 31.10.2008р., №15-93/17-5529/07/5 від 28.11.2008р., №15-93/17-5529/07/6 від 30.12.2008р., №15-93/17-5529/07/7 від 30.12.2009р., №15-93/17-5529/07/9 від 30.06.2010р., №15-93/17-5529/07/11 від 01.09.2010р. сторонами вносилися зміни, зокрема, до розділу 2 "Умови кредитування" кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-5529/07 від 10.12.2007р. стосовно порядку нарахування, строків сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за управління фінансовим кредитом.

Зазначені додаткові угоди про внесення змін до кредитного договору оформлені відповідно до п.5.6., підписані представниками сторін, скріплені печатками та є невід'ємними частинами кредитного договору.

Згідно п.3.3.9 договору передбачено, що банк має право передавати свої права по даному договору іншій особі шляхом продажу прав вимоги або укладення договору відступлення права вимоги, з передачею оригіналу договору, інших документів та інформації, необхідних такій особі для набуття та реалізації прав нового кредитора.

Згідно з п.п.5.1, 5.5 договору, він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін, та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позивальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно цього договору.

Дослідивши умови договору, господарський суд дійшов висновку про наявність в договорі всіх істотних умов, тому даний договір є укладеним, відсутні докази визнання його недійсним, тому він є обов»язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи наявні рішення господарського суду Донецького області від 18.05.2011р. по справі №19/19пд, від 29.05.2012р. по справі №19/24пд, що набрали законної сили, в яких встановлений факт наявності у позивача перед банком заборгованості за даним договором, що свідчить про прийняття правочину до виконання, тому ці факт не потребують додаткового доведення сторонами.

4

Також, в матеріалах справи міститься договір відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р. підписаний ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі - новий кредитор) згідно якого первісний кредитор передає (продає) новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Регионтехстрой" кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р. (разом з договорами про внесення змін до нього, перелік яких наведений в п.1.1.1 договору відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.4 договору, до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором.

У відповідності з п.2.1.1. договору, новий кредитор зобов'язаний переказати первісному кредитору на рахунок №29096922 в філії «Головне управління ПАТ «Промінвестбанк в Донецькій області» код 334635, утримувач філія «Головне управління ПАТ «промінвестбанк в Донецькій області» код ЄДРПОУ 09334636, відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 40061632,11грн. у день підписання його договору.

Передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору, переходить до нового кредитора в термін та на умовах, визначених в п.2.1.1 цього договору (п.4.2. договору).

Згідно п.4.1, 4.2 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Передбачено цим договором права вимоги по зобов'язанням, що випливають з кредитного договору в термін та на умовах, визначених п.2.1.1 цього договору. У випадку, якщо новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені в п.2.1.1 цього договору, право вимоги за кредитним договором (та додатковими угодами), що мало бути відступлено за цим договором, до нового кредитора не переходить та безумовно залишається у первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначено. в п.2.1.1, коли новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з первісним кредитором.

В матеріалах справи наявні докази відшкодування первісному кредитору в повному обсязі всіх грошових коштів за договорами відступлення, що підтверджено платіжним дорученням №148 від 26.11.2010р., за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" м. Київ перерахувало на вказаний рахунок банку 40061632,11грн., підставою платежу зазначено: відшкодування права вимоги за «Кредитним договором» згідно договору відступлення права вимоги « 39/130 від 26.11.2010р.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про належне виконання сторонами умов договору та перехід до нового кредитора всіх прав від первісного кредитора.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою визнати недійсним вищезазначений договір відступлення права вимоги

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що укладений договір за своєю правовою природою є договорами факторингу, а Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" всупереч п. 3 ст. 1079 Цивільного кодексу України виступило у договорах про відступлення права вимоги Фактором, не володіючи при цьому необхідним обсягом цивільної дієздатності, що є необхідною умовою для чинності правочину та суперечить приписам ст. 203 Цивільного кодексу України.

5

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про визнання недійсним договору такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Стаття 512 ЦК України встановлює, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Дана норма сторонами договору відступлення права вимоги дотримана.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

При здійсненні аналізу вищевказаних норм права, господарський суд зробив висновок, що відступлення права вимоги згідно з положеннями Цивільного кодексу України виступає способом зміни кредитора у зобов'язанні (як поняття загальне), а факторинг - цілісний самостійний вид договору (як поняття спеціальне).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. У ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як встановлено судом і випливає з тексту договору відступлення прав вимоги та документів, наявних у матеріалах справи, не вбачається підстав для визнання оспорюванного договору недійсним, оскільки він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу права вимоги, метою якого є передання прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а не договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що заміна кредитора шляхом відступлення права вимоги здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, позивачем заявлена вимога про визнання відсутнім права відповідача 2 на стягнення з позивача всіх сум отриманих в результаті відступлення права вимоги в межах кредитного договору №15-93/02-5529/07 від 10.12.2007р.

6

З цього приводу, господарський суд зазначає, що ця вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №39/130 від 26.11.2010р. Таким чином, з урахуванням висновку суду щодо відсутності підстав визнання оспорюванного правочину недійсним, в задоволені даних вимог також має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі ст.ст. 203,215 512-514,516, 1077,1078 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33-35,43,49,81-1,82,84,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Регионтехстрой" м. Донецьк відмовити в повному обсязі за недоведеністю.

Судові витрати покласти на позивача..

Повний текст рішення підписаний 21.08.2013 р.

Суддя О.О. Уханьова