Постанова № 33148658, 27.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5816/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді Потоцької Н.В.

судді Самойлюк Г.П.

судді Юхтенко Л.Р.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Бевза К.І.

представника відповідача (за довіреністю) не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в якій позивач просить:

- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері

зв'язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок № 22, поверх 6) прийняти рішення про продовження строку дії ліцензії ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 66, код ЄДРПОУ 30109015) серії АА № 223306 від 12.11.2002 р. на строк, не менший ніж п'ять років, шляхом позначення у рішенні видів діяльності, що відповідають вимогам п. 2. ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і падання в користування каналів електрозв'язку на території Одеської області, - надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і падання в користування каналів електрозв'язку на території України, оформити вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації».

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови в продовженні строку дії ліцензії серії АА № 223306 від 12.11.2002 р. є протиправними, оскільки відмова відповідача у продовженні строку дії ліцензії та твердження про неможливість застосування процедури продовження строку дії ліцензії у зв'язку з тим, що вказаний у ліцензії вид господарської діяльності не відповідає видам діяльності, визначеним у статті 42 Закону, є необгрунтованим.

Відповідно до ліцензії, вид діяльності, що ліцензується - надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території м. Одеси та Одеської області. В особливих умовах ліцензії зазначено «дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування».

На момент видачі ліцензії діяльність щодо надання послуг зв'язку регулювалась Законом України «Про зв'язок». Відповідно, зазначені в ліцензії види діяльності сформульовані відповідно до вимог Закону України «Про зв'язок».

18.11.2003 р. було прийнято Закон України «Про телекомунікації», який встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у цій діяльності або користуються комунікаційними послугами.

Відповідно до положень п. 6 Прикінцевих положень Закону, ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Представник позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений телефоном, відповідно до приписів ч.2 ст.38 КАС України, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

В підтвердження своєї правової позиції представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (Комісія) при розгляді листа позивача від 26.06.2013 р. № 3298/13-33 діяла в межах повноважень, визначених приписами ст.18 Закону України «Про телекомунікації». В свою чергу, приписами ст. 49 Закону встановлено, що процедура продовження терміну дії ліцензії можу бути застосована тільки до тих видів діяльності, які ліцензуються відповідно до Закону України «Про телекомунікації».

Тоді як, видача оскаржуваної ліцензії позивача здійснювалась відповідно до Закону України «Про зв'язок», який втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону України «Про телекомунікації» та відповідно до Ліцензійних умов провадження регуляторної політики та підприємництва та Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.02.2001 № 33/16, зазначені Ліцензійні умови також втратили чинність з прийняттям нових Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених Рішенням № 1789 від 10.12.2009 р.

Вказаний у ліцензії позивача вид господарської діяльності з врахуванням особливих умов - надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування - у переліку видів діяльності, що ліцензуються відповідно до Закону згідно статті 42 Закону, відсутній.

На підставі викладеного та керуючись приписами ст. ст. 7, 9, 160, 162 КАС України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

12 листопада 2002 року Національною комісією з питань регулювання зв'язку України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» ліцензію серії АА № 223306 (переоформлена ліцензія від 24.11.1998 р. серії ВД № 002621) на надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території м. Одеси та Одеської області (надалі також - «Ліцензія»). Строк дії ліцензії було встановлено з 12.11.2002 р. по 24.11.2013 р. Особливими умовами ліцензії передбачено «дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах загального користування».

26 червня 2013 року ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» звернулось до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації з заявою про продовження строку дії ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, в якій просило продовжити строк дії ліцензії серії АА № 223306, виданої 24.11.1998 року, строк дії з 12.11.2002 р. по 24.11.2013 р. року. До даної заяви було додано наступні документи: план утворення та використання фіксованої телекомуніційної мережі міжміського та міжнародного рівня, копію ліцензії ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» серії АА № 223306.

Відповідачем факт надходження заяви позивача про продовження строку дії ліцензії з доданими до неї документами не заперечується.

Листом № 04-5299/09 від 22.07.2013 р. «Про надання роз'яснення», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації повідомила ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», що до дії ліцензії серії АА № 223306 від 12.11.2002 р. не може бути застосована процедура продовження строку дії ліцензії у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації» ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій:

- надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мережі надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного;

- надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного;

- надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

- надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Крім того, у зазначеному «Роз'ясненні» позивачу для продовження здійснення діяльності у сфері телекомунікацій запропоновано звернутись із заявами про видачу ліцензій на види діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягають ліцензуванню, передбачені ст. 42 Закону України «Про телекомунікації».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Ліцензію, з заявою про продовження строку дії якої звернувся позивач, було видано 24.11.1998 року (серія ВД № 002621) товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» та в подальшому переоформлено у 2002 році у зв'язку з наявністю правових підстав для такого переоформлення.

Як встановлено судом, відмова відповідача у продовженні строку дії ліцензії та твердження про неможливість застосування процедури продовження строку дії ліцензії мотивовані тим, що вказаний у ліцензії вид господарської діяльності не відповідає видам діяльності, визначеним у статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та відсутній у переліку видів діяльності, що ліцензуються у відповідності до даного закону.

Відповідно до Ліцензії, вид діяльності, що ліцензується - надання послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку на визначених територіях України. В особливих умовах ліцензії зазначено «дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування».

На момент видачі ліцензії діяльність щодо надання послуг зв'язку регулювалась Законом України «Про зв'язок». Відповідно, зазначені в ліцензії види діяльності сформульовані відповідно до вимог Закону України «Про зв'язок».

18 листопада 2003 року було прийнято Закон України «Про телекомунікації», який встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у цій діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Відповідно до положень Закону України «Про телекомунікації», ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Стаття 1 Закону України «Про телекомунікації» визначає поняття «фіксований зв'язок» як телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання. Поняття «комутований зв'язок» чинним законодавством не визначено. Із суті поняття «комутація» вбачається, що це є визначенням способу з'єднання, в тому числі при наданні послуг телефонного зв'язку, а не окремим видом діяльності у сфері телекомунікацій.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що здійснення позивачем діяльності з надання послуг комутованого зв'язку із застосуванням стаціонарного обладнання відповідає такому виду діяльності як надання послуг фіксованого зв'язку, як це визначено Законом України «Про телекомунікації».

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.02.2001 року, яким відповідали попередні ліцензії позивача при їх видачі, суб'єктам господарювання надано право надавати послуги телефонного зв'язку як без надання в користування ліній передач, мережевих трактів, каналів зв'язку, так і шляхом надання їх в користування. Оскільки, наявна у позивача ліцензія серії АА № 223306 від 12.11.2002 року не містить жодних обмежень стосовно права позивача надавати в користування лінії передачі, мережеві тракти, канали зв'язку, суд приходить до висновку, що до обсягу прав позивача включено, також, і надання в користування каналів електрозв'язку, як це передбачено ст. 42 Закону України «Про телекомунікації».

Із аналізу заперечень відповідача та листа № 04-5299/09 від 22.07.2013 р. вбачається, що позивачем не було змінено виду господарської діяльності, здійснювана позивачем на день розгляду даної справи господарська діяльність не виходить за межі прав, наданих йому ліцензією.

З наведеного суд робить висновок, що вид діяльності, зазначений у ліцензії серії АА № 223306, є таким, що відповідає виду діяльності, передбаченому п.1 ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського та міжнародного. Позивач здійснює діяльність у сфері телекомунікацій (надає послуги телефонного зв'язку), який підлягав ліцензуванню відповідно до Закону України «Про зв'язок» та підлягає ліцензуванню відповідно до вимог Закону України «Про телекомунікації».

Оскільки позивач, на підставі ліцензії серії АА № 223306, здійснює той вид діяльності, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про телекомунікації», до такої ліцензії може бути застосована процедура продовження строку її дії, передбачена ст. 49 Закону України «Про телекомунікації».

Крім цього, суд звертає увагу на те, що положеннями частини 5 статті 49 Закону України «Про телекомунікації» встановлено право відповідача при продовженні строку дії ліцензії внести зміни до особливих умов зазначеної ліцензії. Отже, відсутність у чинному законодавстві терміну «комутований зв'язок» не може бути підставою для відмови у продовженні строку дії ліцензії, оскільки може бути усунена шляхом внесення змін до особливих умов ліцензії.

Не можуть бути також прийняті до уваги в якості обґрунтування відмови відповідачем у продовженні терміну дії ліцензії посилання на обов'язкову наявність у позивача двох окремих ліцензій на надання послуг міжміського телефонного зв'язку та міжнародного телефонного зв'язку.

Під час судового розгляду колегією суддів було встановлено, що ліцензія серії АА № 223306 відповідає положенням Закону України «Про зв'язок» та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.02.2001 року. І із змісту Закону України «Про зв'язок» і із зазначених ліцензійних умов вбачається розмежування видів телефонного зв'язку на міжнародний та міжміський. Таким чином, видача позивачу однієї ліцензії на право надання послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку здійснювалась з урахуванням поділу телефонного зв'язку на міжнародний та міжміський.

Також, твердження відповідача про необхідність отримання позивачем двох нових ліцензій не може бути обґрунтуванням відмови у продовженні строку дії ліцензії, оскільки не міститься у переліку підстав для такої відмови, встановленому статтею 49 Закону України «Про телекомунікації».

Суд звертає увагу, що держава, здійснюючи державне регулювання господарської діяльності, має сприяти суб'єктам господарювання, що сумлінно дотримуються правил здійснення господарської діяльності, зважаючи на вимоги ст. 6 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 49 статтею 49 Закону України «Про телекомунікації», встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у

сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних

причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано жодних доказів порушення позивачем ліцензійних умов та особливих умов, зазначених в ліцензії, а відтак на підставі частини 2 статті 49 Закону України «Про телекомунікації» у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у продовженні строку дії ліцензії.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, не надано обґрунтованих доказів в підтвердження законодавчо визначених підстав для відмови в продовженні терміну дії ліцензії.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про телекомунікації», рішення про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії. Згідно частини 5 статті 48 вказаного закону строк дії ліцензії встановлює відповідач у ліцензії, але не може бути меншим ніж п'ять років. Отже, строк, на який продовжується дія ліцензії, не може бути меншим ніж встановлений частиною 5 статті 48 Закону України «Про телекомунікації», тобто не може бути меншим ніж п'ять років.

Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку про протиправність відмови відповідача у продовженні строку дії ліцензії позивачу. Враховуючи положення статті 49 Закону України «Про телекомунікації», суд зобов'язує відповідача прийняти рішення про продовження строку дії ліцензії ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» серії АА № 223306 на строк не менший 5 років ,та оформити вказане рішення на бланку ліцензії з зазначенням видів діяльності у відповідності до ч.7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території Одеської області, - надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд, перевіривши дії відповідача на їх відповідність принципам, закріпленим у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження строку дії ліцензії з неухильним дотриманням усіх вимог і принципів, закріплених чинним законодавством України, яке регулює спірні правовідносини. Відтак, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти вищевказане рішення сприятиме відновленню порушених прав позивача у спірних правовідносинах.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері

зв'язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок № 22) прийняти рішення про продовження строку дії ліцензії ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 66, код ЄДРПОУ 30109015) серії АА № 223306 від 12.11.2002 р. на строк, не менший ніж п'ять років, шляхом позначення у рішенні видів діяльності, що відповідають вимогам п. 2. ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території Одеської області, - надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території України, оформити вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

Суддя Самойлюк Г.П.

Суддя Юхтенко Л.Р.

Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері

зв'язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок № 22) прийняти рішення про продовження строку дії ліцензії ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 66, код ЄДРПОУ 30109015) серії АА № 223306 від 12.11.2002 р. на строк, не менший ніж п'ять років, шляхом позначення у рішенні видів діяльності, що відповідають вимогам п. 2. ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території Одеської області, - надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території України, оформити вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації».

27 серпня 2013 року.

.