Ухвала суду № 33147606, 12.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №910/15401/13 12.08.13

За позовом Закритого акціонерного товариства «АТЕК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління»

про визнання права власності на майно

Суддя Котков О.В.

Представники сторін: не викликались.

СУТЬ СПОРУ:

09 серпня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Закритого акціонерного товариства «АТЕК» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» (відповідач) в якій викладені позовні вимоги щоб в судовому порядку визнати за Закритим акціонерним товариством «АТЕК» (ЄДРПОУ 00240112; адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 83) право власності на гуртожиток (інв. № 9894262, рік введення в експлуатацію 03.1969, залишкова вартість 199 624,14 грн., площа 3 429,30 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є єдиним законним власником гуртожитку площею 3 429,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а, що підтверджується постановою Верховного Суду України від 14.09.2004 у справі № 6/431 за позовом В.о. прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ЗАТ "АТЕК" про визнання п. 3 додаткової угоди від 24.09.1990 року до договору оренди від 24.09.1990 року та визнання права власності, втім спірне майно боржника з невідомих позивачу причин зареєстровано за TOB "Інвестиції в нерухомість та управління".

09 серпня 2013 року через канцелярію суду від Закритого акціонерного товариства «АТЕК» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій ЗАТ «АТЕК» просить суд з дотриманням вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" винести ухвалу про забезпечення позову шляхом:

- накладання арешту на нерухоме майно, а саме: на нежилу будівлю загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. "А"), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а та зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в нерухомість та управління" (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13);

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в нерухомість та управління" (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13) вчиняти дії щодо відчуження нежилої будівлі загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. "А"), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року порушено провадження у справі № 15/181-б про банкрутство ЗАТ «АТЕК» і в процесі виконання Косякевичем С.О. обов'язків В.о. керівника, розпорядника майна ЗАТ «АТЕК» стало відомо, що право власності на нерухоме майно, єдиним власником якого є позивач, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а зареєстроване за TOB "Інвестиції в нерухомість та управління".

Позивач вказує, що Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" установлено мораторій на відчуження гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування Закону.

Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Крім того, позивач зазначає, що на балансі ЗАТ "АТЕК" спірне нерухоме майно значиться як гуртожиток (інв. № 9894262, рік введення в експлуатацію 03.1969, залишкова вартість 199 624,14 грн., площа 3 429,30 м2), в той час як за TOB "Інвестиції в нерухомість та управління" це майно зареєстроване як нежила будівля загальною площею З 429,30 кв.м. (літ. "А"), тому, на думку позивача, існує реальна загроза того, що спірне майно може бути реалізовано TOB "Інвестиції в нерухомість та управління" на користь третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.09.2013 року.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому суд дійшов висновку, що вищезазначена заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

В силу п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку накладення арешту на майно та заборона на вчинення дій щодо його відчуження, що належить Закритому акціонерному товариству «АТЕК», визнання права на яке є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Суд виходить з того, що обставинами даної справи підтверджується припущення про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, отже, реального захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, які встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, зважаючи на те, що у даній справі заявлені позовні вимоги про визнання права власності на гуртожиток (інв. № 9894262, рік введення в експлуатацію 03.1969, залишкова вартість 199 624,14 грн., площа 3 429,30 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а, беручи до уваги імовірність здійснення передачі цього майна на користь третіх осіб, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ЗАТ «АТЕК» та вжити визначені ст. 67 Господарського процесуального кодексу України засоби забезпечення позову у справі № 910/15401/13 шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме: на нежилу будівлю загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. "А"), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а та зареєстрована за товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в нерухомість та управління" (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13) та заборону вчиняти дії щодо відчуження цього майна.

Водночас, беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили.

При цьому, за висновками суду, вжиття вказаних заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у розглядуваній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів учасників провадження у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва , -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Закритого акціонерного товариства «АТЕК» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили вжити заходи до забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на нерухоме майно, а саме: на нежилу будівлю загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. "А"), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а та зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в нерухомість та управління" (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13);

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в нерухомість та управління" (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13) вчиняти дії щодо відчуження нежилої будівлі загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. "А"), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а.

3. Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом 1 (одного) року з дня набрання ухвалою законної сили.

4. Стягувачем за цією ухвалою є Закрите акціонерне товариство «АТЕК» (ідентифікаційний код: 00240112, адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 83), а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в нерухомість та управління" (ідентифікаційний код: 37189400, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13).

5. Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу у справі № 910/15401/13.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Котков