Постанова № 33147561, 27.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р.Справа № 923/743/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання:

за участю представників сторін:

від позивача: Юхно Я.О. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український силікат"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 18 липня 2013 року

у справі № 923/743/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

до Приватного акціонерного товариства "Український силікат"

про стягнення 64.838 грн. 21 коп.

ВСТАНОВИЛА:

11.06.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український силікат" (далі відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у сумі 64.838 грн. 21 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 330 від 15.10.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії для приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Поповича буд. 15, опалювальною площею 2045,8 кв. м., внаслідок чого має борг по її оплаті за період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. в сумі 62264 грн. 98 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 458 грн. 09 коп. - 3% річних, 2115 грн. 14 коп. - пені, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважав безпідставними, посилаючись на те, що позивач не надав відповідачу рахунків для оплати за спожиту теплову енергію, а крім того відповідач не є споживачем теплової енергії, оскільки об'єкт, до якого позивачем постачається теплова енергія є власністю держави, а у відповідача знаходиться лише на відповідальному зберіганні, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.07.2013 р. (суддя Александрова Л.І.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 330 від 15.10.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії для приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Поповича буд. 15, опалювальною площею 2045,8 кв. м., внаслідок чого має борг по її оплаті за період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. в сумі 62264 грн. 98 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 458 грн. 09 коп. - 3% річних, 2115 грн. 14 коп. - пені, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Скарга майже повністю дублює доводи, викладені у відзиві на позов та мотивована ще й тим, що позивач не надав відповідачу рахунків для оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості оплатити їх, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.

Про день, час і місце розгляду справи скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 15.10.2010 р. між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 330 за умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги з централізованого опалення до об'єкту відповідача, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Поповича буд. 15 опалювальною площею 2045,8 кв. м., , а останній зобов'язався прийняти та оплатити надані позивачем послуги.

У п. 30 сторонами передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 15.04.2011 р. та договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Оскільки, в матеріалах справи не міститься доказів щодо припинення названого договору в установленому законом та цим договором порядку, то він є діючим до сьогоднішнього часу, так як він не розірваний ані за згодою сторін, ані в судовому порядку.

Згідно умов договору облік спожитої енергії проводиться за показниками лічильника відповідача.

З матеріалів видно, що обсяг спожитої відповідачем теплової енергії визначений за показниками лічильника та складає: у листопаді 2012 р. - 7,95 Г/кал, у грудні 2012 р. - 38,98 Г/кал, у січні 2013 р. - 49,86 Г/кал, у лютому 2013 р. - 41,50 Г/кал, у березні 2013 р. - 37,22 Г/кал, у квітні 2013 р. - 19,61 Г/кал, а всього за зазначений період часу - 195,12 Г/кал теплової енергії загальною вартістю 62264 грн. 98 коп., виходячи з тарифу 264 грн. 57 коп. за 1 Г/кал, що встановлений рішенням виконкому Херсонської міської ради.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 „Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Постановою Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України „Про тарифи на теплову енергію для населення, бюджетних установ та інших споживачів м. Херсона" з 01.01.2011 р. встановлений тариф на теплову енергію для населення у розмірі 317 грн. 48 коп. за 1 Гкал з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії позивач в спірний період керувався тарифами, які були погоджені з органами місцевого самоврядування та які не перевищують, а є нижчими, ніж встановлені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та умовами договору, а саме: у розмірі 264 грн. 57 коп. за 1 Гкал, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості застосування позивачем саме цих тарифів при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії до приміщення відповідача.

Посилання скаржника на не повідомлення його щодо зміни тарифу є необґрунтованими, оскільки згідно п. 5.2. договору про зміну тарифів на теплову енергію споживач повідомляється про це письмово або в засобах масової інформації. Такі приписи кореспондуються з вимогами ст. 25 Закону України „Про теплопостачання".

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом від 29.12.2010 р. повідомив відповідача про зміну тарифу на теплову енергію з 01.01.2011 р., який був отриманий відповідачем 14.01.2011 р., що беззаперечно свідчить про обізнаність відповідача щодо зміни тарифу. Крім того, дана інформація була опублікована в засобах масової інформації, у зв'язку з чим ці дані є загальновідомими. Крім того, існує й офіційний сайт органів місцевого самоврядування м. Херсона, на якому своєчасно оприлюднюються усі прийнятті нормативні акти, у тому числі і інформація щодо тарифів на теплову енергію, яка відпускається позивачем, а враховуючи положення ст. 1 Закону України „Про телекомунікації" система Інтернет це всесвітня інформаційна система загального доступу, у зв'язку з чим відноситься до засобів масової інформації, внаслідок чого протилежні доводи скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

У п. 8 договору сторонами погоджено, що відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, тобто умовами договору сторони чітко визначили, що отримані послуги відповідач повинний оплачувати самостійно не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а тому оплата спожитої теплової енергії умовами договору ніяким чином не пов'язана з виставленням або не виставленням позивачем відповідачеві рахунків на оплату наданих послуг з теплопостачання.

Крім того, з витягу з журналу вручення рахунків видно, що відповідач особисто отримав від позивача рахунки на оплату теплової енергії на загальну суму 62264 грн. 98 коп. спожитої в період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р., внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

22.03.2013 р. позивач направив відповідачеві вимогу про сплату боргу в сумі 62264 грн. 98 коп., яка отримана останнім 29.03.2013 р., однак, залишена без відповіді та задоволення.

21.05.2013 р. позивач направив відповідачеві повторно вимогу щодо сплати боргу, яка також залишена останнім без задоволення.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 62264 грн. 98 коп. боргу за спожиту в період з листопада 2012 р. по квітень 2013 року включно теплову енергію.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 458 грн. 09 коп. - 3% річних за період з 21.12.2012 р. по 07.06.2013 по кожному рахунку окремо.

У п. 12 договору за несвоєчасне проведення розрахунків сторонами передбачена сплата пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, що повністю відповідає вимогам ч. 3 ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 2115 грн. 14 коп. пені за період з 21.01.2013 р. по 07.06.2013 р. по кожному рахунку окремо, оскільки надані позивачем розрахунки 3% річних та пені перевірені як місцевим, так і апеляційним судом та є правильними і вірними, а крім того, не спростовані відповідачем ні в цілому, ні за їх складовими.

Понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору правильно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладені судом першої інстанції на відповідача у повному обсязі.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 18.07.2013 року у справі № 923/743/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український силікат" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.08.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.