Рішення № 33147530, 21.08.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа № 5020-1073/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Виконуючого обов'язки прокурора Гагарінського району м. Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, буд. 16)

в інтересах держави в особі: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5),

в особі: Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон",

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 8)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

(99022, АДРЕСА_1)

про стягнення 75 991,92 грн,

за участю представників сторін:

від позивача (ФКМ СМР) - Бурмістрова Світлана Вадимівна - представник, довіреність від 14.01.2013;

від позивача (КП СМР «Аррікон») - Бурмістрова Світлана Вадимівна - юрист, довіреність №1-Д від 08.01.2013;

від відповідача - ОСОБА_3 - представник, довіреність від 06.11.2012;

від прокурора - Махиня Вікторія Валеріївна - прокурор відділу, службове посвідчення №015753 від 20.03.2013.

Виконуючий обов'язки прокурора Гагарінського району м. Севастополя (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон" (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 75 991,92 грн, з яких: 40 167,90 грн - сума заборгованості з орендної плати за договором оренди № 595 від 01.06.2009 за період з серпня 2009 року по серпень 2012 року; 35 824,02 грн - штраф.

Ухвалою суду від 19.12.2012 провадження у справі було зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом справи № 5020-686/2012 за позовом комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди № 595 від 01.06.2009 та звільнення нерухомого майна (арк. с. 135-137).

21.03.2013 на адресу суду від Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі із доданням копії постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 у справі № 5020-686/2012, з якої вбачається, що пов'язану справу розглянуто із винесенням відповідного рішення, яке набрало законної сили.

Отже обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, відпали, у зв'язку з чим ухвалою суду від 29.04.2013 суддею Головко В.О. провадження у справі № 5020-1073/2012 поновлено.

У зв'язку з перебуванням судді Головко В.О. у відрядженні, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (із змінами), розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 23.05.2013 № 175 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-1073/2012, за наслідками якого суддею для розгляду цією справи визначено ОСОБА_4

Ухвалою суду від 23.05.2013 справу прийнято до провадження суддею Лотовою Ю.В.

Ухвалою суду від 06.06.2013 провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі №5020-686/2012 за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди № 595 від 01.06.2009.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 у справі №5020-686/2012 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 та рішення господарського суду міста Севастополя від 03.09.2012 скасовано в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна № 595 від 01.06.2009 та в цій частині прийняте нове рішення про відмову в позові.

В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 у справі господарського суду міста Севастополя № 5020-686/2012 залишено без змін.

Ухвалою суду від 07.08.2013 відповідно до частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №5020-1073/2012 поновлено.

Представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, позов не визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ :

01.06.2009 між комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було підписано договір №595 оренди нерухомого майна (далі -Договір) (а.с. 12-13).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) - приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення в будівлі літ. «А» (№ІV-1, IV-2, IV-3, V-1, V-2) площею 75,30 кв.м, вбудовані нежитлові приміщення слюсарної майстерні в будівлі літ. «И» (№IV-1, IV-2, IV-3) площею 37,20 кв.м, розташовані на першому поверсі двоповерхової будівлі; навіс-зварювальний літ. «Е» площею 45,60 кв.м; ділянки прилеглого мощення літ. «І» площею 374,26 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке перебуває на балансі комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон» (далі - об'єкт оренди), вартість якого, згідно з незалежною оцінкою станом на 31.05.2009, складає 170 325,00 грн (Додаток 1).

Сторони дійшли згоди, що вступ Орендаря у користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна (пункт 2.5 Договору).

На виконання умов Договору, 01.06.2009 Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди в оренду, про що складений відповідний Акт приймання-передачі орендованого майна, підписаний сторонами Договору та скріплений їх печатками (а. с. 14).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата складає 2 303,08 грн оренди та технічне обслуговування об'єкта оренди у сумі 9 грн 49 коп., перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

За умовами Договору (підпункт 4.4.3 пункту 4.4 Договору) Орендар зобов'язався своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди.

Сторони домовились, що Договір діє з моменту його підписання до 08.09.2013 (пункт 7.1 Договору).

27.01.2010 між сторонами підписаний протокол узгодження змін до договору, яким сторони змінили, зокрема, склад орендованого майна - вбудовані нежитлові приміщення в будинку літ. "А" (№ IV-1, IV -2, IV -3) площею 43,30 кв.м, ділянки прилеглого мощення літ. "І" площею 29,51 кв.м, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Ластова, 3, та розмір орендної плати - 7 654,95 грн на рік, 804,54 грн за місяць оренди і технічне обслуговування об'єкта оренди в сумі 2,60 грн.

Внаслідок неналежного виконання умов Договору, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 40 167,90 грн за період з серпня 2009 року по серпень 2012 року, що i стало причиною звернення позивача до суду iз даним позовом.

Bceбiчно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статі 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 209 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно з частиною першою статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 793 ЦК України).

Відповідно до статті 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.(редакція від 30.04.2009, що діяла на момент укладення договору).

Частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (редакція від 30.04.2009, що діяла на момент укладення договору).

Отже, зазначені норми законодавства передбачали обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію спірного договору.

Провадження у справі зупинялось до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі №5020-686/2012 за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди № 595 від 01.06.2009.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 у справі №5020-686/2012 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, вказаною постановою договір оренди нерухомого майна від 01.06.2009 №595 визнано нікчемним.

Частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За приписами статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визначення правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено,що сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнав його недійсним). Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

У зв'язку з тим, що договір оренди нерухомого майна від 01.06.2009 №595 визнано нікчемним, договірні правовідносини між сторонами у даній справі не виникли, у зв'язку з чим у відповідача не виникли зобов'язання по сплаті орендної плати.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення 75 991,92 грн, з яких: 40 167,90 грн - сума заборгованості з орендної плати за договором оренди № 595 від 01.06.2009 за період з серпня 2009 року по серпень 2012 року; 35 824,02 грн - штрафу такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору при відмові у позові підлягають покладенню на позивача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон" (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 8, ідентифікаційний код 20711909) ) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 23013519) 1 720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2013.

Суддя Ю.В. Лотова