Постанова № 3314735, 24.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № 6/119

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24.03.2009 р. № 6/119

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-Експрес-Центр"

до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Представники сторін:

від позивача: Асатрян О.В. (довіреність №б/н від 23.03.2009р.)

від відповідача: Варченко А.В. (довіреність №9361/9/10-008 від 12.12.2008р.) , Мамочкін С.М. (довіреність №9585/9/10-008 від 19.12.2008р.)

від прокуратури: Устич Т.В. (довіреність №Н-17/6 від 26.01.09р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прод-Експрес-Центр»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача не може нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, визнанні його статутних документів недійсними. Тому, позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 01.10.2008р. №0000752306/0.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги пп. 7.4.5, п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, що в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за 2006рік у розмірі 372893,26 грн., у тому числі :

- листопад 206р. -125229,04 грн.

- грудень 2006р. 247664,22 грн.

В звязку з виявленим порушенням відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000752306/0 від 01.10.2008р. на загальну суму 559339,50 грн., яке вважає правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Експрес-Центр»(надалі-позивач) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ ТК «Укрспеццентр»за листопад, грудень 2006року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 12.09.2008 р. № 545-23-6-3277218 (надалі - Акт перевірки) та встановлено, що позивач при правовідносинах з ТОВ ТК «Укрспеццентр»»порушив вимоги пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті бюджет за листопад 2006р. в розмірі 125229,04 грн., та грудень 2006 року в розмірі 247664,22 грн.

В звязку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000752306/0 від 01.10.2008р. в сумі 559339,50 грн., з яких: 372893грн. основний платіж, 186446,50 грн. штрафні санкції.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, між позивачем та ТОВ ТК «Укрспеццентр»відбувались договірні відносини, видавались відповідні документи накладні, податкові накладні, сертифікати якості, які завірені підписами посадових осіб та печаткою ТОВ ТК «Укрпеццентр». Однак оригінали зазначених документів вилучені ОВС УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві за протоколом від 29.11.2007р.

Крім того, позивач вважає, що відповідно до п.1.3. ст..1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку особа, яка згідно з цим законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повному та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Тому, на думку позивача, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської діяльності не виливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідач в заперечення на позов зазначає, що в провадженні СВ Голосіївського ГУРУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа №01-10527 порушена за фактом підробки документів.

Відповідно до ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Даний правочин не відповідає обовязковим умовам чинності правочину. Оскільки порушена кримінальна справа, правочин є таким, що укладений без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, яке значиться стороною в договорі.

Тому, податкові накладні виписані ТОВ ТК «Укрспеццентр»на адресу ТОВ «Прод-Експрес-Центр»не можуть враховуватись при визначенні податкового кредиту позивача, оскільки відповідно до положень пп.7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 «Порядку заповнення податкової накладної від 30.05.97р. №165, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладним чи митними деклараціями.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в провадженні СВ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа № 01-1052", яка порушена по факту підробки документів від імені службових осіб ТОВ ТК «Укрспеццентр»за ознаками злочину, передбаченого ч,2 ст. 358 КК України.

Згідно реєстраційних документів підприємства, засновником і директором ТОВ ТК «Укрспеццентр»з 03.10.2006 року по 29.10.2007 року була громадянка ОСОБА_5, яка пояснила, що не має жодного відношення до діяльності вказаного товариства. Зареєструвала ТОВ ТК „Укрспеццентр" за грошову винагороду без мети зайняття підприємницькою діяльністю.

Проведеним досудовим слідством по справі було встановлено, що 03.10.06 невстановленими слідством особами, відносно яких розслідується дана кримінальна справа, в Подільській РДА зареєстровано ТОВ ТК „Укрспеццентр" (ЄДРПОУ 34603382), що дозволило здійснювати незаконну діяльність, складати фіктивні первинні документи та здійснювати операції із перерахування та зарахування грошових коштів через поточний рахунок підприємства.

До Постанови слідчого були залучені документи, що свідчили про здійснення господарських операцій ТОВ „Прод-Експрес-Центр" з фіктивним підприємством ТОВ ТК «Укрспеццентр».

Окрім цього, громадянка ОСОБА_5 пояснила, що особисто вона як директор ТОВ ТК «Укрспеццентр»з представниками ТОВ «Прод-Експрес-Центр»ніколи не зустрічалась та ні про які господарські відносини від імені ТОВ ТК «Укрспеццентр»не домовлялась, відповідних договорів та угод не укладала. Всі без виключення підписи, що виконані у вилучених у ТОВ «Прод-Експрес-Центр»документах від її імені, їй не належать та не схожі " на її власний підпис.

На підставі отриманої інформації ДПІ у Оболонському районі м.Києва було проведено невиїзну документальну перевірку та встановлено, що ТОВ „Прод-Експрес-Центр" мало фінансово-господарські відносини з ТОВ ТК «Укрспеццентр», зазначене підприємство відповідно до умов договору купівлі-продажу №291 від 24.10.2006р. постачало за період з 01.11.2006р. по 31.12.2006р., а позивач приймав та оплачував товари на суму 2237359,66 грн. в т.ч. ПДВ 372893,26 грн. ТОВ ТК «Укрспеццентр»виписало на користь ТОВ "Прод-Експрес-Центр" податкові накладні, які відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, а суми податку на додану вартість, зазначені в них, були включені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у статті 203 ЦК України, а саме:

-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,- іншим - актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

-особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має вчинитися у формі, встановленій законом;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;.

-правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент, вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, неправомірними вважаються правочини, які за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визначаються законом недійсними з моменту ї, вчинення (нікчемні правочини).

Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Для письмових правочинів, які вчиняє юридична особа, в ч.2 ст.207 ЦК України встановлені спеціальні вимоги - вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплені печаткою.

Вимоги закону щодо необхідності вчинення правочинів у певній формі спрямовані сприяти фіксації волевиявлення суб'єкта правочину з метою забезпечення доказовості реального існування між сторонами відповідного правовідношення та дійсності їх взаємних обов'язків та вимог.

У відповідності з Законами України від 16.07.99 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; від 03.04.97 №168/97 «Про податок на додану вартість»первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Відповідно до п. 2, п. 5, п. 6.2 та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165: "податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі іі заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В ч.3 ст.206 ЦК України передбачено поняття правочину на виконання договору. Таким правочином є складання первинних документів та податкових накладних, які підтверджують виконання укладеного господарського договору, так як їх складання породжує для сторін обов'язки щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, коригування своїх податкових зобов'язань тощо.

Крім того, засновник підприємства пояснив, що ніяких первинних і звітних документів ТОВ ТК „Укрспеццентр" не підписував і нікого на це не уповноважував. В провадженні СВ Голосіївського РУГУ МВС України в м.Києві знаходиться кримінальна справа № 01-10527, порушена за фактом підробки документів від імені службових осіб ТОВ ТК „Укрспеццентр". Також, у Висновку експерта почеркознавчої експертизи № 477 від 19.12.2007р. зазначено, що підписи від імені ОСОБА_5 у документах ТОВ ТК „Укрспеццентр" зокрема податкових накладних, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Це дає підстави вважати, що податкові накладні складені і підписані від імені ТОВ ТК „Укрспеццентр" невідомою особою, яка не була наділена відповідними правами та обов'язками і всупереч чинному законодавству, користуючись реквізитами підприємства, здійснювала господарську діяльність. Тобто, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення правочинів.

Отже, під час вчинення письмових правочинів ТОВ ТК „Укрспеццентр" (укладання господарських договорів) так само як під час вчинення правочинів на виконання укладених договорів (видача податкових накладних), не були додержані вимоги ч.2 ст.203 ЦК України, а відтак означені правочини є нікчемними в силу закону.

Враховуючи наявність кримінальної справи, порушеної за фактом підробки документів договір від 24.10.06 № 291 вважається таким, що укладений без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, яке значиться стороною в договорі. Відповідно, даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України.

Також, засновник ТОВ ТК „Укрспеццентр" пояснив, що товариство зареєстроване ним без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності за матеріальну винагороду.

Отже, установчі документи ТОВ ТК „Укрспеццентр" протирічать чинному законодавству України, оскільки містять недостовірні дані щодо засновника як власника майна, що в свою чергу робить можливим здійснення невідомими особами діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків та зборів до бюджетів.

Крім того, суду зазначає, що провадження у справі було відкрито 30.10.2008р. та призначено справу до судового розгляду на 24.03.2009р. Позивачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 03.02.09., однак не надано до суду копії документів, що б могли бути доказами у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, тому порушено вимоги ч.1 ст.203 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, правочини між позивачем та ТОВ ТК „Укрспеццентр" і недійсними в силу закону (нікчемними) і відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Згідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані, з його недійсністю, а згідно ст.236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, податкові накладні, виписані ТОВ ТК «Укрспеццентр»на адресу ТОВ "Прод-Експрес-Центр" не можуть враховуватись при визначенні суми податкового кредиту позивача.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000752306/0 від 01.10.08р. на загальну суму 559339,50грн. є правомірними та такими, що прийнятий, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.