Рішення № 33147149, 09.08.2013, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3560/13-ц

Провадження № 2/242/1043/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2013 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернувсь до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що актом розслідування хронічного професійного захворювання від 06.12.2012 р. за формою П-4 йому встановлено професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень пилової етології другої стадії, помірний перебіг, легенева недостатність першого ступеню. Причинами захворювання стало запиленість повітря робочої зони. У зв'язку з цим його звільнили з ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» 20.12.2012 р. за станом здоров'я. 06.02.2013 р. висновком МСЕК йому встановлено 25 % втрати професійної працездатності. Враховуючи вищевикладене, просив стягнути з відповідача 25000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав і зазнає потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого, а тому просив відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав письмові заперечення, в яких заперечував проти задоволення позову, де зазначив, що документи, на які посилається позивач, а саме - довідка МСЕК та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає, що посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Акту від 06.12.2012 р. про розслідування хронічного професійного захворювання, ОСОБА_1 поставлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етології другої стадії, помірний перебіг, легенева недостатність першого ступеню. Захворювання професійне.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 132730 від 06.02.2013 р., ОСОБА_1 первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 22.01.2013 р. безстроково.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, згідно ЗУ «Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України» від 15 грудня 1993 року N 3694-XII, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Це заподіює йому моральні страждання, тому що через професійне захворювання його було звільнено з роботи і тому він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок професійного захворювання він зіткнувся з труднощами побутового плану. В теперішній час відчуває негативні наслідки захворювання. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

Виходячи з принципу розумності та справедливості, а також враховуючи те, що згідно первинного огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлено 25 % втрати професійної працездатності, задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 25000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, отримувач - Селидівське УК/м.Селидове/ 22030001, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37791274, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя