Рішення № 33146352, 19.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/11988-2012 19.08.13

За позовом Київського зоологічного парку загальнодержавного значення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта-7 Київ"

про стягнення 66 157, 87 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача: Зельдич В.Р. - пред. за довір., Устименко О.Г. - пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Київський зоологічний парк загальнодержавного значення звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта-7 Київ" 66 157, 87 грн., з яких 49 000, 00 грн. -авансовий платіж, 4 981, 22 грн. - пеня, 8 245, 91 грн. - інфляційні втрати та 3 930, 74 грн. - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р. у справі № 5011-23/11988-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта-7 Київ" на користь Київського зоологічного парку загальнодержавного значення грошові кошти у розмірі 49 000, 00 грн., 3 809, 92 грн. - 3 % річних, 8 232, 00 грн. інфляційні втрати та 1 485,04 грн. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012р. у справі № 5011-23/11988-2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта-7 Київ" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2013р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. та рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р. у справі №5011-23/11988-2012 скасовано, а справу №5011-23/11988-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.05.2013р. № 04-1/290 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №5011-23/11988-2012, за результатом проведення якого справу передано для подальшого розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.13р. суддею Капцовою Т.П. справу №5011-23/11988-2012 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 27.06.13р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.06.2013р. справу передано на розгляд судді Марченко О.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.13р. справу №5011-23/11988-2012 прийнято до свого провадження суддею Марченко О.В. та призначено розгляд справи на 05.08.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.13р. справу №5011-23/11988-2012 суддею Капцовою Т.П. прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 05.08.2013р.

У судове засідання 05.08.13р. представники сторін з'явилися.

Представником відповідача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету позову.

У судовому засіданні судом оголошено ухвалу про повернення заявнику заяви про зміну предмету позову без розгляду, відповідно до ст. 63 ГПК України.

У судовому засіданні 05.08.13р. оголошувалася перерва до 19.08.13р.

У судове засідання 19.08.13р. представники позивача з'явилися та надали пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 05.08.13р. та розписка представника відповідача, які свідчать про те, що відповідач був повідомлений та обізнаний про дату та час розгляду справи судом.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

19.08.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 19.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2009р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір № 175/06-09 від 22.06.2009р.(далі - Договір), згідно з яким відповідач (виконавець) зобов'язався виконати роботи з розробки програмного забезпечення "Облік тварин" і його графічного оформлення, а позивач (замовник) - оплатити її вартість.

Згідно з п.1.1. Додатка № 2 до Договору, загальна вартість робіт становить 98 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. Додатка № 2 до Договору, замовник зобов'язаний сплатити попередню оплату в розмірі 50% вартості робіт; остаточний розрахунок у розмірі 50 % проводиться на підставі Акту приймання-передачі робіт, протягом 3 банківських днів з дати підписання Акту приймання-передачі робіт.

Згідно з п.3.1. Додатка № 2 до Договору, строк виконання робіт становить 120 календарних днів з моменту зарахування суми попередньої оплати в розмірі 50% від вартості робіт на розрахунковий рахунок виконавця й надання вихідних даних, передбачених Договором.

Відповідно до п.2.2. Договору, Договір вважається виконаним після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно з п.2.1. Договору, Договір набуває чинності від дати його підписання та діє до повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому разі протягом строку, що зазначений в додатку № 1 до Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем 07.07.2009р. було перераховано відповідачу 49 000,00 грн. в якості авансу за роботи відповідно до Договору, що підтверджується платіжним дорученням №826 від 07.07.2009р.

Проте, як зазначає позивач, роботи з розробки програмного забезпечення "Облік тварин" і його графічного оформлення у термін, встановлений п.3.1. Додатка № 2 до Договору, а саме протягом 120 календарних днів з моменту зарахування суми попередньої оплати в розмірі 50% від вартості робіт на розрахунковий рахунок виконавця, відповідачем не виконано.

Відповідно до ст.33 Господарського кодексу України (далі-ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були виконані роботи з розробки програмного забезпечення "Облік тварин" і його графічного оформлення.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір № 175/06-09 від 22.06.2009р. є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п.2.1. Договору, Договір набуває чинності від дати його підписання та діє до повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому разі протягом строку, що зазначений в додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов'язків сторін договірних зобов'язань.

Для договору підряду частиною 4 ст.849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Судом встановлено, що 06.08.13 позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, листом-вимогою №631 від 06.08.13р. відмовився від Договору з посиланням на ст.849 ЦК України та повідомив відповідача про розірвання Договору.

Лист-вимогу №631 від 06.08.13р. позивачем відповідачу було направлено 06.08.13р., що підтверджується фіскальним чеком від 06.08.13р. та описом вкладення у цінний лист.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановлені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" № 1149 від 12.12.2007р., лист-вимога позивача №631 від 06.08.13р. про відмову від Договору було отримано відповідачем не пізніше 09.08.13р.

Згідно з п.3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи, що одностороння відмова від договору підряду, з огляду на положення ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з відповідачем, а також, з огляду на те, що лист-вимога позивача №631 від 06.08.13р. про відмову від Договору було отримано відповідачем не пізніше 09.08.2013р., суд приходить до висновку, що Договір №175/06-09 від 22.06.2009р. після 09.08.13р. є припиненим.

Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З огляду на те, що Договір №175/06-09 від 22.06.2009р. розірвано, то в силу норм ст.1212 ЦК України, грошові кошти в розмірі 49 000, 00 грн. отримані відповідачем за Договором в якості авансу підлягають поверненню відповідачу, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 49 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 3 930, 74 грн., нараховані позивачем за період з 04.11.2009р. по 04.05.2012р., та інфляційні втрати в розмірі 8 245, 91 грн., нараховані позивачем за період з 04.11.2009р. по 06.06.2012р.

Проте, такі вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних є факт прострочення виконання грошового зобов'язання. Однак, умовами укладеного сторонами Договору не передбачено ані обов'язку відповідача повернути перераховану суму авансу у випадку невиконання робіт, обумовлених Договором, ані строку, в який відповідач повинен здійснити таке повернення.

За таких обставин, правові підстави для стягнення 3 % річних, нарахованих позивачем за період з 04.11.2009р. по 04.05.2012р., та стягнення інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з 04.11.2009р. по 06.06.2012р, відсутні, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 3 930, 74 грн. та інфляційних втрати в розмірі 8 245, 91 грн. задоволенню не підлягають.

Одночасно з цим, суд зазначає, що грошові кошти в розмірі 49 000, 00 грн., отримані відповідачем за Договором в якості авансу, підлягають поверненню відповідачу на підставі ст.1212 ЦК України, як такі, що отримані відповідачем на підставі, яка на час розгляду справи судом відпала.

Однак, зобов'язання, які виникають внаслідок одержання майна без достатньої правової підстави, виключають можливість їх прострочення до набуття рішенням суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів законної сили, оскільки саме суд встановлює факт безпідставного отримання коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що Постановою Вищого Господарського Суду України від 14.05.2013р. у справі №5011-23/11988-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. та рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р. у справі №5011-23/11988-2012 в частині відмови в позові щодо стягнення суми пені 4 981,22 грн. залишено без змін.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, судові витрати в частині стягнення з відповідача 4 981, 22 грн. пені, 8 245, 91 грн. інфляційних втрат та 3 930, 74 грн. 3 % річних покладаються на позивача. В частині задоволених позовних вимог судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта-7 Київ" (03148, м.Київ, вул.Гнати Юри, буд.9, кімната 414, код ЄДРПОУ 35647090) на користь Київського зоологічного парку загальнодержавного значення (03055, м.Київ, проспект Перемоги, буд.32, код ЄДРПОУ 02221171) 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - суми боргу та 1 192 (одну тисячу сто дев'яносто дві) грн. 08 коп.- суми судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 22.08.2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Капцова Т. П.