Постанова № 33146346, 22.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2013 року 15:30 № 826/8898/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіон»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. № 0000172230,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гратіон» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. № 0000172230.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 30.10.2012 р. № 3957/22-30/37936285 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховані штрафні санкції.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, викладені в акті перевірки доводи не відповідають фактичним обставинам справи та нормам закону про зовнішньоекономічну діяльність, зокрема доводи про відсутність індивідуальної ліцензії Національного банку України на перерахування нерезиденту коштів у національній валюті України товариству є протиправними та незаконними, оскільки операції придбання цінних паперів за Договором від 07.12.2011 р. №Б-459/2011 здійснюється без отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Відчуження нерезидентом-інвестором належних йому корпоративних прав або акцій українських емітентів є поверненням інвестору його іноземної інвестиції. Інвестиційний рахунок Продавця (нерезидента) та рахунок покупця були відкриті в національній валюті. Договір від 07.12.2011 р. №Б-459/2011 не є зовнішньоекономічним, а тому висновок про порушення п. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме здійснення позивачем в межах торговельного обороту у валюті України розрахунків з нерезидентом «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України суперечить п. 1.3, 1.4 Порядку 484.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяви про розгляд справи без його участі не надходило. Згідно наданих письмових заперечень, відповідач не погоджується з позовними вимогами та на спростування останніх, зазначає, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення вимог п. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.2013 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме здійснення позивачем в межах торговельного обороту у валюті України розрахунків з нерезидентом «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. За період з 01.12.2011 р. по 30.06.2012 р. позивач на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів українського емітента ПАТ «Банк Восток» було перераховано компанії нерезиденту «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) кошти на загальну суму 40 567 720,18 грн. При цьому індивідуальної ліцензії Національного банку України на перерахування зазначених коштів у національній валюті України позивачем не надано. Відповідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.2013 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Твердження позивача, що операції між позивачем та «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) не є валютними операціями та такими, що не потребують наявності індивідуальної ліцензії є хибним та таким, що не відповідає чинному законодавству. З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гратіон» з питань підтвердження від'ємного фінансового результату від операції з цінними паперами та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період з 01.12.2011 по 30.06.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

П. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповненнями, а саме здійснення ТОВ «Гратіон» в межах торговельного обороту у валюті України розрахунків з нерезидентом «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено акт від 30.10.2012 р. № 3957/22-30/37936285 та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 р. № 0000812230, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 40567720,18 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, Державною податковою службою у м. Києві прийнято рішення від 31.01.2013 р. № 1027/10/12-1-03, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 23.11.2012 № 0000812230 за формою «Р» скасовано та зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС за наслідками порушень встановлених в акті перевірки від 30.10.2012 р. № 3957/22-30/37936285 прийняти податкове повідомлення-рішення за формою «У» згідно з додатком 11 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 28.11.2012 № 126, а скаргу представника ТОВ «Гратіон» залишено без задоволення.

За наслідками повторного адміністративного оскарження, Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 15.04.2013 р. № 724/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 23.11.2012 № 0000812230 з урахуванням рішення ДПС у м. Києві від 31.01.201 №1027/10/12-1-03, прийнятого за розглядом скарги ТОВ «Гратіон» (податкове повідомлення - рішення від 20.02.2013 № 0000172230), а скаргу - без задоволення.

Таким чином, в даній справі оскаржується податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. № 0000172230.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правовідносини в даній справі регулюються Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року N 959-XII, Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України (затверджено Постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року N 484, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. за N 1430/10029), Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (затверджено постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за N 950/11230 (назва у редакції постанови Правління Національного банку України від 21.08.2006 р. N 333) ), Указом Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27 червня 1999 року N 734/99, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III.

Судом встановлено, що 07.12.2011 між «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) (надалі- Продавець) та ТОВ «Ірмес» (надалі - Покупець 1), ТОВ «Солтас» (надалі - Покупець 2), ТОВ «Меліт Інвест» (надалі - Покупець 3), ТОВ «Нордос» (надалі - Покупець 4), ТОВ «Мімант» (надалі - Покупець 5), ТОВ «Гратіон» (надалі - Покупець 6), ТОВ «Велігор» (надалі - Покупець 7) укладено Договір купівлі-продажу 2 112 993 простих іменних акцій, які складають 68,7488% випущеного статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (далі - Договір).

Відповідно до п.2.2 Договору купівля та продаж акцій відповідно до положень та умов цього договору відбувається наступним чином. При завершенні Продавець має продати та передати акції, а Покупці мають придбати із залученням Торговця цінними паперами як посередника, повне законне та бенефіціарне право власності на акції, вільні від всіх обтяжень та разом з усіма правами, встановленими чинним законодавством, які існують за такими акціями на той момент чи будуть існувати у майбутньому, у тому числі право на одержання всіх дивідендів, рішення про розподіл яких приймається після дати Завершення. При цьому акції розподіляються між покупцями наступним чином, зокрема відповідно до п. 2.2.6 Продавець продає, а ТОВ «Гратіон» купує 301 856 акцій, що складає 9,82125% статутного капіталу Банку.

Емітент акцій: «Публічне акціонерне товариство «Банк Восток».

Рахунок в цінних паперах ТОВ «Гратіон» № 003136 було відкрито у Депозитарії ПрАТ «ВДЦП». Зберігачем є ПАТ «Банк Восток». Продавець, в свою чергу, мав інвестиційний рахунок у гривні в українському банку, згідно додатку 7 до договору.

Матеріалами справи встановлено, що на рахунок у цінних паперах ТОВ «Гратіон» було зараховано 301 856 акцій, що підтверджується копією виписки по рахунку. В свою чергу позивачем компанії нерезиденту «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) перераховано кошти у загальному розмірі 40 567 720,18 грн.

Пунктом 17 Договору купівлі-продажу від 07.12.2011 визначено, що ставка обміну валют для конвертації сум у доларах США, які підлягають сплаті у гривнях, якщо це вимагається, є: у зв'язку зі сплатою Ціни Акцій офіційна ставка обміну валют, встановлена та опублікована НБУ станом на Робочий день до Дати Завершення плюс 0,3 відсотка; в усіх інших випадках - офіційна ставка обміну валют, встановлена та опублікована НБУ станом на Робочий день до Дати відповідної конвертації валют.

Відповідно до абз.3 п. 6 ч.1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93 нерезидентами є розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Постановою Національного банку України від 14.10.2004 року № 484 затверджено Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України (надалі - Положення № 484) .

Згідно з абз. 6 п. 1.3 Положення № 484, розрахунки в межах торговельного обороту - рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів.

При цьому, статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що «товар» - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Враховуючи викладене та той факт, що в даній справі однією із сторін є компанія «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) - нерезидент, а іншою ТОВ «Гратіон» резидент України, то суд розцінює спірні правовідносини як зовнішньоекономічні, оскільки останні побудовані на взаємовідносинах між ними, мають місце на території України та спрямовані на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків.

При цьому суд враховує, що поняття товару, у розмінні ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не містить вичерпний перелік продукції, послуг, робіт, призначених для продажу (оплатної передачі), а тому розцінює акції як певний вид товару, операції з купівлі-продажу якого передбачають відповідний рух коштів між резидентом і нерезидентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема: міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III визначено, що фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; 11) факторинг; 111) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону, тобто такий перелік також не є вичерпним.

Згідно Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (затверджено постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за N 950/11230) визначено, що валютні операції - це операції, пов'язані із переміщенням або переходом права власності на валютні цінності.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93 визначено, що валютні цінності - це цінності, по відношенню до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині ї кордонів.

Так, до валютних цінностей віднесено - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України,; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.

В даній справі судом встановлено, що на підставі укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів, ТОВ «Гратіон» стає власником 301 856 простих іменних акцій, які, в розумінні вищенаведених правових норм, є валютними цінностями, а отже до них повинен застосовуватися особливий режим обігу.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що для здійснення розрахунків між ТОВ «Гратіон» та нерезидентом «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) за Договором купівлі-продажу від 07.12.2011, позивач зобов'язаний був отримати ліцензію Національного банку України.

Згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Указом Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» повноваження щодо застосування санкцій за порушення валютного законодавства розподілено між Національним банком України та Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до зазначеного Указу Президента України Національний банк України застосовує санкції, передбачені Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до банків та інших фінансово-кредитних установ, а органи податкової служби - до резидентів та нерезидентів України - суб'єктів підприємницької діяльності.

Положеннями пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових ) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що здійснення розрахункових операцій між ТОВ «Гратіон» та компанією «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) за Договором купівлі-продажу від 07.12.2011 за відсутності відповідної ліцензії Національного банку України є неправомірним, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіон» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук