Постанова № 33146339, 14.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2013 року 10:23 № 826/11166/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземною інвестицією «Ост Вест Експрес»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013 р. № 0000792208,

за участю представників сторін:

від позивача: Наугольна О.В.,яка діє на підставі довіреності від 16.07.2013 р. № 1/07;

від відповідача: Вакуленко А.А., яка діє на підставі довіреності від 15.07.2013 р. № 47/10-015.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземною інвестицією «Ост Вест Експрес» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013 р. № 0000792208.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі безпідставних висновків акту перевірки від 10.06.2013 р. № 41/26-50-22-70/22918017 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.07.2013 р. № 0000792208 форми «р», яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 501, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що висновки акту ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях посадових осіб відповідача, не мають належного підтвердження допустимими та належними доказами, не відповідають нормам Податкового кодексу України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та у відповідності до вимог закону. Так, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у його контрагента ТОВ «Ангстрем Континенталь» по взаємовідносинам з яким позивачем сформовано податковий кредит. Разом з тим, у позивача встановлено відхилення задекларованої суми податкового кредиту між податковими зобов'язаннями задекларованими ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 р.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит за квітень 2012 р. на суму 1 666,67 грн.

За результатами перевірки складено акт від 10.06.2013 р. № 41/26-50-22-70/22918017 та винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 501, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 834,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 10.06.2013 р. № 41/26-50-22-70/22918017 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на той факт, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат у контрагента позивача ТОВ «Ангстрем Континенталь» відсутні об'єкти оподаткування податковим на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

Отже, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

За результатами перевірки задекларовані ТОВ «Ангстрем Континенталь» податкові зобов'язання зменшені до « 0», у зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок, що задекларований податковий кредит по контрагентам-покупцям сформований неправомірно та підлягає зменшенню до « 0».

Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що ТОВ «Ост Вест Експрес» зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва та має статус платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» була укладена договір - заявка № 18/04 щодо перевезення вантажу ТОВ «Піонер насіння Україна» для ТОВ «АТ Каргілл» за маршрутом: м. Київ, В.Хвойки, 18/14 (складське приміщення позивача) - м. Дніпропетровськ (4 адресата). Вартість послуг з перевезення вантажу погоджена між сторонами договору становить 10 000,00 грн., з яких 1 666,67 грн. - ПДВ.

Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач та ТОВ «Ангстрем Континенталь» були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до складського розпорядження про відвантаження від 19.04.2012 р. позивач для ТОВ «АТ Каргілл» відвантажив на автомобіль ТОВ «Ангстрем Континенталь» д.н.з. 8673 СІ насіння соняшнику за адресою: м. Київ, В.Хвойки, 18/14.

Факт перевезення вантажу на замовлення позивача у відповідністю із договором - заявкою № 18/04 від 19.04.2012 р., підтверджується товарно-транспортною накладною № 0090 від 21.04.2012 р. Крім того, між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» підписаний акт прийняття-здачі виконаних робіт № 541 від 21.04.2012 р., ТОВ «Ангстрем Континенталь» виписано податкову накладну № 56 від 21.04.2012 р., яка була внесена позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р.

За результатами наданих послуг ТОВ «Ангстрем Континенталь» виставлено рахунок № 2104-1 від 21.04.2012 р. за яким 07.05.2012 р., відповідно до платіжного доручення № 852 від 07.05.2012 р., позивач здійснив оплату за транспортні послуги. Даний факт також підтверджується витягом з системи «Клієнт-Банк» по банківському рахунку позивача в ПАТ «Банк Перший» за період з 07.05.2012 р. по 07.05.2012 р.

Отже, проаналізувавши первинну документацію позивача, суд не вбачає правопорушень в її складанні та видачі.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Ангстрем Континенталь» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не було враховано первинні документи позивача.

Висновки про сумнівність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» податковим органом були зроблені не у зв'язку з непідтвердженням товарності цих операцій, відсутністю чи неправильним складанням первинних документів або неналежним їх відображенням у бухгалтерському чи податковому обліку, а лише на підставі акту перевірки від 21.12.2012 р. № 7208/224/33906299, здійсненої ДПІ у Бабушкінському районі Дніпропетровської області ДПС, якою встановлено, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» мало безтоварні операції з іншими контрагентами.

Враховуючи наведене, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Зазначена позиція узгоджується з Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2007 р. N К-24186/06.

При цьому, в акті перевірки від 10.06.2013 р. № 41/26-50-22-70/22918017 відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем і ТОВ ««Ангстрем Континенталь»» угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Викладене свідчить, що позивач, придбані у ТОВ «Ангстрем Континенталь» послуги, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ангстрем Континенталь», що не заперечується податковим органом.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь», а тому вважає, що формування ТОВ «Ост Вест Експрес» податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним, а дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо нарахування позивачу сум з податку на додану вартість - протиправними.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 04.07.2013 р. № 0000792208 форми «р» прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ост Вест Експрес» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.07.2013 р. № 0000792208 форми «р» підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163,167,254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Підприємства з іноземною інвестицією «Ост Вест Експрес» задовольнити повністю.2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2013 р. № 0000792208 форми «р».

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 19.08.2013 р.