Рішення № 33142846, 27.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/3881/13 Головуючий 1 інст. - Калиновська Л.В.

Справа № 619/972/13-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: Кіпенко І.С.,

Котелевець А.В.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Дергачівської філії до ОСОБА_2 про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Харківгаз» в особі Дергачівської філії звернулося до суду зі вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначило, що Дергачівською філією ПАТ «Харківгаз» на підставі договору про надання населенню послуг з газопостачання від 13.02.2006 року ОСОБА_2 надано послуги газопостачання. Відповідно до умов вказаного договору ПАТ «Харківгаз» зобов'язалося забезпечити безпечне постачання природного газу, а споживач зобов'язався сплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами в термін, передбачений цим договором. Відповідач грошове зобов'язання не виконує належним чином, а саме - не здійснює плату у повному обсязі та у встановлені законом строки, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 21.02.2013 року складає 1223 грн. 51 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1223 грн. 51 коп. та судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2013 року позов ПАТ «Харківгаз» в особі Дергачівської філії задоволено.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Харківгаз» заборгованість в розмірі 1223 грн. 51 коп. та судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення. Вважає його незаконним, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невірно оцінив докази та неправильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, сторонами не оспорюється і підтверджується письмовими доказами, що між сторонами виник спір щодо виконання умов договору про надання послуг газопостачання, укладеного ними 13.02.2006 року, та порушення зобов'язань споживача вказаних послуг ОСОБА_2, які передбачені договором, в частині їх оплати.

Приймаючи рішення про задоволення позову і повністю прийнявши як такі, що доведені позовні вимоги ПАТ «Харківгаз» у особі Дергачівської філії, суд першої інстанції виходив з того, відповідач за умовами договору про надання послуг на газопостачання, укладеного сторонами 13.02.2006 року, і у відповідності з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язаний сплачувати за спожитий газ належним чином, тобто у визначені умовами договору строки і за встановленими цінами, проте свої зобов'язання не виконав, має заборгованість, яка станом на 21.02.2013 року складає 1223 грн.51 коп.

Також суд вважав, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували незаконність вимог позивача або їх необґрунтованість.

Однак з таким рішенням колегія суддів погодитися не може, оскільки має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також неправильне застосування норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) Чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) Які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) Яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) Чи слід позов задовольняти або у позові відмовити;

6) Як розподілити судові витрати;

7) Чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) Чи є підстави допустити негайне скасування судового рішення.

Статтею 215 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення, зобов'язаний мотивувати свій висновок, зазначивши, чому він вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Суд правильно встановив, що між сторонами виник спір щодо виконання зобов'язань по оплаті послуг газопостачання споживачем ОСОБА_2, однак при вирішенні справи суд помилково дійшов до висновку про доведеність позовних вимог ПАТ «Харківгаз» у особі Дергачівської філії.

Прийнявши позовну заяву, яка не містить належного обґрунтування, зокрема щодо періоду, за який виникла, на його думку, заборгованість, причини її виникнення та посилання на докази про факти порушення зобов'язань відповідачем, суд першої інстанції не усунув цю неповноту при розгляді справи по суті, а доводи відповідача ОСОБА_2 та надані ним докази залишив поза увагою, не надавши їм оцінки у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК України.

Так, і в письмових і усних в судових засіданнях запереченнях відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 наголошувалось на тому, що вони систематично, щомісячно, у відповідності з договором та нормативними актами, якими на час на спірних відносин регулювався порядок надання послуг газопостачання, тарифи та порядок оплати за спожитий газ, здійснювали оплату за спожитий ними газ.

Про обсяг спожитого газу повідомляли по телефону працівникам абонентного відділу відповідача, а коли останні знехтували поданою ними інформацією, здійснювали оплату щомісяця відповідачу за той об'єм спожитого газу, який спожили за попередній звітний період у відповідності з показами встановленого у їх квартирі лічильника.

Проте працівники Дергачівської філії, не здійснюючи відповідної перевірки шляхом контрольного зняття показників лічильника, здійснили їм нарахування за 2011 рік майже вдвічі більше обсяг спожитого газу ніж фактично, таким чином штучно збільшивши обсяг і визначивши для них іншу категорію платників, за якою тариф вищий.

На підтвердження своїх доводів відповідач та його представник надали квитанції про щомісячну оплату ними відповідачу вартості спожитого газу із зазначенням обсягу, згідно лічильника.

Суд на це увагу не звернув, доводи відповідача не перевірив, відповідну оцінку їм у взаємному зв'язку з іншими доказами, не дав і дійшов до помилкового висновку про задоволення позову.

Згідно пояснень представника відповідача причиною такого відношення до них є конфлікт, який виник за життя її матері, яка вела облік споживання газу і його оплату, та контролером філії, яка займалася цим.

Доказом штучного завищення обсягу спожитого газу є навіть той факт, засвідченій у наданій позивачем довідці про стан заборгованості, що після надісланих нею заявах на адресу керівництва філії щодо невідповідності зазначених у повідомленнях підприємства заборгованість фактичним даним, працівники Дергачівської філії ПАТ «Харківгаз» все-таки спромоглися вийти влітку 2012 року і особисто перевірити показники лічильника, його справність та «відкорегувати» дані про нарахування, визнавши факт зайво нарахованого обсягу спожитого газу у 2459,7 м.куб.

Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, роз'яснив представнику ПАТ «Харківгаз» сутність засад змагальності повторно у цивільному судочинстві, обов'язок доведення обставин, на які посилається позивач, та оголошував перерви, надаючи можливість позивачу реалізувати передбачений ст.ст.10, 60 ЦПК України обов'язок щодо доведення факту невиконання відповідачем умов договору, Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ №2246 від 09.12.1999 р., проте цією можливість позивач не скористався, доказів перешкоди відповідачем у здійсненні контрольних перевірок показників лічильника та невідповідності обсягу спожитого ним газу не надав, на останнє судове засідання апеляційного суду, про яке повідомлений належним чином, взагалі не з'явився, причину неявки не повідомив.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, згідно вимог п.п. 1,4 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п.1,4 ч.1 ст.309, ст. ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Дергачівської філії до ОСОБА_2 про стягнення суми відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий-/підпис/

Судді -/підписи/

З оригіналом згідно

Суддя: