Постанова № 33142598, 20.08.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 803/1738/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Шеремети А.І.,

представника відповідача Грицишиної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Заграва-Луцьк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Заграва-Луцьк» (далі - ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2013 року № 0006292201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 2530/23-1/31880976 від 24.04.2013 року.

Перевіркою ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк» встановлено, зокрема, порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України), а саме завищення податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року на суму 8433,33 грн. по взаємовідносинах з ПП «Транском».

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів 31.07.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006292201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) на 9739,25 грн., в т. ч.: за основним платежем - 8434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1305,25 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

В акті перевірки № 2530/23-1/31880976 від 24.04.2013 року відповідач вказує на те, що ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк» завищено податковий кредит за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року на загальну суму 8433,33 грн. по придбанню транспортно-експедиційних послуг у контрагента ПП «Транском». Проте, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 03-09/744 від 01.01.2009 року, укладений позивачем з ПП «Транском», повністю виконаний, кошти за отримані послуги сплачено, що підтверджується відповідними первинними документами. Відтак, позивачем правомірно сформовано податковий кредит у відповідному періоді на підставі первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 31.07.2013 року № 0006292201.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 19.08.2013 року (а. с. 147-148) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перевіркою, з урахуванням висновків акту перевірки від 29.01.2013 року № 11/22-214/31648258, не підтверджено фінансово-господарських операцій ПП «Транском» з ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк».

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 640769 (а. с. 132) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 19.09.2012 року серії АА № 505380 (а. с. 133), перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ ГУ Міндоходів. При цьому, як слідує із Статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 36 від 31.10.2011 року) (а. с. 123-131), довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 19.09.2012 року серії АА № 505380 (а. с. 133), до видів діяльності позивача відноситься, зокрема: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів.

Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС (правонаступником якої є Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 2530/23-1/31880976 від 24.04.2013 року (а. с. 9-42).

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк» статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, платником завищено податковий кредит на загальну суму 129017,00 грн., також встановлено порушення щодо заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 121727,00 грн.

Як слідує із рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області від 26.07.2013 року № 1003/10/10.2-06 про результати розгляду первинних скарг, на підставі акту № 2530/23-1/31880976 від 24.04.2013 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0003572201 про визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 154307,00 грн. та № 0003582201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 134699,00 грн., які були оскаржені платником. Згідно із рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 26.07.2013 року № 1003/10/10.2-06 про результати розгляду первинних скарг, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0003582201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 134699,00 грн. скасовано повністю, а податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0003572201 про визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 154307,00 грн. скасовано на суму 144567,75 грн. (а. с. 191-194).

На підставі акту перевірки № 2530/23-1/31880976 від 24.04.2013 року, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Волинській області від 26.07.2013 року № 1003/10/10.2-06 про результати розгляду первинних скарг, Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів 31.07.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006292201, яким TзOB «ПК «Заграва-Луцьк» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 8434,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1305,25 грн. (а. с. 8). Як слідує із розрахунку до акту перевірки, згідно із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 8433,66 грн. (в т. ч., за квітень 2011 року - 1033,33 грн., за травень 2011 року - 1033,33 грн., за червень 2011 року - 1150,00 грн., за липень 2011 року - 1150,00 грн., за вересень 2011 року - 1150,00 грн., за листопад 2011 року - 600,00 грн., за березень 2012 року - 1150,00 грн., за травень 2012 року - 1167,00 грн.) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1305,25 грн. (а. с. 185).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

З матеріалів справи слідує, що між ТзОВ «ПК «Заграва-Луцьк» (замовником) та ПП «Транском» (експедитором (перевізником)) був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 03-09/744 від 01.01.2009 року (а. с. 59-61), відповідно до умов якого експедитор (перевізник) зобов'язаний доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих замовником заявок, які є невід'ємними частинами даного договору, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.

Виконання умов вказаного договору та факти реального надання послуг за цим договором підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладними, актами здачі-приймання робіт, замовленнями, товарно-транспортними накладними, журналом обліку вивезених, винесених товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками (а. с. 62-122).

При цьому, суд враховує пояснення представника позивача щодо використання вказаних послуг у власній господарській діяльності позивача (зокрема, через ПП «Транском» різним контрагентам в м. Одеса доставлявся товар власного виробництва - макаронні вироби). Крім того, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 641849 від 06.08.2013 року, до видів діяльності ПП «Транском» відноситься, зокрема, організація перевезення вантажів, діяльність вантажного автомобільного транспорту (а. с. 123-124).

При вирішенні даного спору суд не бере до уваги покликання відповідача на акт ДПІ у Малинівському районі м. Одеси Одеської області від 29.01.2013 року № 11/22-214/31648258 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Транском» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року (а. с. 186-189), оскільки висновки цього акту перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами зроблені лише у зв'язку з тим, що на момент проведення перевірки ПП «Транском» відсутнє за своїм місцезнаходженням. Разом з тим, у цьому ж акті вказано, що станом на 01.04.2012 року у штаті вказаного підприємства працювало 63 працівника, до грудня 2012 року ПП «Транском» подавало звітність з ПДВ. Будь-яких доказів того, що ПП «Транском» не декларував податкові зобов'язання з ПДВ по господарських операціях з позивачем відповідачем не надано. На думку суду, можливі порушення контрагентом позивача ПП «Транском» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ПП «Транском», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 31.07.2013 року № 0006292201.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 114,70 грн., сплачений платіжним дорученням № 1732 від 06.08.2013 року (а. с. 2), квитанцією № 152 від 12.08.2013 року (а. с. 141).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 31 липня 2013 року № 0006292201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Заграва-Луцьк» (43008 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 13Б, ідентифікаційний код 31880976) судовий збір в розмірі 114 гривень 70 копійок (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 23 серпня 2013 року