Постанова № 33142439, 15.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1945/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Сушка О.О.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - Черватюка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старкостянтинівського районного управління юстиції Черватюка Олександра Анатолійовича про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області , в якому просить суд скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05.03.2013 року № 725170 та зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки розміром 3,84 га від 28.03.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №012161 від 21.05.2004 року зареєстровано Старокостянтинівським районним відділом земельних ресурсів за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 3,84 га, кадастровий номер 6824288000:05:025:002, що підтверджується копією державного акту на право власності серії ХМ № 012161 від 21.05.2004 року.

28.03.2012 року між позивачем та ТОВ "Агро - Стар 2006" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

25.02.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6824288000:05:025:002.

До заяви позивачем додані наступні документи: договір оренди землі від 28.03.2012 року; копію акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 28.03.2012 року; копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 012161 від 21.05.2004 року ; схему розташування земельної ділянки (паю) на території Сербинівської сільської ради; копію акта прийому - передачі земельної ділянки в оренду., кадастровий план., копію паспорта та копія ідентифікаційного коду.

Разом з тим, рішенням від 05.03.2013 року № 725170 відповідач відмовив позивачу у проведенні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6824288000:05:025:002 на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, посилаючись на відсутність державної реєстрації прав.

Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернувся до суду за захистом свого права.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про право власності на об'єкт нерухомого майна (земельну ділянку), а тому відповідач не може здійснити реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спірні правовідносини даного адміністративного позову регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Приписами статті 125 та 126 Земельного кодексу України, в редакції на час видачі державного акта на право власності на земельну ділянку зазначено, що право власності на земельну ділянку виникає у її власника після одержання документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Згідно ч. 2 ст. 202 Земельного кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до п. 1.2 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року № 641/7962 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», в редакції на час видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Отже, складовою частиною ведення державного реєстру земель є ведення «Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

Порядок ведення «Книги записів» визначено у пунктах 4-10 Тимчасового порядку. Зокрема, порядок внесення відомостей про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку визначено у підпункті 9.1.1. пункту 9 Тимчасового порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 року № 1878 до 01.01.2013 року державна реєстрація права власності земельної ділянки проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно 11 постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (в редакції до 01.01.2013 року), дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Аналізуючи вищевказані нормативно-правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що фактом державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку є внесення територіальними органами земельних ресурсів запису до розділу Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, що і підтверджує державну реєстрації цього права.

Як вбачається з матеріалів справи, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,84 га, кадастровий номер 6824288000:05:025:002, виданий Старокостянтинівським відділом земельних ресурсів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2367.

Тобто, колегія суддів зазначає, що право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства України, що діяло на момент його виникнення, що підтверджується державним актом ХМ № 012161.

Тому суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача як на підставу правомірності прийнятого рішення від 28.01.2013 року на пункт 5-2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» згідно якого у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, оскільки даний факт спростовується фактичними обставинами справи.

Разом з тим, Законом України «Про реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції якого набрала чинності 01.01.2013 року не передбачено обов'язок осіб, право власності та інші речові права яких, зареєстровані до 01.01.2013 року, звертатися до державного реєстратора (нотаріуса) з метою перереєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно в порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що суто технічна і тимчасова проблема обміну даними Реєстраційної служби з органами Держкадастру не може бути законною причиною для відмови позивачу у реалізації його права на реєстрацію договору оренди земельної ділянки у встановленому Законом порядку.

Тобто, відмова Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області у реєстрації договору оренди земельної ділянки була помилковою, тому позовні вимоги ОСОБА_4 колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, в той же час позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи у реєстрації договору оренди землі відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року, - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05.03.2013 року № 725170, винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Черватюком О.А.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старкостянтинівського районного управління юстиції Черватюка О.А. здійснити відповідно до заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень, зареєстровану в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 283353, державну реєстрацію права оренди земельної ділянки розміром 3,84 га, кадастровий номер 6824288000:05:025:002, розташованої за межами Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, належної ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №012161 від 21.05.2004 року, яке виникло у зв'язку з підписанням між ОСОБА_4 та ТОВ "Агро Стар 2006" (код ЄДРПОУ 34342384) договору оренди землі від 25.02.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Граб Л.С.

/підпис/ Сушко О.О.

З оригіналом згідно:

секретар