Справа № 119/2353/13-ц
2/119/1298/13
РІШЕННЯ
Іменем України
19 серпня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Бистрякової Д.С.,
за участю секретаря - Аніщенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 36166,07 грн., моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 жовтня 2011 року вона уклала договір побутового підряду на монтаж автономного опалення у своєї квартирі за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого відповідач зобов'язався отримати дозвіл на встановлення автономного опалення. 07.10.2011 року позивачка сплатила відповідачу 5000 грн.. Згідно з договором на монтаж автономного опалення термін на отримання дозвільної документації становив 60 днів. Позивачка у повному обсязі виконала умови договору із відповідачем. Відповідачем не було надано позивачу дозвільні документи на встановлення дозвільного опалення. Відповідно до умов укладеного договору відповідач повинен був надати позивачу документи протягом 60 днів. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, 14.07.2012 року договір між ними було розірвано та відповідач повернув отримані ним гроші, за вирахуванням 360,00 грн. за гарантію котла і 200,00 грн. за роботу пічника, тобто вона отримала 4440,00 грн.. У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 відключив квартиру позивача від теплопостачання без отримання дозвільних документів, позивач й досі рахується як споживач теплової енергії, у зв'язку із чим Кримтеплокомуненерго позивачу нараховується сплата на спожиту начебто енергію у розмірі 3016,07 грн., яку позивач повинна сплатити, хоча теплову енергію не споживає вже з 01.11.2011 року. Позивач просить стягнути дану суму з відповідача, оскільки саме з його провини вона рахується як споживач та від неї вимагають сплати. Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач повинен сплатити пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуг) за кожний день прострочення, тобто, враховуюче те, що договір було укладено 07.11.2011 року, розірвано 14.07.2012 року, термін на отримання дозвільної документації 60 днів, відповідач повинен сплати пеню за період з 07.12.2011 року по 14.07.2012 року, а саме за 221 день сума пені складає 33150,00 грн.. У результаті неправомірних дій відповідача позивачу завдано значних моральних страждань, що є у тому, що позивач знаходиться у положенні порушниці закону, вимушена витратити значну суму на проведення автономного опалення, ситуація, що склалася, негативно вплинула на здоров є позивача. Моральну шкоду позивачка оцінює у 2000 грн.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, додатково зазначивши, що на час укладання договору, їй не було відомо, що об'єктом відключення від мережі центрального опалення може бути лише багатоквартирний житловий будинок, а ні окрема квартира. Договір між нею і відповідачем було розірвано 14.07.2012 року. Позивачка за договором отримала послуги на суму 360,00 грн. та 200,00 грн., у зв'язку з чим, після розірвання договору отримала 4440,00 грн..
Відповідач та його представник у судовому засіданні, яке відбулося 6.06.2013 року, позовні вимоги не визнали, надали письмові пояснення (а.с.27,28) та пояснили, що дійсно відповідачем із позивачем було укладено договір про установлення автономного опалення, усі необхідні документи передано до виконавчого комітету з метою отримання необхідних погоджень, однак досі це не отримано, оскільки міжвідомча комісія з питань відключення житлових будинків від мереж центрального опалення і постачання гарячої води виконавчого комітету Феодосійської міської ради не дає згоди на відповідне відключення окремих квартир. З зазначених підстав договір між ним та позивачкою було розірвано 17.10.2012 року і він повернув їй гроші у розмірі 4440,00 грн.. На час укладання договору йому не було відомо про те, що об'єктом відключення від мереж центрального опалення може лише багатоквартирний будинок, а ні окрема квартира. Позивачка самостійно здійснила відключення своєї квартири від мереж центрального опалення, монтаж автономного опалення. 10.11.2012 року відповідач здійснив запуск опалювального газового контурного котла. Заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 3016,07 грн. відповідач не згоден сплачувати, оскільки не є винним у тому, що з позивача вимагаються дані суми та між сторонами не було домовленості, що повідомляти про відключення повинен відповідач. Також відповідач не згоден із обов'язком сплачувати суму моральної шкоди у зв'язку із відсутністю своєї провини.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на монтаж автономного опалення, номер договору та дата укладення договору не зазначена. Зі слів позивача договір укладено 17 жовтня 2011 року, відповідачем дана обставина не заперечувалося (а.с. 4). Оплату послуг за договором у розмірі 5000,00 грн. позивачка здійснила 17.10.2011 року (а.с. 4). Зазначений договір було розірвано 14.07.2012 року, позивачці були повернути гроші у розмірі 4440,00 грн. проти чого сторони у судовому засіданні не заперечували
Відповідно до п 1.1 договору підрядник, тобто відповідач, повинен отримати дозвіл виконавчого комітету Феодосійської міської ради на автономне опалення за адресою АДРЕСА_1, замовити проект, отримати необхідні погодження, здійснити монтаж автономного опалення, видати технічний паспорт та на найближчій сесії отримати погодження. Розділом 3 встановлено, що строки монтажу опалення складають 4 календарних дні або за погодженням сторін, погодження документів - 60 днів. Розділом 4 договору встановлено порядок розрахунків, відповідно до якого розрахунок за монтаж опалення та матеріал замовник сплачує за закінченням роботи.
Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року №1320/14587, були затверджені зміни до цього Порядку, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст.. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено, що у договорі, що укладено між сторонами, не визначено відповідальність сторін у разі порушення умов договору, у зв'язку із чим відповідальність визначається відповідно до закону.
Відповідно до ст. 10,11 ЦПК України, суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.2,5 ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів" якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Згідно з ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що ані у письмових запереченнях на позов, ані усно відповідач не просив про застосування строку позовної давності та про зменшення розміру пені, відсутні підстави для їхнього застосування.
Таким чином, вимоги про стягнення пені у розмірі 33150,00 грн. є такими, що підлягають частковому задоволенню. Так, враховуюче те, що позивачка отримала за договором послуги на суму 360,00 грн. та 200,00 грн., вартість невиконаних робот складає 4440,00 грн., у зв'язку з чим, за період з 07.12.2011 року по 14.07.2012 року, підлягає стягненню сума пені у розмірі 29437,20 грн. (133,20 грн.х221день=29437,20 грн.)
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх позовних вимог або заперечень.
Суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог про стягнення 3016,07 грн., оскільки дані суми з позивача не стягнуто, вимог про їх сплату не заявлено, крім того, позивачем не доведено той факт, що сторони домовилися про обов'язок відповідача сповістити по відключення позивача від автономного опалення Кримтеплокомуненерго. Відповідальність за утримання квартири та дотриманням вимог законодавства з приводу облаштування опалення несе позивач як власник квартири. Таким чином, позивач повинна була враховувати відсутність документів у разі не надання дозволу на відключення її від теплопостачання.
Оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, є договірними та відшкодування моральної шкоди в укладеному договорі не передбачено, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.
Повний текст рішення складено 24 серпня 2013 року.
Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пеню за період з 07.12.2011 року по 14.07.2012 року у суми 29437 (двадцять дев'ять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 20 коп..
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) судовий збір в сумі 229,40 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з отримання копії цього рішення.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно -
Суддя:
Секретар:
Судове рішення № 33135064, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 19.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 119/2353/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: