Постанова № 33133722, 19.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 року Справа № 904/1550/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

від позивача: Дрозд Р.Ю., довіреність №б/н від 12.01.12, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Синельникове

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013 року

у справі № 904/1550/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Синельникове

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання траншу №12.13131/67 від 08.11.2007 року укладеного на підставі Рамкової угоди №67 від 08.05.2005 року в частині повного та своєчасного погашення кредиту.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.13р. у справі № 904/1550/13-г (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за капіталом 100 928,24 грн., заборгованість по відсоткам згідно графіку 3109,58грн., заборгованість по відсоткам за фактичне користування простроченим капіталом - 22 733,82 грн., пеню в розмірі 18 691,68 грн., судовий збір в розмірі 2 909,27грн.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з рішенням господарського суду, фізична особа-підприємць ОСОБА_1, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Так скаржник зазначає, що висновок господарського суду про ненадання відповіді на вимогу про дострокове погашення кредиту не відповідає фактичним обставинам справи, що свідчить про порушення вимог ст. 43 ГПК України. До того ж, в частині стягнення пені невірно визначено її розмір, зокрема в мотивувальній частині зазначено про стягнення 1891,68 грн., а в резолютивній частині стягнено - 18691,68 грн. Крім того, на думку скаржника, було порушено право на доступ до правосуддя, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.13р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача не використав своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судовому засіданні 19.08.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", що підтверджується свідоцтвом серії А01 №250661) (далі - позивач, кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Синельникове (далі-відповідач, клієнт) 08.05.2005 року було укладено Рамкову угоду № 67, 10.11.2005року було укладено Додаткову угоду № 1 до рамкової угоди № 67 від 08.05.2005 (далі - РУ, рамкова угода) року, 18.05.2007 року було укладено Додаткову угоду №2 до рамкової угоди № 67 від 08.05.2005 року із змінами внесеними до неї додаткової угодою №1 від 10.11.2005 року відповідно до п. 1.1 якої кредитор на підставі Угоди, договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорів про відкриття кредитної лінії та договорів про надання траншу відкриває клієнту кредитну лінію терміном на 120 місяців в розмірі та на умовах, передбачених п. 1.2. та ст. 2 даної угоди.

На підставі РУ № 67, між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання траншу № 12.13131/67, зміни до якого були внесені договором № 1 про внесення змін до договору про надання траншу від 27.07.2009 року та додатковими графіками, відповідно до пунктів 1.1.,1.2. якого кредитор на підставах та умовах РУ № 67 від 08.04.2005 року із змінами внесеними до неї додаткової угодою №1 від 10.11.2005 року, із змінами до неї додатковою угодою №2 від 18.05.2007 року та на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 198 000 грн. на строк користування 60 місяців із сплатою відсотків в розмірі 24 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, а позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим договором.

На виконання своїх зобов'язань позивач надав відповідачу кредит в розмірі 196020,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 2439_3 від 08.11.2007 року (а.с.15).

Своєчасну та повну сплату платежів відповідно графіку, відповідач не здійснив.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про повне дострокове погашення кредиту №2543 від 05.11.2012 року, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.16).

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як визначено ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Як визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати суми заборгованості та пені.

Посилання скаржники на неналежне повідомлення про дату та час розгляду справи є безпідставними, оскільки відповідно до абзацу 3.9.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду були направлені відповідачу замовною кореспонденцією за адресою яка зазначена в позовній заяві, що підтверджується штампами канцелярії суду на зворотних аркушах паперу.

Таким чином, відповідач не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обгрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013. у справі № 904/1550/13-г - залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Синельникове - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов