Постанова № 33133532, 20.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа№ 910/8430/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників:

від позивача - Тараненко А.П. ( довір. №29 від 04.01.13);

від відповідача - Мельниченко О.Д. ( довір. №56 від 13.08.13);

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2013р.

у справі № 910/8430/13 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення 10 267,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 10 267,39 грн., яке позивачем, як страховою організацією, було виплачено в зв'язку з пошкодженням автомобіля «Фольцваген Кадді», державний номерний знак АІ 5958 СТ, що належить Борисєєву Олександру Станіславовичу, внаслідок ДПТ, що сталася з вини Деркач Юрія Івановича - водія автобуса «Богдан», державний номерний знак АА 0795 АА, що належить КП «Київпастранс», цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2013р., повний текст якого підписаний 01.07.2013р., у справі № 910/8430/13 позов задоволено повністю.

Рішення суду ґрунтується на тому, що матеріалами справи належним чином підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем щодо розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу.

Не погоджуючись з рішенням, Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» посилається на те, що спірне рішення прийняте при не повному вивченні матеріалів справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідач зазначив про те, що судом першої інстанції при вирішенні спору по суті не прийнятий той факт, що законодавцем поставлено у пряму залежність виконання страховиком зобов'язань по відшкодуванню заподіяної страхувальником шкоди до виконання страхувальником своїх договірних зобов'язань, а отже, враховуючи той факт, що страхувальник відповідача КП «Київпастанс» не виконав своїх договірних зобов'язань, а саме не повідомив відповідача про спірну ДТП, що дає відповідачу права не виконувати свій обов'язок по виплаті спірного страхового відшкодування.

Під час розгляду справи представник відповідач апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги не заперечив.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст.99,101Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

21.11.2011р. позивач, як страховик, та Борисєєв Олександр Станіславович, як страхувальник, уклали договір № 245002/4098/0000048 (далі Договір 1).

Відповідно до п.2.1 Договору 1, предметом договору в частині добровільного страхування наземного транспорту є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Фольцваген Кадді», державний номерний знак АІ 5958 СТ (далі Автомобіль), та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням; в частині добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту - майнові інтереси страхувальника, які не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а в частині добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті - майнові інтереси, які не суперечать закону, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю водія та/або пасажирів транспортного засобу.

В п.1.4 Договору 1 сторонами погоджений строк дії Договору 1, а саме з 00год. 00 хв. 24.11.2011р. до 24 год. 00 хв. 23.11.2016р.

19.09.2012р. о 19 годині 30 хвилин на вул. Васильківській, 1 в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення автомобілів) за участю автомобіля під керуванням Борисєєва Олександра Станіславовича та автобуса «Богдан», державний номерний знак АА 0795 АА (далі Автомобіль 1), який належать КП «Київпастранс», під керуванням Деркач Юрія Івановича.

В результаті ДТП пошкоджено застрахований позивачем автомобіль.

За замовленням позивача ПП «Галавтоінспекція», а саме спеціалістом Прокіпчук Р. А. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12819/11 від 26.12.2011р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№6330 від 04.10.2008р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 7045 від 25.11.2008р.) проведено оцінку визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок вказаного ДТП, за результатам якої 24.10.2012р. складено Звіт № 33С/10/12 (а.с.31-41), згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику Автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 12 323,81грн.

Згідно зі складеним позивачем Страховим актом № 00100236 від 03.12.2012р., з урахуванням розрахунку страхового відшкодування (а.с. 9), того, що франшиза за Договором 1 щодо збитків, завданих ДТП, становить 0,5% від страхової суми (21 445 дол. США/еквівалент в гривнях по курсу Каліон Банк Україна), тобто 859,94грн., до виплати в якості страхового відшкодування призначено 11 267,39 грн.

При цьому, як слідує зі змісту вказаного розрахунку, вартість матеріального збитку визначена позивачем на підставі рахунку-фактури ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» від 30.10.2012р. (а. с. 29-30) (особа яка проводила ремонт автомобіля).

Згідно з абз. 4 ст. 3 Закону України «Про страхування» (в редакції на дату укладення Договору 1), страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Зі змісту Договору 1 слідує, що Вигодонабувачем за ним є ТОВ «Порше Мобіліті».

Відповідно до п.9.1 Договору 1 виплата страхового відшкодування здійснюється позивачем відповідно до умов Договору 1 та законодавства України. Страхове відшкодування може бути сплачено: Страхувальнику, Вигодонабувачу, шляхом безпосередньої оплати вартості послуг сторонніх підприємств (організацій), які надають послуги Страхувальнику і необхідність яких (послуг) викликана страховим випадком за згодою Страховика та у випадках, передбачених Договором 1.

Згідно з п. 9.2 Договору 1 право на отримання страхового відшкодування має Вигодонабувач (якщо він призначений за Договором та страхувальник (його спадкоємець/правонаступник) або інша особа, яка має належним чином оформлене повноваження від страхувальника, або за його письмовою згодою.

Листом від 29.11.2012р. (а.с.11) ТОВ «Порше Мобіліті» (Вигодонабувач) повідомив позивача про те, що просить перерахувати спірне страхове відшкодування на рахунок авторизованого сервісного центру.

В заяві на виплату страхового відшкодування № 100236 від 04.10.2012р. (а.с.10) Борисєєвим О. С. вказано про те, що страхове відшкодування він просить виплатити згідно рахунку на СТО.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» (тут і далі в редакції, чинній на дату спірної ДТП), здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування в сумі 11 267,39грн. позивачем виплачено ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» згідно з заявою Борисєєва О. С., тобто особі, яка проводила ремонт автомобіля. На підтвердження факту виплати страхового відшкодування до матеріалів справи залучено копію платіжного доручення № 043000 від 10.12.2012р. (а.с. 43).

З відмітки банку на вказаному платіжному дорученні слідує, що платіж банком проведений, а отже, страхове відшкодування позивачем виплачене в повному обсязі 18.09.2012р.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено автомобіль, визнаний Деркач Ю.І., що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2012р. у справі № 2601/18482/12 (а.с. 44) та довідкою ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 18).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зі змісту наданої відповідачем копії полісу № АА/7758752 (а.с. 66) та витягу з електронної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України станом на 19.09.2012р. (дата вчинення ДТП) цивільно-правова відповідальність КП «Київпастранс», як власника автомобіля 1, була застрахована відповідачем.

Зазначений факт відповідачем не заперечується.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

За правилами ст. 22 Закону (в редакції, чинній на момент виплати позивачем страхового відшкодування), обов'язок відшкодувати шкоду при настанні страхового випадку покладено на страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у настанні такого випадку.

Згідно ч.4 ст.36 Закону (в редакції, чинній на момент виплати позивачем страхового відшкодування) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно, вказані особи мають право на звернення до страховика з відповідними вимогами.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону (в редакції, чинній на момент виплати позивачем страхового відшкодування) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 15 Закону в редакції на дату укладення Полісу № АА/7758752 встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (п. 15.1);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу) (п. 15.2);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (п. 15.3).

Зі змісту Полісу № АА/7758752 слідує, що він відноситься до договорів І типу, тобто за ним застраховано відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Автомобіля 1 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Деркач Ю. І. керував Автомобілем 1 не на законних підставах, з огляду на що відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності власника Автомобіля 1 - КП «Київпастранс», є особою, зобов'язаною відшкодувати завдані спірною ДТП збитки відповідно до положень Закону у межах, встановлених Полісом № АА/7758752.

Статтею 29 Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності особи, яка на законних підставах керувала Автомобілем 1, - Деркач Ю. І. є особою, зобов'язаною відшкодувати завдані спірною ДТП збитки відповідно до положень Закону у межах, встановлених Полісом № АА/7758752.

За правилами абз.2 п.12.1 ст.12 Закону, сума спірного страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи.

Зі змісту Полісу № АА/7758752 слідує, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн., з огляду на що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу 10 267,39грн. (11 267,39 -1 000).

З метою отримання від відповідача спірного страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 168 від 14.01.2013р. про що свідчить відповідь відповідача на вказану заяву № 2085 від 08.04.2012р. (а.с. 67) в якій він відмовив позивачеві у виплаті спірного страхового відшкодування з посиланням на п.33.1.4 ст. 33 Закону яким встановлений обов'язок водія транспортного засобу невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ЛТП, встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу, а якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

З аналогічних підстав відповідач заперечував проти задоволення позову під час розгляду справи в суді першої інстанції. На ті ж саме обставини відповідач посилається і при звернені з апеляційною скаргою.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги зазначені посилання відповідача з чим колегія суддів погоджується з огляду на те, що той факт, що водій, винний в ДТП, не повідомив про цей випадок відповідача, не впливає на правовідносини сторін у цьому спорі, проте, відповідач в такому випадку не позбавлений права звернутися до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, з регресним позовом в порядку ст. 38 Закону.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 10 267,39 грн. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2013р. у справі № 910/8430/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2013р. у справі № 910/8430/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8430/13.

Повний текст постанови складено 27.08.2013р.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Сітайло Л.Г.