Рішення № 33133412, 20.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2013 року Справа № 913/1709/13

Провадження №1пд/913/1709/13

За позовом Приватного підприємства "Луганьбудсервіс", м. Луганськ

до відповідача Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"

про визнання недійсним договору на поставку теплової енергії

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Душкін Р.В., довіреність від 02.01.2013;

від відповідача - Айрапетян Д.Ю., довіреність від 14.03.2013 № 43-д.

Суть пору: про визнання недійсним договору № 695 на поставку теплової енергії від 01.12.2011.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, підставою позову у даній справі є обставини укладання договору № 695 на поставку теплової енергії від 01.12.2011 (з протоколом розбіжностей) між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (відповідачем) та Приватним підприємством "Луганьбудсервіс" (позивачем), предметом якого є поставка споживачу теплової енергії у межах необхідних розрахункових та договірних обсягів до межі балансової належності.

У ході розгляду справи позивачем подана "уточнена" позовна заява за листом від 16.07.2013, яка за своїм змістом не змінює підстав та предмету позову.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що оспорюваний договір підписаний не директором підприємства Степаніщевим В.А., призначеним за протоколом від 15.11.2010, а виконавчим директором Наріжним В.О., який звільнився з підприємства 13.08.2013, тому не зміг прибути у судове засідання.

У відповідності до розділу 6 Статуту, який визначає органи управління підприємством, від імені останнього (без доручення) діє директор в межах, встановлених законодавством, установчими документами та посадовою інструкцією (п. 12) – арк. справи 53.

Позивач зазначає, що довіреність на підписання договору Наріжному В.О. підприємством не видавалась, а печатка, якою засвідчено підпис вказаної особи, було поставлено головним бухгалтером Шелякіною Н.Ф., яка теж звільнилась з підприємства. Дій, які б свідчили про схвалення договору, на думку позивача, ним не учинялось.

Крім цього, за матеріалами справи позивач посилається на те, що договір № 695 від 01.12.2011 він вважає не укладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо предмету договору та точки розподілу, в якій відбувається передача послуги з централізованого опалення.

На підставі даних Управління комунальним майном Луганської міської ради за листом від 29.07.2013 № 1-10/839/0/41-13 судом було з’ясовано, що виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.12.2009 було прийнято рішення № 323/18 "Про нежитлові приміщення", згідно п. 1.4 якого позивачу слід було прийняти на свій баланс нежитлові приміщення, які розташовані у м. Луганську за адресами: вул. Бєрєзовая, 53 /149,4 кв.м/, вул. Ватутіна, 97 /136,1 кв.м. та 210,0 кв.м/, кв. Ватутіна, 22 /346,7 кв.м/, кв. Ватутіна, 25 /256,8 кв.м./, кв. Ватутіна, 26 /347,9 кв.м./, кв. 50 лєт Октября, 4а /237,8 кв.м/, вул. Чєлюскінцєв, 143 /46,8 кв.м та 360,0 кв. м./, вул. 50 лєт Образованія СССР, 89 /890 кв.м./, кв. Алексєєва, 5 /57,5 кв.м./, кв. Алексєєва, 7 /102,0 кв.м./, кв. Дімітрова, 22 /3,0 кв.м./, кв. 50 лєт Оборони Луганська, 11 та 8 /18,5 кв.м. та 12,0 кв.м./, вул. Кірова, 5/а3 /100,0 кв.м./, вул. К.Лібкнехта, 71/а3 /300,0 кв.м./, вул. Лінія ж/д, 7 /58,0 кв.м./, вул. Лінія ж/д, 7/а /120,0 кв.м./.

За Додатком № 1 до оспорюваного позивачем договору № 695 на поставку теплової енергії, який підписаний сторонами 01.12.2011, вказані наступні адреси приміщень споживача: кв. Солнєчний, 16а, вул. Крапивницького, 3, вул. 16-я Лінія, 36, вул. А.Барбюса, 18, кв. Волкова, 38, вул. Ломоносова, 91а, кв. Волкова, 39, вул. 30 лєт Побєди, 37а, вул. 30 лєт Побєди, 15, кв. Ватутіна, 22, кв. 50 лєт Октября, 23а, кв. Дзержинського, 16 у м. Луганську.

У відповідності до матеріалів справи позивачем надані докази прийняття нежитлових приміщень за адресами: кв. 50 лєт Октября, 23а, кв. Дзержинського, 16, кв. Волкова, 39, вул. 30 лєт Побєди, 37а, вул. 30 лєт Побєди, 15.

Згідно до акту прийняття-передачі основних засобів від 25.01.2010, наданого до справи Управлінням комунальним майном Луганської міської ради, позивачем прийняті приміщення за адресами: вул. Бєрєзовая, 53; вул. Ватутіна, 97; кв. Ватутіна, 22, кв. Ватутіна, 25, кв. Ватутіна, 26, кв. 50 лєт Октября, 4а.

Щодо прийняття-передачі приміщень за адресами: кв. Солнєчний, 16а, вул. Крапивницького, 3, вул. 16-я Лінія, 36, вул. А.Барбюса, 18, кв. Волкова, 38, вул. Ломоносова, 91а, то позивач зазначає, що на час звернення з позовом та розгляду справи вказані приміщення не передавались.

Відповідач у відзивах за листами від 06.09.2013 та від 20.08.2013 №№ 15/42-4 проти позову заперечує з посиланням на те, що поставка теплової енергії у спірний період відбувалась, що підтверджено документально, усі суттєві умови договору узгоджені належним чином.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, а позов таким, у задоволенні якого слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії здійснюється Законом України "Про теплопостачання", ст. 2 якого зокрема передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

У якості нормативно-правової підстави позову позивач посилається на ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також ст. 207 ЦК України, згідно якої правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як свідчать матеріали справи, позов про визнання недійсним договору № 695 від 01.12.2011 позивачем було подано після звернення відповідача до господарського суду Луганської області з вимогами про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у справі № 913/1609/13.

Так, позивач посилається на те, що виконавчий директор Наріжний В.О. підписав договір з перевищенням повноважень, а згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов‘язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Дійсно, припис абз. 1 ч. 3 ст. 92 ЦК України зобов‘язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас, як зазначено в п. 3.3 постанови пленуму ВГС України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", саме лише порушення даного обов‘язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності позивачем у суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення).

Договір № 695 на поставку теплової енергії від 01.12.2011 від імені Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" підписаний виконавчим директором Наріжним В.О., а в преамбулі договору вказано, що оспорюваний правочин укладається в особі директора Наріжного В.О.

Господарський суд дійшов висновку, що за матеріалами справи позивачем не доведено, що ЛМКП "Теплокомунерего" знало або повинно було знати про обмеження повноважень виконавчого директора Наріжного В.О., який не мав повноважень на укладання договору в особі директора.

Натомість, суд вважає, що відбулось наступне схвалення договору, оскільки відповідачем поставлялась теплова енергія на об‘єкти споживача, у т.ч. й на приміщення, прийняті позивачем за адресами: кв. Волкова, 39, вул. 30 лєт Побєди, 37а, вул. 30 лєт Побєди, 15, кв. Ватутіна, 22, кв. 50 лєт Октября, 23а, кв. Дзержинського, 16 у м. Луганську, що підтверджується складеними сторонами актами на включення (відключення) опалення, доданими до справи відповідачем.

Та обставина, що з 12 об‘єктів споживання тепла, зазначених у Додатку № 1 до договору, половина не прийняті позивачем за відповідними актами, не робить договір неукладеним, оскільки визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладання договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами (постанова Верховного Суду України від 25.06.2011).

Укладаючи договір № 695 від 01.12.2011, позивач своїм волевиявленням визначив об‘єкти споживання за Додатком № 1, який також підписано належним чином, та прийняв на себе відповідні господарські зобов‘язання, які не протирічать його Статуту або чинному законодавству.

Додані до справи численні листи на адресу ЛМКП "Теплокомуненерго" про відмову від договору свідчать, що позивач не опікувався даним питанням до звернення відповідача з позовом про стягнення боргу.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для визнання недійсним договору № 695 на поставку теплової енергії, тому у задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Клопотання відповідача за листом від 06.08.2013 про надіслання повідомлення до правоохоронних органів у порядку ст. 90 ГПК України за фактом ознак у діяльності працівників позивача кримінального правопорушення при укладанні оспорюваного договору судом відхиляється.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 11128 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позову Приватного підприємства "Луганьбудсервіс", м. Луганськ до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про визнання недійсним договору на поставку теплової енергії № 695 від 01.12.2011 в і д м о в и т и.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 27.08.2013.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова

27.08.2013