Постанова № 33131519, 19.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 р. Справа №805/10465/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Куркіні В.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови № 193 від 01.07.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (надалі - Інспекція або відповідач), у якому просив суд визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 193 від 01.07.2013 року.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до листа Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради від 30.08.2012 року, відповідача було повідомлено про ряд порушень, зокрема, про той факт, що об'єкт «Ринок Квіти» розташований за адресою АДРЕСА_1 збудовано із порушенням п.6.1.8 ДБН В.2.2-23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі» оскільки висота поверху складає 2,20 метри, а повинна бути не менше 3,0 метри від підлоги до стелі (а.с. 54).

На підставі зазначеного листа Інспекцією було проведено 18.10.2012 року позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, та встановлено наступні порушення:

- п. 6.1.8 В.2.2-23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі» оскільки висота в торгівельних приміщеннях становить від 2,31 м до 2,37 м, а згідно з зазначеним пунктом ДБН повинна бути не менш 3 метри.

Так, відповідно до п. 6.1.8 В.2.2-23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі» Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до стелі). Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м до 3,6 м, а більше 1000 м - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торговельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.

У зв'язку з виявленим фактом порушення вимог державних будівельних норм було видано припис № 272 від 18.10.2012 року згідно якого було висунуто вимогу усунути виявлені порушення вимог ДБН, шляхом приведення висоти приміщень до вимог п. 6.1.8 ДБН В.2.2-23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі» (а.с. 56).

На підставі необхідності перевірки виконання вимог зазначеного припису, 26.03.2013 року відповідачем було проведено позапланову перевірку, за результатами якої встановлено факт його невиконання та було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 72 від 26.03.2013 року з вимогою усунути порушення зазначені в акті перевірки від 18.10.2012 року, а саме висота торгівельних приміщень від підлоги до стелі повинна бути три метри та встановлено термін виконання до 01.06.2013 року (а.с. 32).

11.06.2013 року було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису № 72 від 26.03.2013 року, та встановлено факт його невиконання, а саме:

- висота торгівельних приміщень від підлоги до стелі не підвищена до 3-х метрів, а на час перевірки складає в торгівельних приміщеннях від 2,31 м до 2,37 м, що є порушенням .1.8 В.2.2-23:2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі».

У зв'язку з тим, що відповідно до п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та у подальшому винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, відповідно до постанови № 193 від 01.07.2013 року було накладено штрафні санкції на ФОП ОСОБА_2 за невиконання вимог припису Інспекції № 72 від 26.03.2013 року, а саме: висота торгівельних приміщень об'єкта будівництва «Ринок «Квіти» в АДРЕСА_1 складає від 2,31 м до 2,37 м, замість трьох метрів, що порушу п.6.1.8 ДБН В.2.2-23-2009 «Будівлі і споруди. Підприємства торгівлі» та визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого п.1 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (а.с. 33).

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, проти чого заперечував представник відповідача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

За частинами 1, 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо та відеотехніки.

Згідно з пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 (далі - Порядок) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Суд не бере до уваги посилання позивача на той факт, що «Ринок «Квіти» належить до II категорії складності, а перевірка відповідачем проводилась у відповідності до Порядку № 553 від 23.05.2011 року, яким визначена процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності та звертає увагу на наступне.

Вищевказаним Порядком визначено по-перше: процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а по-друге: процедуру ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Таким чином, обмеження проведення перевірок щодо об'єктів IV і V категорії складності стосуються лише випадків, коли Інспекцією проводяться перевірки з питань дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури.

Щодо посилання представника позивача на той факт, що об'єкт («Ринок «Квіти») було збудовано до 01.07.2009 року, а отже усі норми державних будівельних норм, які діяли на той час було дотримано, суд зазначає наступне.

Наказом міністерства регіонального розвитку та будівництва України затверджено ДБН В.2.2-23:2009 «Будівлі і споруди. Підприємство торгівлі», в передмові якого зазначено, що ДБН В.2.2-23:2009 прийнято на заміну ВСН 54-87.

У відповідності до пункту 3.5 розділу 3 «Об'ємно - планувальні і конструктивні рішення» ВСН 54-87, висота поверху повинна бути, як правило, 3.3 метри. Допускається при обґрунтуваннях (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів з торговим залом площею 400 кв.м. до 3.6 м, а більш 1000 м. кв. - до 4.2 та 4.8 м (по завданням на проектування).

Дана норма кореспондується з нормами чинного ДБН В.2.2-23:2009, який почав діяти з 01.07.2009 року.

Таким чином, суд звертає увагу, що як чинними будівельними нормами (ДБН В.2.2-23:2009), які діяли на момент перевірки, так і будівельними нормами, які діяли до 01.07.2009 року, (ВСН 54-87), чітко передбачено ті ж самі вимоги відносно висоти поверху, а саме - висота повинна бути 3.3 метри (не менш 3.0 метрів від підлоги до стелі).

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2012 року у справі № 2а/0570/15572/2012 у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про скасування припису № 272 від 18.10.2012 року було відмовлено. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, у даному випадку відповідач діяв згідно Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Керуючись статтями 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови № 193 від 01.07.2013 року - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 серпня 2013 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.