Постанова № 33129251, 29.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 808/4249/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 964 грн. 25 коп., оскільки відповідач не сплатив зазначену заборгованість у добровільному порядку.

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в зазначеній адміністративній справі та її було направлено на адресу відповідача. Поштовий конверт в якому містилась дана ухвала - повернуто на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення.

Станом на 29.07.2013 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI), відповідач платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. Відповідач є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець про що видано відповідне свідоцтво та зареєстрований позивачем, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Згідно даних картки особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 964 грн. 25 коп., яка виникла виходячи з наступного.

Відповідачем самостійно нараховані страхові внески, що підтверджуються розрахунком суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2 255 грн. 85 коп., яку він сплатив частково у розмірі 1 291 грн. 60 коп. та залишок не сплаченої суми склав 964 грн. 125 коп..

Вказана сума страхових внеску не була перерахована відповідачем, що призвело до виникнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із Законом №2464-VI, органи Пенсійного фонду України наділені правом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Приписами пункту другого частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом першим частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Відповідно до статті 8 Закону №2464-VI, розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначеним цим законом, та пропозиції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 5 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкритих в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини 12 статті 9 зазначеного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5 (далі - Інструкція) встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до пунктами 6.1 - 6.3 вищевказаної Інструкції заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для вручення платнику. Цей працівник в день отримання вимоги надсилає (вручає) її платнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пунктів 6.5 - 6.6. Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

При цьому, у відповідності до пункту 6.8 Інструкції у разі якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.

До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду України також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону №2464-VI, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 за №21-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, з метою обліку, нарахованих і сплачених сум платежів автоматично формуються картки особових рахунків платників на підставі документів, зазначених у Розділі II цього Порядку.

Згідно з пунктом 2.2 вищевказаного Порядку документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками до карток особових рахунків платників, є також такі, що самостійно визначені платником.

Відповідно до пунктом другим частини 9 статті 106 Закону №2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що заборгованість відповідачем з єдиного внеску перед бюджетом Пенсійного фонду України становить 964 грн. 25 коп., яка не була сплачена відповідачем в добровільному порядку, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення такої заборгованості є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 17, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 964 грн. 25 коп. (дев'ятсот шістдесят чотири гривні двадцять п'ять копійок), яку перерахувати за наступними реквізитами: р/р 37190104000826, УДКСУ у Заводському районі м. Запоріжжя, МФО 813015, ЄДРПОУ 20508427.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака