Постанова № 33127154, 13.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 р.Справа № 814/1502/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Федусик А.Г.

Вербицької Н.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Вознесенського міськрайонного центра зайнятості Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013р. по справі за позовом Вознесенського міськрайонного центра зайнятості Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013р. Вознесенський міськрайонний центр зайнятості (далі МРЦЗ) звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1823,25грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 була зареєстрована в МРЦЗ як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю, хоча з січня 2008р. мала статус суб'єкта підприємницької діяльності. Позивач вважає, що ОСОБА_2 порушила вимоги закону щодо обов'язку подавати до МРЦЗ відомості, які впливають на умови виплати допомоги, тобто не повідомила РЦЗ про свій статус підприємця, а тому безпідставно отримувала допомогу по безробіттю. Посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013р. в задоволені адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не навмисно не повідомила про факт реєстрації її, як суб'єкта підприємницької діяльності з січня 2008р. у зв'язку з чим їй були нарахована та виплачена допомога по безробіттю, а також позивачем був пропущений строк для звернення до суду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів та правильного застосування норм матеріально права.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про задоволення вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 24.09.2008р. ОСОБА_2 звернулась із заяво до центру зайнятості про надання їй статусу безробітної та виплату відповідної допомоги (а.с.7).

Наказом МРЦЗ від 24.09.2008р. за №НТ080924 ОСОБА_2 надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с.8).

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 працевлаштувалась, наказом за №НТ090226 від 26.02.2009р. їй припинено виплату допомоги і знято з обліку МРЦЗ (а.с.9).

В березні 2012р. центр зайнятості отримав довідку від Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФЛП, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрована Виконкомом Вознесенської міськради Миколаївської області як ФОП з 22 січня 2008р (а.с.10).

Таким чином, центру зайнятості стало відомо про те, що ОСОБА_2, будучи зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності, отримувала допомогу по безробіттю.

Оскільки центром зайнятості здійсненна безпідставна виплата допомоги по безробіттю, вони звернулися із вимогами про повернення виплачених сум.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Враховуючи, що ОСОБА_2 при поданні заяви про виплату допомоги по безробіттю не надала достовірні відомості щодо її стану, судова колегія вважає, що центр зайнятості правомірно звернувся із вимогами про повернення безпідставно здійснених виплат.

Що стосується строків для звернення до суду, судова колегія виходить із вимог частини 4 статті 38 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», якою визначено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується. {Частина четверта статті 38 в редакції Закону N 3277-VI(3277-17)від21.04.2011р.}.

Крім того, не зважаючи на вказану норму Закону, судова колегія вважає, що центром зайнятості не пропущений строк для звернення до суду, оскільки про реєстрацію ОСОБА_2 як СПД їм стало відомо тільки з листа від ЄДР у березні 2012р.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що строк для звернення із позовом позивачем пропущений.

Таким чином, судова колегія вважає, що МРЦЗ звертаючись до суду із даним позовом діє в межах правового поля, існують усі передбачені обставини для задоволення такого позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову суду першої інстанції не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Вознесенського міськрайонного центра зайнятості Миколаївської області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013р. - скасувати.

Адміністративний позов Вознесенського міськрайонного центра зайнятості Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вознесенського міськрайонного центра зайнятості Миколаївської області суму безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1823,25грн на розрахунковий рахунок №37171001000515 в ГУДКСУ Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.Г. Федусик

Н.В. Вербицька