Рішення № 33127027, 15.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р.Справа № 5023/5433/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Інте Т.В.

судді: Ковальчук Л.В. , Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Українська феросплавна компанія", с. Затишшя до Публічного АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. Фрунзе", м. Суми про та зустрічним позовом до про стягнення коштів Публічного АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. Фрунзе", м. Суми ТОВ "Українська феросплавна компанія", с. Затишшя стягнення коштів та зобов'язання виконати умови договоруза участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Служавий Є.І., дов. б/н від 04.04.13 р.;

відповідача з первісним позовом - Сафронов М.А., дов. № 18-09/1023 від 30.12.12 р. та Танчик О.М., дов. № 18-49/1014 від 30.12.12 р.;

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.08.13 р., яка була прийнята судом) стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. Фрунзе" (далі - відповідач-1 за первісним позовом) 1814197,10 грн. основного боргу, 120677,30 грн. пені, 3% річних в сумі 44593,28 грн., інфляційні витрати в сумі 8053,02 грн. та витрати по сплаті судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем-1 за первісним позовом його зобов'язань з оплати поставленого позивачем за первісним позовом товару за договором поставки № 3/235 від 25.05.11 р. Крім того, позивач за первісним позовом просив стягнути з ТОВ "Імпрок" (далі - відповідач-2 за первісним позовом) 500,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням ТОВ "Імпрок" його зобов'язань за договором поруки № 27/145 від 27.05.11 р.

24.12.12 р. ТОВ "Імпрок" через канцелярію суду надало заяву про визнання позову, в якій зазначило про визнання позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" в повному обсязі.

25.12.12 р. представник ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" надав відзив на позов, відповідно до якого, заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає, що, враховуючи умови оплати товару, передбачені специфікацією № 1 від 25.05.11 р., строк оплати 80% від вартості узгодженої партії товару, не настав.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 за первісним позовом зазначив, що позивач за первісним позовом не поставив всю партію товару, зазначену в специфікації № 1, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" не набуло права вимагати оплати за поставлений товар.

25.12.12 р. представник ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" - відповідач за первісним позовом, надав через канцелярію суду зустрічну позовну заяву, в якій просить зобов'язати відповідача за зустрічним позовом виконати умови договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р. та здійснити на адресу позивача за зустрічним позовом постачання товару, передбаченого специфікацією № 1 до договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р. на суму 408268,91 грн.; стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню за прострочення постачання продукції в сумі 279243,24 грн., 225582,60 грн. попередньої оплати та витрати по сплаті судового збору в сумі 12228,91 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача за зустрічним позовом зобов'язань з поставки товару за договором поставки № 3/235 від 25.05.11 р.

Представником відповідача-1 за первісним позовом в судовому засіданні 15.01.13 р. надано клопотання про зупинення провадження у даній справі, до закінчення розгляду пов'язаної з нею іншої справи № 922/138/13-г за позовом Публічного АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до ТОВ "Українська феросплавна компанія", ТОВ "Імпрок" про визнання недійсним договору поруки, через можливість встановлення у вказаній справі недійсності договору поруки № 27/145 від 27.05.11 р., стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи.

Ухвалою від 15.01.13 р. господарський суд Харківської області повернув зустрічний позов заявнику та провадження у справі № 5023/5433/12 зупинив, на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

16.01.13 р. від ТОВ "Українська феросплавна компанія" надійшла заява про відмову від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" про стягнення 500,00 грн. за договором поруки, яка була долучена до матеріалів справи.

31.01.13 р. відповідач за первісним позовом подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.01.13 р. в частині повернення зустрічного позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.13 р. ухвалу господарського суду Харківської області від 15.01.13 р. скасовано в частині повернення зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.13 р. провадження у справі № 5023/5433/12 було поновлено та розгляд справи було призначено 14.03.13 р.

Господарський суд ухвалою від 14.03.13 р. прийняв зустрічну позовну заяву ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до сумісного розгляду разом із первісним позовом.

Крім того, керуючись приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд ухвалою від 14.03.13 р. задовольнив заяву позивача про відмову від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" про стягнення 500,00 грн. та припинив провадження у даній справі в цій частині, відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Представник Публічного АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі - відповідач за первісним позовом) в судовому засіданні 14.03.13 р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що на рішення по справі № 922/138/13-г про відмову у позові Публічному АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до ТОВ "Українська феросплавна компанія", ТОВ "Імпрок" про визнання недійсним договору поруки, була подана апеляційна скарга.

Оскільки судом була прийнята відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" від позову в частині вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПРОК" 500,00 грн. та припинено провадження у справі в цій частині, суд, своєю ухвалою від 14.03.13 р. в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про зупинення провадження по даній справі, в зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення по справі № 922/138/13 за позовом Публічного АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до ТОВ "Українська феросплавна компанія" ТОВ "Імпрок" про відмову у визнані недійсним договору поруки, відмовив.

Крім того, за клопотанням відповідача за первісним позовом, суд ухвалою від 14.03.13 р. продовжив строк вирішення справи № 5023/5433/12 по 01.04.13 р. та відклав розгляд справи на 20.03.13 р.

В судовому засіданні 20.03.13 р. представник відповідача за первісним позовом заявив клопотання про відвід судді господарського суду Харківської області по даній справі Інте Т.В.

В судовому засіданні 20.03.13 р. була оголошена перерва до 21.03.13 р. у зв'язку з виходом суду у нарадчу кімнату, для вирішення клопотання відповідача за первісним позовом про відвід судді господарського суду Харківської області по даній справі.

Господарський суд Харківської області своєю вмотивованою ухвалою від 21.03.13 р. у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом (вх. № 30) про відвід судді Інте Т.В. по справі № 5023/5433/12 відмовив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.13 р. у зв'язку з тим, що спірні правовідносини у справі № 5023/5433/12 є складними, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, для розгляду справи № 5023/5433/12 було призначено колегію у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 21.03.13 р. № 346 для розгляду справи № 5023/5433/12 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Інте Т.В., судді Ковальчук Л.В., Калініченко Н.В.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 21.03.13 р. надав клопотання про передачу справи № 5023/5433/12 за територіальною підсудністю до господарського суду Сумської області, оскільки позивач за первісним позовом відмовився від позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Імпрок" суми поруки.

Суд, дослідивши вказане клопотання, ухвалою від 21.03.13 р., в його задоволенні відмовив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.13 р. розгляд справи було відкладено на 02.04.13 р.

29.03.13 р. відповідач за первісним позовом через канцелярію суду подав апеляційну скаргу на ухвалу від 14.03.13 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 01.04.13 р., у зв'язку з відпусткою судді Калініченко Н.В, для розгляду справи № 5023/5433/12 склад колегії було змінено: головуючий суддя Інте Т.В., судді Ковальчук Л.В., Погорелова О.В.

Господарський суд, своєю ухвалою від 01.04.13 р. провадження по справі № 5023/5433/12 зупинив до вирішення Харківським апеляційним господарським судом скарги по суті.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.13 р. апеляційну скаргу ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 14.01.13 р. залишено без змін.

02.04.13 р. представник ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" заявив клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

02.04.13 р. відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов, відповідно до якого, заперечує проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач за зустрічним позовом зазначив, що сторонами при укладенні та виконанні договору поставки від 25 травня 2011 року № 3/235 під товаром або партією товару розумілася поставка будь-якої кількості металопрокату на виконання умов договору (тобто на підставі однієї або декількох видаткових накладних), а не всіх товарів, зазначених в специфікації № 1. Крім того, позивач за первісним позовом вважає, що строк позовної давності щодо нарахування пені минув. В додаткових поясненнях позивач за первісним позовом також зазначив, що, враховуючи існування заборгованості відповідача за договором поставки від 25 травня 2011 року № 3/235, ТОВ "Українська феросплавна компанія", керуючись приписами ст. 594 ЦК України, притримало поставку залишку товару, передбаченого специфікаціями до договору № 3/235 від 25.05.11 р.

08.05.13 р. справа № 5023/5433/12 повернулась до господарського суду Харківської області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 13.05.13 р., у зв'язку з відпусткою судді Погорелової О.В, для розгляду справи № 5023/5433/12 склад колегії було змінено: головуючий суддя Інте Т.В., судді Ковальчук Л.В., Калініченко Н.В.

Враховуючи зміну складу колегії, двомісячних строк розгляду справи № 5023/5433/12 розпочався з 13.05.13 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.13 р. провадження по справі було поновлено, розгляд справи призначений на 27.05.13 р.

15.05.13 р. відповідач за первісним позовом подав до Харківського апеляційного господарського суду касаційну скаргу на ухвалу господарського суду від 14.03.13 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.13 р.

За таких обставин, господарський суд, своєю ухвалою від 22.05.13 р. провадження по справі № 5023/5433/12 зупинив до вирішення Вищим господарським судом України скарги по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.13 р. касаційну скаргу ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" залишено без задоволення.

04.07.13 р. справа № 5023/5433/12 надійшла до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.13 р. провадження у справі № 5023/5433/12 було поновлено, розгляд справи призначено на 07.08.13 р.

Враховуючи зупинення провадження у справі, двомісячний строк розгляду справи, передбачений ст. 69 ГПК України, спливає 21.08.13 р.

В судовому засіданні 07.08.13 р. була оголошена перерва до 15.08.13 р., для надання сторонами додаткових документів по справі.

13.08.13 р. представник позивача за первісним позовом надав заяву про повернення судового збору, в якій просив повернути частину сплаченого судового збору пропорційно до зменшених позовних вимог на рахунок ТОВ "Українська феросплавна компанія", у зв'язку з частково оплатою боргу ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе".

Судова колегія, дослідивши вказану заяву, вважає за необхідне, в частині повернення сплаченого судового збору, в її задоволені відмовити, виходячи з наступного.

В підпункті 4.6 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Оскільки, відповідачем за первісним позовом борг частково оплачений після звернення з первісним позовом до господарського суду, то судовий збір у відповідній частині, з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК, має бути покладений на ПАТ "Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе".

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 15.08.13 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 15.08.13 р. проти задоволення первісного позову заперечував, зустрічний позов підтримав в повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір поставки (далі договір) № 3/235 від 25.05.11 р. (1 т. а.с. 25-27), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач за первісним позовом (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу за первісним позовом (покупцю), а відповідач за первісним позовом зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію (далі - товар), ціна, кількість і якість та строки поставки якої зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється узгодженими партіями у відповідності до специфікацій договору. Позивач за первісним позовом постачає товар (партію товару) автомобільним транспортом на умовах FCA м. Харків, склад позивача.

Сторони в договорі (п. 2.3) визначили, що датою поставки товару (партії товару) вважається дата передачі товару відповідачу за первісним позовом, яка зазначена в товарно-транспортній накладній на товар (партію товару).

Пунктом 3.2 договору було визначено порядок оплати товару, а саме:

- передплата 20% від вартості товару (партії товару) на банківський рахунок

позивача на протязі 5-ти днів з дати отримання від позивача рахунку на товар;

- оплата 60% від вартості товару (партії товару) на банківський рахунок позивача на протязі 5 днів з дати постачання товару;

- оплата 20 % від вартості товару (партії товару) на банківський рахунок позивача на протязі 10 банківських днів з моменту підтвердження органами податкової служби заявленого відповідачем до відшкодування податку на додану вартість, що сплачений відповідачем в ціні товару, придбаного у позивача, у випадку, якщо інші умови оплати не вказано в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до умов специфікацій №№ 1, 2, 3 (1 т, а.с. 28-29, 116) умови оплати товару, що постачається за договором, визначені однаково, а саме: 20% передплата, 80% на протязі 15 календарних днів с дати поставки товару.

В кожній специфікації вказані строки поставки, а саме в специфікації № 1 від 25.05.11 р. - травень - липень 2011 року, в специфікації № 2 від 15.08.11 р. - серпень 2011 року, в специфікації № 3 від 11.10.11 р. - жовтень - листопад 2011 року.

На виконання умов спірного договору, позивачем за первісним позовом в період з 13.07.11 р. по 22.05.12 р. було поставлено товар на загальну суму 7140051,45 грн., що підтверджується наданими до справи видатковими накладними, рахунками-фактурами та актом звірки взаємних розрахунків (3 т. а.с. 118-121), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Проте, відповідач за первісним позовом свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем за первісним позовом товару в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату в сумі 532687,47 грн., підтверджену банківськими виписками, внаслідок чого заборгованість відповідача за первісним позовом склала 1813363,98 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (3 т. а.с. 118-121).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 1813363,98 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Частина 1 статті 530 ЦК України закріплює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено, п. 3. 2 договору дає право сторонам визначати строк оплати товару в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. В підписаних до договору специфікаціях сторони визначили, що оплата 80% вартості товару здійснюється на протязі 15 календарних днів с дати поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судова колегія відхиляє доводи відповідача за первісним позовом, викладені у його письмовому відзиві, про те, що строк оплати за поставлений товар не настав, оскільки позивачем за первісним позовом не поставлений весь товар (партія товару) зазначений у специфікації № 1, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1.6 Державного стандарту України "Товарознавство. Терміни та визначення" ДСТУ 3993-2000, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 31 жовтня 2000 року № 627, партія товарів - це визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

Умовами п. 3.2 договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р. передбачені певний порядок та строки розрахунків за товар, якщо інші умови не вказані в специфікаціях.

Сторони у специфікаціях, які є невід'ємними частинами спірного договору, домовились про те, що оплата 80% вартості товару здійснюється на протязі 15 календарних днів с дати поставки товару.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата передачі товару (партію товару) відповідачу за первісним позовом, яка зазначена в товарно-транспортній накладній на товар (партію товару).

В статті 664 ЦК України зазначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (частина 2 статті 664 ЦК України).

Отже, судова колегія вважає, що умовами спірного договору та специфікаціями до нього передбачено, що оплата 80% товару здійснюється протягом 15 календарних днів з дати передачі товару відповідачу за первісним позовом, яка зазначена в товарно-транспортній накладній на товар.

Таким чином, саме з моменту підписання товарно-транспортних накладних розпочинається п'ятнадцятиденний строк, протягом якого відповідач за первісним позовом має розрахуватись за товар.

Усталена практика відносин між сторонами та подальша поведінка сторін свідчать про те, що під товаром сторонами розумілося будь-яка кількість товару поставленого на підставі договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р. Це підтверджується тим фактом, що відповідач за первісним позовом приймав поставлений товар за видатковими накладними і частково оплачував його на підставі рахунків-фактур.

Таким чином, вказана поведінка сторін свідчить про те, що під "товаром" вони розуміли товар, поставлений за окремими видатковими накладними, а не весь обсяг товарів, зазначений у специфікаціях.

Отже, відповідач за первісним позовом визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем за первісним позовом товару, за договором поставки № 3/235 від 25.05.11 р.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, судова колегія визнає вимогу позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 1814197,10 грн. заборгованості такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 1813363,98 грн. (заборгованість в сумі 833,12 грн. матеріалами справи не підтверджена).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.3 договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р., у випадку прострочення оплати товару за договором, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню у розмірі 0,2 % від простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% простроченого платежу.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем за первісним позовом, судова колегія визнає вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом пені такою, що підлягає частковому задоволенню у сумі 90932,78 грн., в зв'язку з невірним розрахунком позивачем за первісним позовом періоду прострочення, оскільки відповідач за первісним позовом прострочив виконання зобов'язань з 26.04.12 р. по накладній № РН-0000233 від 10.04.12 р., з 10.05.12 р. по накладній № РН-0000265 від 24.04.13 р., з 07.06.13 р. по накладним № РН-0000321 та № РН-0000322 від 22.05.12 р.

Крім того, судова колегія зазначає, що позивачем за первісним позовом була нарахована пеня по видатковим накладним № РН-0000169 від 24.04.12 р. та № РН-0000323 від 22.05.12 р., які на думку позивача за первісним позовом відносяться до специфікації № 1. Проте, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши номенклатуру товару, яка вказана у зазначених видаткових накладених та специфікаціях, суд прийшов до висновку про належність вказаних видаткових накладних до специфікації № 3, за якою у відповідача за первісним позовом заборгованість відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача за первісним позовом судова колегія визнає вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 33096,44 грн.

Судовою колегією, при перевірці розрахунку 3% річних, були виправлені допущені позивачем за первісним позовом помилки та виключені з розрахунку видаткові накладні № РН-0000169 від 24.04.12 р. та № РН-0000323 від 22.05.12 р. По накладній № РН-0000491 від 16.09.11 р. були нараховані 3% річних на суму 1342169,33 грн. за період з 02.10.11 р. по 15.01.12 р. та на суму 541796,12 грн. за період з 16.01.12 р. по 01.03.12 р.

Перевіривши нарахування інфляційних витрат позивача за первісним позовом, судова колегія визнає вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних витрат в сумі 8053,02 грн. необґрунтованими та в їх задоволенні відмовляє, виходячи з наступного.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Судова колегія зазначає, що позивачем за первісним позовом, при визначені суми інфляційних витрат, були враховані тільки місяці вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року, в той же час, позивачем за первісним позовом не враховані місяці з лютого по листопад 2012 року, протягом яких була дефляція.

Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" основного боргу за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011 року в сумі 1813363,98 грн., пеню в сумі 90932,78 грн. та 3% річних в сумі 33096,44 грн., в задоволенні решти позовних вимог, судова колегія, вважає за необхідне, відмовити.

Щодо вимог заявлених у зустрічному позову, судова колегія зазначає про наступне.

Як вже було зазначено, позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати відповідача за зустрічним позовом виконати умови договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р. та здійснити на адресу позивача за зустрічним позовом постачання товару, передбаченого специфікацією № 1 до договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р. на суму 408268,91 грн., стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню за прострочення постачання продукції в сумі 279243,24 грн., 225582,60 грн. попередньої оплати та витрати по сплаті судового збору в сумі 12228,91 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача за зустрічним позовом зобов'язань з поставки товару за договором поставки № 3/235 від 25.05.11 р., а саме недопоставка та прострочення поставки товару за специфікаціями № 1 та № 3.

Як вже було зазначено, сторони в договорі встановили, що ціна, кількість і якість та строки поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до специфікації № 1 (1т, а.с. 28), відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити позивачу за зустрічним позовом товар на загальну суму 6849869,61 грн. протягом травня - липня 2011 року.

31.05.11 р., відповідно до умов договору, позивачем за зустрічним позовом була сплачена передплата за специфікацією № 1 в сумі 1400000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою (1т, а.с. 53).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом, на виконання специфікації № 1 до договору поставки № 3/235 від 25.05.11 р. поставив позивачу за зустрічним позовом товар на загальну суму 6441600,71 грн., що підтверджується видатковими накладними: РН-0000275 від 13.07.2011 р. на суму 1037869,28 грн. (1т, а.с. 30), РН-0000345 від 13.07.2011 р. на суму 395695,45 грн. (1т, а.с. 32), РН-0000423 від 19.08.2011 р. на суму 616795,70 грн. (1т, а.с. 34), РН-0000491 від 16.09.2011 р. на суму 1746382,30 грн. (1т, а.с. 38), РН-0000061 від 01.02.2012 р. на суму 75911,40 грн. (1т, а.с. 40), РН-0000228 від 06.04.2012 р. на суму 758000,63 грн. (1т, а.с. 42), РН-0000233 вд 10.04.2012 р. на суму 947273,05 грн. (1т, а.с. 44), РН-0000265 від 24.04.2012 р. на суму 427128,14 грн. (1т, а.с. 46), РН-0000321 від 22.05.2012 р. на суму 159215,11 грн. (1т, а.с. 48) та РН-0000322 від 22.05.2012 р. на суму 277329,65 грн. (1т, а.с. 49), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Отже, відповідач за зустрічним позовом не поставив позивачу за зустрічним позовом товар за специфікацією № 1 в сумі 408268,91 грн.

Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач за зустрічним позовом одержав попередню оплату по специфікації № 1, та не поставив товару на суму 408268,91 грн., судова колегія визнає доводи позивача за зустрічним позовом законними, обґрунтованими та приходить до висновку про задоволення зустрічного позову в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" виконати умови договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року та здійснити на адресу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне" науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" поставку товару, передбаченого специфікацією № 1 договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року на суму 408268,91 грн.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на ст. 594 ЦК України, в якій зазначено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання, судовою колегією не приймаються, з наступних підстав.

Притримання відноситься до речово-правових способів забезпечення виконання зобов'язань і має речовий характер. Тобто, кредитор здійснює притримання речі, що належить на праві власності боржникові.

Оскільки, право власності на непоставлений товар в сумі 408268,91 грн. до відповідача за первісним позовом ще не перейшло, відповідач за зустрічним позовом не може застосовувати в даному випадку приписи ст. 594 ЦК України.

Щодо решти вимог зустрічного позову, судова колегія зазначає про наступне.

Відповідно до специфікації № 3 (2т, а.с. 75), відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити позивачу за зустрічним позовом товар на суму 944112,00 грн. протягом жовтня - листопада 2011 року, тобто до 01.12.11 р.

Проте, відповідач за зустрічним позовом своє зобов'язання з поставки передплаченого позивачем за зустрічним позовом товару, в обумовлений специфікацією № 3 строк не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач за зустрічним позовом визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язань з поставки передплаченого позивачем за зустрічним позовом товару з 01.08.11 р. за специфікацією № 1 та з 01.12.11 р. за специфікацією № 3 до договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до умов п. 6.3. договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року, сторони домовилися, що у випадку прострочення поставки товару постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,2 % вартості товару (партії товару), що поставлений з простроченням за кожний день прострочки, але не більше 5% від вартості товару, поставленого з простроченням.

Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання.

19.04.13 р. відповідачем за зустрічним позовом була подана заява про застосування строків позовної давності (3т, а.с. 65).

Судова колегія зазначає, що заява відповідача за зустрічним позовом про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки в пункті 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" розтлумачено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Отже, позивач за зустрічним позовом мав право нараховувати неустойку з 25.12.11 р., оскільки зустрічний позов було подано 25.12.12 р., до спливу шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як вбачається з розрахунку позивача за зустрічним позовом, неустойка нарахована за період з 25.12.11 р. по 31.01.12 р. по специфікації № 1 та з 25.12.11 р. по 31.05.12 р., тобто в межах строків позовної давності та шестимісячного терміну встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, та не перевищує 5% обмеження, закріплені п. 6.3 договору.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем за зустрічним позовом, судова колегія визнає вимогу про стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки за прострочення поставки товару в сумі 279243,24 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 225582,60 грн. попередньої плати, сплаченої за товар, передбачений специфікацією № 3 до договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року.

Відповідно до специфікації № 3 (2т, а.с. 75), відповідач за зустрічним позовом зобов'язався поставити позивачу за зустрічним позовом товар на суму 944112,00 грн. протягом жовтня - листопада 2011 року, тобто до 01.12.11 р.

Позивач за зустрічним позовом, не чикаючи вимог відповідача за зустрічним позовом, достроково виконав передплату за товар передбачений специфікацією № 3 в розмірі 902088,60 грн., що підтверджується банківськими виписками № 3163 від 07.03.12 р. (1т, а.с. 132), № 3741 від 14.03.12 р. (1т, а.с. 79) та № 3742 від 14.03.12 р. (1т, а.с. 79).

В свою чергу, відповідач за зустрічним позовом, на виконання специфікації № 3, частково поставив товар на загальну суму 676506,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000061 від 01.02.12 р. на суму 409336,20 грн. (1т, а.с. 40), № РН-0000169 від 24.04.12 р. на суму 58488,36 грн. (2т, а.с. 76) та № РН-0000323 від 22.05.12 р. на суму 208681,44 грн. (1т, а.с. 50).

Такими чином, на час розгляду справи, відповідач за зустрічним позовом не поставив позивачу за зустрічним позовом товар, передбачений специфікацією № 3 на суму 225582,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач за зустрічним позовом одержав попередню оплату по специфікації № 3 в сумі 902088,60 грн., що не заперечується сторонами, та не поставив товар в обумовлений договором строк, судова колегія визнає доводи позивача за зустрічним позовом законними, обґрунтованими та приходить до висновку про задоволення зустрічного позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" 225582,60 грн. попередньої плати, сплаченої Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" за товар, передбачений специфікацією № 3 до договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судова колегія керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог позивача за первісним позовом. Витрати по сплаті судового збору понесені позивачем за зустрічним позовом за подання зустрічного позову, відшкодовуються за рахунок відповідача за зустрічним позовом в повному обсязі.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991, п/р 26001034313200 в АТ "Укрсіббанк", м. Харків, МФО 351005, п/р 26000601004326 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" (62406, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, б. 5, код в ЄДРПОУ 35350616, р/р 26001010061200 у відділенні "Харківської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Харків, МФО 321767) основний борг за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011 року в сумі 1813363,98 грн., пеню в сумі 90932,78 грн., 3% річних в сумі 33096,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 40707,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" (62406, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, б. 5, код в ЄДРПОУ 35350616, р/р 26001010061200 у відділенні "Харківської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Харків, МФО 321767) виконати умови договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року та здійснити на адресу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991, п/р 26001034313200 в АТ "Укрсіббанк", м. Харків, МФО 351005, п/р 26000601004326 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) поставку товару, передбаченого специфікацією № 1 договору поставки № 3/235 від 25.05.2011 року на суму 408268,91 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" (62406, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, б. 5, код в ЄДРПОУ 35350616, р/р 26001010061200 у відділенні "Харківської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" м. Харків, МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991, п/р 26001034313200 в АТ "Укрсіббанк", м. Харків, МФО 351005, п/р 26000601004326 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) неустойку за прострочення поставки продукції в сумі 279243,24 грн., 225582,60 грн. попередньої плати та витрати по сплаті судового збору в сумі 12228,91 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Інте Т.В. Ковальчук Л.В. Калініченко Н.В.