Рішення № 33126976, 16.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12762/13 16.08.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Захарчук Віталій Анатолійович Простягнення суми страхового відшкодування у розмірі 7 265,24 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Дудіна Т.О. - дов. № 03 від 02.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Металург» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» про стягнення 7 265,24 грн.

Ухвалою від 08.07.2013 року було порушено провадження у справі, залучено до участі у справі Захарчука Віталія Анатолійовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надіслано запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України та призначено розгляд справи на 16.08.2013 року.

22.07.2013 року на адресу Господарського суду м. Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

16.08.2013 року представник позивача в судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.08.2013 р. не з'явився, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд розглянув та відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте позивач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Зазначена правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в кому зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.08.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2012 року по проспекту Ленінському - вул. Савельева в м. Донецьку за участю автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер АН88757ЕА, під керуванням водія Захарчука В.А. та за участю автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер АР 1226 ВХ, під керуванням його власника Міщенка П.І., сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 09.11.2012 року № 9/0525/2520/25012, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм «ВАЗ 21063», реєстраційний номер АН88757ЕА, Захарчуком В.А. вимог Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 09.11.2012 року № 9/0525/2520/25012, Захарчука В.А. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 498 ИТз/10 від 31.08.2010 р. страховиком автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер АР 1226 ВХ, є Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім».

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Хюндай», реєстраційний номер АР 1226 ВХ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 02-31/10 про оцінку розміру збитків завданих пошкодженням транспортного засобу, що складений 01.11.2012 р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Куліш Олександром Васильовичем, складає 9 957,08 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 15.10.2012 р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 72 від 03.04.2013 р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 8 265,54грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжними дорученнями № 426 від 04.04.2013 р.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ 21063», реєстраційний номер АН88757ЕА, була застрахована у Приватному акціонерному товариству «Український страховий дім», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9373136.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача заяву з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу до якої додав весь пакет необхідних документів, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.

Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/9373136 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень, а розмір франшизи складає 1000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 7 265,54 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (місцезнаходження: 01023, м. Київ, Печерський р-н, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 3, код ЄДРПОУ 20496084) 7 265 (сім тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 54 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн.50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.08.2013 року

Суддя О.М. Спичак