Постанова № 33126975, 12.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2013 року № 826/8885/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000681509 від 13.12.2012 р. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Вільхівська", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000681509 від 13.12.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було, обставини засвідчені актом від 19.10.2012 р. №473/15-09/35902139 містять недостовірні відомості, спірні господарські операції підтверджуються належним чином складеними первинними документами, відповідно, у відповідача не було підстав для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'являвся, письмових заперечень на позовну заяву не подавав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №473/15-09/35902139 від 19.10.2012 р. (надалі - Акт перевірки).

З вказаного Акту перевірки вбачається, що за результатами співставлення даних Реєстру отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного реєстру податкових накладних виявлено відсутність в ЄРПН включеної позивачем до складу податкового кредиту однієї податкової накладної за серпень 2012 року на суму 17945,26 грн., а тому відповідач прийшов до висновку, що податкова декларація з податку на додану вартість заповнена позивачем з порушенням вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України включено до складу податкового кредиту податкову накладну на суму ПДВ 17945,26 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000681509 від 13.12.2012 р. (надалі - ППР №0000681509), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 26918,00 грн., з яких 17945,00 грн., - за основним платежем, а 8973,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався зі скаргами на ППР №0000681509 до Державної податкової служби у м. Києві та до Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями про результати розгляду скарги від 21.03.2013 р. №2670/10/12-4-09 (ДПС у м. Києві) та від 23.04.2013 р. №1228/6/99-99-10-01-15 (Міністерства доходів і зборів України) залишили без змін ППР №0000681509.

Із зазначених вище рішень про результати розгляду скарги від 21.03.2013 р. №2670/10/12-4-09 (ДПС у м. Києві) та від 23.04.2013 р. №1228/6/99-99-10-01-15 (Міністерства доходів і зборів України) (в Акті перевірки номер та дата спірної податкової накладної не зазначена) вбачається, що ТОВ „Агрофірма „Вільхівська" до складу податкового кредиту включено податкову накладну №5096 від 01.08.12 р. на загальну суму ПДВ 17945,26 грн., по контрагенту з індивідуальним податковим номером 352518526562, яка не зареєстрована в базі даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Вільхівська" зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.05.2008 р., станом на час розгляду справи знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва та зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Між позивачем, як покупцем, та ТОВ „Ветфактор" (код ЄДРПОУ 35251859), як продавцем, був укладений Договір поставки №602/10 від 02.11.2011 р. (надалі - Договір №602/10), відповідно до п.1.1. продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Ветфактор" на виконання умов Договору №602/10 поставило позивачу товар на загальну суму 53835,75 грн., в т.ч. ПДВ 8972,63 грн., що підтверджується видатковою накладною №4919 від 01.08.2012 р.

Судом встановлено, що ТОВ „Ветфактор" була оформлена на користь позивача податкова накладна №5096 від 01.08.2012 р. на загальну суму 53835,75 грн., в т.ч. ПДВ 8972,63 грн., яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подано декларацію з ПДВ за серпень 2012 року разом з реєстром отриманих та виданих податкових накладних, відповідно до яких, зокрема, ТОВ „Ветфактор" виписано на адресу позивача лише одну податкову накладну з номером 5096 від 01.08.2012 року, яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Сума ПДВ по вказаній податковій накладній включена до податкового кредиту відповідного періоду та відповідає даним податкової декларації позивача з ПДВ за серпень 2012 року.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Відповідно до п. 6 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" №1379 від 01.11.2011р. податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").

Податкова накладна, яка виписується платником податку - отримувачем товарів/послуг, складається в одному примірнику.

Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.

Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").

Згідно з п.п. 6.2 п. 6 зазначеного Наказу, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Суд звертає увагу, що податкова накладна №5096 від 01.08.2012 р. у верхній лівій частині містить відповідну відмітку про включення її до Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що податковим законодавством не визначено обов'язок покупця - отримувача податкової накладної перевіряти факт внесення такої накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2012 р. заповнена позивачем з порушенням вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, та в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України включено до складу податкового кредиту податкову накладну на суму ПДВ 17945,26 грн., так само як і взагалі доказів наявності податкової накладної на вказану суму податку на додану вартість, в силу чого суд констатує, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а позивачем надано достатні докази в обґрунтування позовних вимог, відтак, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Вільхівська" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Вільхівська" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби №0000681509 від 13.12.2012 р.

3. Судові витрати в сумі 269,19 грн. (двісті шістдесят дев'ять гривень дев'ятнадцять копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська" (код ЄДРПОУ 35902139) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко