Постанова № 33126928, 13.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2013 року № 826/1667/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Аліко Україна"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про

скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2013 року у справі №К-40004/10 за позовом Приватного акціонерного товариства "Аліко Україна", (надалі – позивач), до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, (надалі – відповідач), про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій частково задоволено касаційну скаргу відповідача, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2010 р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 р. скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив вимоги законодавства розрахувавши залишок готівки в касі станом на 12.03.2009 р. на підставі Наказу №58 від 02.04.2004 р., а не на підставі чинного Наказу №1-к від 02.03.2009 р. Представник позивача також звертав увагу суду на те, що 12.03.2009 р. позивачем не було допущено жодних порушень вимог Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті України“, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, оскільки залишок готівки в касі відповідав встановленому на той час ліміту каси.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки спірне рішення відповідачем прийнято з дотриманням повноважень та у відповідності до правових норм, що регулюють порядок ведення касових операцій. Представник відповідача звертав увагу суду на те, що на порушення пп.2.7 п.2 та пп.5.2 п.5 Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті України“, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі на суму у розмірі 1038703 грн.

В судове засідання 21.03.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства “Аліко Україна”, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів 15.01.2010 р., вказане товариство є повним юридичним правонаступником Закритого акціонерного товариства “Американська компанія страхування життя АІГ Життя”.

17.12.2009 р. посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було складено Акт про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ “Американська компанія страхування життя АІГ Життя” з питань нарахування страховиком податку на прибуток від діяльності, іншої, ніж страхова та дотримання вимог іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. №176/22-03/32109907 (далі — Акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ЗАТ “Аліко АІГ Життя” п.2.7 ст.2 та п.5.2 ст.5 Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті України“, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 ), що призвело до перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму у розмірі 1038703 грн.

31.12.2009 р. на підставі вказаного Акту перевірки було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0, яким до позивача відповідно до абз.3, 5 п.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р. “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, п. 3 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2077407,00 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 р. було залишене без змін, а також прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/1 від 22.03.2010 р.

Згідно з пп. 2.8 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (далі — Положення про ведення касових операцій в національній валюті України), в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

При цьому, відповідно до змісту ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, у разі перевищення суб’єктами господарювання встановлених лімітів залишку готівки в касах, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як встановлено Актом перевірки та не заперечувалось сторонами 12.03.2009 р. залишок готівки на кінець дня склав 1048703,33 грн. і не був повернений до банківської установи.

Відповідно до пп.5.2 та пп.5.3 п.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи. Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення. Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом по підприємству № 1-к від 02.03.2009 р. ліміт каси компанії ЗАТ “Американська компанія страхування життя АІГ Життя” був установлений у розмірі 1050000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що залишок готівки на кінець дня 12.03.2009 р. склав 1048703,33 грн., тобто не перевищував ліміт каси, встановлений наказом № 1-к від 02.03.2009 р. у розмірі 1050000,00 грн., суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва належних правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Суд критично сприймає твердження відповідача про те, що наказ № 1-к від 02.03.2009 р. був прийнятий з порушенням вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, а тому перевищення залишку готівки в касі ЗАТ “Американська компанія страхування життя АІГ Життя” слід було визначати на підставі наказу №58 від 02.04.2004 р., яким ліміт каси було встановлено у розмірі 10000 грн., з огляду на наступне.

Згідно з пп. 5.4 п. 5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо: для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8), дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вищезазначені вимоги цього пункту вказаного Положення не поширюються на небанківські фінансові установи та операторів поштового зв'язку. Небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси. Таблицю "Касові обороти", зазначену в додатку 8 до цього Положення, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку не заповнюють.

З аналізу пп. 5.4 п. 5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України вбачається, що у вказаному положенні відсутні вимоги стосовно обов'язкової розробки та затвердження відповідним внутрішнім наказом установи окремого порядку розрахунку ліміту каси для небанківських фінансових установ та дозволяє небанківським фінансовим установам розраховувати ліміт каси на власний розсуд з огляду на специфіку функціонування фінансових установ, яка при проведенні відповідних фінансових операцій вимагає постійної наявності в їх касах певних обсягів готівки, визначення розмірів яких потребує індивідуальних розрахунків для кожної конкретної установи.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначеним вище Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України не затверджено вичерпний перелік факторів із врахуванням яких небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку визначають порядок розрахунку ліміту каси.

З пояснень представника позивача, а також з матеріалів справи вбачається, що Наказ №1-к від 02.03.2009 р. про встановлення ліміту каси ЗАТ “Американська компанія страхування життя АІГ Життя” у розмірі 1050000 грн. був прийнятий із врахуванням наступних факторів.

Представник позивача стверджував, а відповідач не заперечував, що загальновідомим є факт того, що у 2007-2009 роках негативний вплив Світової фінансової кризи на банківський сектор України спричинив значний відплив коштів з банківської системи, зокрема, у зв’язку з масовим відкликанням вкладів та неповерненням кредитів, що у свою чергу призвело до підвищення ризику затримки проведення платежів через банки України. Негативний вплив фінансової кризи на платоспроможність населення України та його довіру фінансовим установам, а також погіршення іміджу позивача у зв’язку з перебуванням на межі банкрутства його материнської компанії спровокували зростання кількості припинених договорів страхування та суми виплат по таким договорам.

Таким чином, як стверджував позивач, в умовах існування проблем зі здійсненням безготівкових розрахунків, збільшення обсягу зобов'язань позивача та необхідності вчасного виконання своїх зобов'язань перед клієнтами позивач змушений був вжити заходів щодо забезпечення належних виплат через касу підприємства.

Судом встановлено, що для розрахунку ліміту готівки в касі позивачем були використані дані як готівкових, так і безготівкових розрахунків за період з 01.12.2008 р. по 28.02.2009 р. (три останні місяці до 02.03.2009 р.) за такими статтями: 1) виплата страхових сум клієнтам за договорами страхування життя; 2) виплати викупних сум; 3) взаєморозрахунки зі співробітниками за відрядними та господарськими витратами.

Як вбачається з відомості по рахунку 6859 «Виплати страхових сум клієнтам за договорами страхування життя», обороти за вказаним рахунком за період з 01.12.2008 р. по 28.02.2009 р. склали 2161349,16 грн., що в перерахунку на місяць становить 720449,72 грн.

Як вбачається з відомості по рахунку 687 «Розрахунки з клієнтами по викупним сумам», обороти за вказаним рахунком за період з 01.12.2008 р. по 28.02.2009 р. склали 1263287,04 грн., а в перерахунку на місяць - 421095,68 грн.

Як вбачається з відомості по рахунку 210 «Розрахунки з підзвітними особами в національній валюті» за період з 01.12.2008 р. по 28.02.2009 р. обороти за рахунком 30 каса (готівкові розрахунки) становили 23708,52 грн., обороти за рахунком 31 розрахунковий рахунок (безготівкові розрахунки) становили 99844,14 грн. А разом по рахунку 210 обороти за вказаний період склали 123552,66 грн., а в перерахунку на місяць - 41184,22 грн.

Позивачем до суми зазначених вище величин застосовано понижуючий коефіцієнт, встановивши ліміт готівки в касі у сумі 1050000,00 грн.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно, з додержанням вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, було прийнято Наказ №1-к від 02.03.2009 р. про встановлення ліміту каси ЗАТ “Американська компанія страхування життя АІГ Життя” у розмірі 1050000 грн.

За таких умов, враховуючи, що ПАТ “Аліко Україна” є небанківською фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії СТ №213 від 12.02.2010 р., у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва були відсутні належні підстави для висновку про невідповідність наказу по підприємству № 1-к від 02.03.2009 р. про встановлення ліміту каси Положенню про ведення касових операцій в національній валюті України.

Крім того, відповідно до змісту преамбули Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), а отже не поширюється на порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки.

За таких умов, суд звертає увагу на відсутність у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підстав для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/1 від 22.03.2010 р. за результатами розгляду скарги позивача на рішення №0002642203/0 від 31.12.2009 р. відповідно до положень Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття ним рішень про застосування до ПАТ “Аліко Україна” штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 р. та №0002642203/1 від 22.03.2010 р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України вбачається, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акту, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За таких умов суд, вважає за необхідне захистити порушені права ПАТ “Аліко Україна” шляхом скасування оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 р. та №0002642203/1 від 22.03.2010 р.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Аліко Україна" задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002642203/0 від 31.12.2009 р. та №0002642203/1 від 22.03.2010 р., прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко