Постанова № 33126874, 16.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 р. Справа № 804/9291/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької центральної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.13 року Криворізька центральна міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 643,80 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. Станом на 24.04.2013 року відповідач має заборгованість зі сплати вказаного податку за період з липня по грудень 2012 року, яка складає 643,80 грн., та у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 23).

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 24), в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 50093, АДРЕСА_1, на цю ж адресу направлена і судова повістка на ім'я відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином..

За викладених обставин, у відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 10.12.2012 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 04.03.13 р., перебуває на обліку в Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків і зборів з 11.12.2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 10-11, 12).

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обов'язку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено сім груп, на які в залежності від кількості найманих працівників, виду діяльності та обсягу доходу за календарний рік поділяються суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

За заявою від 20.01.2012 р. (а.с. 7-8) фізичну особу підприємця ОСОБА_1 з 01.01.2012 р. зареєстровано платником єдиного податку першої групи зі ставкою податку 10% (107,30грн.).

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень.

Відповідно до ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць - для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI., мінімальна заробітна плата з 1 січня встановлена на рівні 1 073 гривен.

Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

При цьому п.295.1 та п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 300.1 ст. 300 передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань зі сплати єдиного податку з фізичних осіб за липень-грудень 2012 року протягом встановлених законом граничних строків, у нього утворився податковий борг з вказаного податку на загальну суму 643 грн. 80 коп. (107,30 грн. за кожний місяць).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 24.10.2012 року на адресу відповідача направлена вимога форми «Ф1» № 703 від 24.10.2012 року, яка отримана відповідачем 24.10.2012 року, що підтверджується особистим підписом ФОП ОСОБА_1 на корінці податкової вимоги (а.с. 10).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представнику чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо погашенням податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податку у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податків вимоги (п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50071, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг з єдиного податку за період з липня по грудень 2012 року у розмірі 643,80 грн. (шістьсот сорок три грн. 80 коп.) на р/р 33211866700021, код платежу 18050401, отримувач Управління ДКС України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева