Постанова № 33126846, 19.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ19 червня 2013 р. Справа № 804/6021/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Кривошеїної І.О.,

представників відповідача Макушенцевої А.В., Оріхової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.13 року Приватне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби, є платником земельного податку та орендної плати. У зв'язку з необхідністю встановлення правильності обчислення платежів за площі, що надаються в оренду третім особам, 14.03.2013 року позивач звернувся до СДПІ з листом про надання індивідуальної податкової консультації з питанням щодо правильності застосування коефіцієнта функціонального використання - 2,5 при розрахунку земельного податку. Листом від 03.04.2014 року № 10287/10/16-14 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС було надано індивідуальну податкову консультацію, яку позивач вважає такою, що протиречить нормам чинного законодавства, оскільки остання не містить обґрунтованого тлумачення викладеної у листі конкретної ситуації, а лише цитує норми закону, та не має практичної цінності для позивача, чим порушені права ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» у можливості застосування норм Податкового кодексу України у спосіб, який вказано в податковій консультації, без ризику бути притягнутим до відповідальності. Просять скасувати податкову консультацію як необґрунтовану.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, письмові пояснення залучені до матеріалів справи.

Відповідач - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС проти позову заперечував, вважає, що податкова консультація від 03.04.2014 року № 10287/10/16-14, прийнята у спосіб та у межах чинного законодавства. Просили відмовити у задоволенні позову, письмові заперечення залучені до матеріалів справи (а.с. 51-56).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» є платником земельного податку та орендної плати за землю, оскільки має у користуванні у місті Дніпропетровську 34 земельні ділянки.

На виконання вимог п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (далі - ПК України), позивачем самостійно була обчислена сума податку на землю за 2011 рік та 18.05.2011 року подана до СДПІ податкова декларація з плати земельного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (а.с. 102-106).

Як свідчать відомості вказаної податкової декларації, позивач розраховував та сплачував земельний податок на підставі даних земельного кадастру (довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки) за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки землі, без застосування коефіцієнта функціонального використання за земельні ділянки передані в оренду третім особам, застосування якого передбачено пунктом 276.5 ст. 276 ПК України, оскільки пунктом 1 Розділу «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011 року, крім пункту 276.5 ст. 276 цього Кодексу, який набирає чинності з 01.01.2015 року.

Судом також встановлено, що за результатами проведеної СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.06.2011 р., результати якої були оформлені Актом № 9/08-02/3-05393056 від 06.01.2012 року, були встановлені порушення норм ст.ст. 7, 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535 - XII та п. 286.1 ст. 286 ПК України, внаслідок чого позивачем було занижено податок на землю та податковим повідомленням - рішенням № 0000048813 від 18.01.2012 року донараховані суми податкових зобов'язань за платежем «земельний податок з юридичних осіб» на суму 33435,39 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 6325,41 грн. (в тому числі за 2011 рів в сумі - 8157,74 грн.) (а.с. 84-98).

Підставою для донарахування сум податкових зобов'язань з податку на землю явилось те, що на думку контролюючого органу, позивачем у порушення п. 286.1 ст. 286 ПК України за надані в оренду приміщення плата за землю нараховувалась без застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання (Кф - 2,5 комерційне використання земель), що призвело до заниження плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 8157,74 грн. (а.с. 89).

Визначені суми податкового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню № 0000048813 від 18.01.2012 року позивачем були повністю сплачені, що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками позивача (а.с. 99-100).

14.02.2012 року позивачем була подана уточнююча податкова декларація з плати земельного податку за 2011 рік від 14.02.2012 року в якій для обчислення плати з земельного податку вже було застосовано коефіцієнт функціонального використання - 2,5 (а.с. 108-112). Розрахунок земельного податку в податкових деклараціях з плати земельного податку за 2012 та 2013 роки були також подані з урахуванням коефіцієнту функціонального використання - 2,5 (а.с. 115-120, 131-136,147-152).

У зв'язку з необхідністю встановлення правильності обчислення плати з земельного податку за площі, що надаються в оренду третім особам, позивач, скориставшись правом, передбаченим ст. 52 ПК України стосовно звернення платників податків до контролюючих органів про надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, 14.03.2013 року звернувся до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську із запитом №1551 про надання індивідуальної податкової консультації з питань необхідності застосування позивачем відповідного коефіцієнту функціонального використання (2,5) при обчисленні земельного податку та орендної плати за землю з наступним питанням: «Чи правильно ми розуміємо, що Товариство при обчисленні земельного податку та орендної плати за земельні ділянки передані в оренду третім особам, безпідставно, не ґрунтуючись на нормах чинного законодавства застосовано коефіцієнт функціонального використання - 2,5?» (а.с. 9-10).

За результатами розгляду заяви позивача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС було надано індивідуальну податкову консультацію від 03.04.2014 року № 10287/10/16-14 на поставлене питання в якому фактично були перелічені норми Податкового кодексу України, Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768 - III, Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613 - VI, п. 1.4 п. 1, п.п. 2.2 п. 2, п.п 2.6 п. 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262, який регламентує механізм нормативно - грошової оцінки земельних ділянок та не регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів та зробив висновок про те, що «суб'єкт господарювання - власник земельної ділянки, що надає в оренду будівлі, споруди (їх частини), при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, під переданою в оренду нерухомістю, повинен враховувати коефіцієнт функціонального використання землі відповідно до вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262» (а.с. 12-15).

Перевіряючи дотримання суб'єктом владних повноважень при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах вимог ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до п.п.14.1.172 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Порядок звернення платників податків за податковими консультаціями, а також розгляду таких звернень податковими органами та надання відповідей на них врегульовано статтями 52 і 53 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (п.52.1); податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2); за вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі (п.52.3); консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (п.52.4); контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п.52.5).

Отже, консультація, у розумінні вказаних норм, полягає у наданні податковим органом практичної допомоги платнику податків у вигляді певних порад, рекомендацій, надання інформації, розкритті змісту закону, поясненні термінів та ін., щодо використання конкретної норми закону або нормативно - правового акту з питань адміністрування податків чи зборів. При цьому, консультація не може виходити за межі закону.

Зі змісту індивідуальної податкової консультації відповідача свідчить, що у спірних правовідносинах СДПІ взагалі не надала консультацію на поставлене запитання позивача. Оскільки, в податковій консультації податковий орган надав відповідь на поставлене питання не враховуючи норми п.1 Розділу «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, що є порушенням п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 276.5 ст. 276 ПК України, у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті іншим суб'єктам, податок на площі, що надаються в оренду, обчислюються відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коєфіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

Пунктом 1 Розділу «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011 року, крім пункту 276.5 статті 276 цього Кодексу, який набирає чинності з 01.01.2015 року.

Суд зазначає, що при надані індивідуальної податкової консультації №10287/10/16-14 від 03.04.2013 року, відповідач на «Прикінцеві положення» ПК України хоча інформативно і посилається, але вважає правильним обов'язкове застосування при розрахунку земельного податку за земельні ділянки під переданою в оренду нерухомістю коефіцієнту функціонального використання землі відповідно до п. 1.4 п. 1, п.п. 2.2 п. 2, п.п 2.6 п. 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262, які є чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Тобто, в податковій консультації відповідач безпідставно не надав належну індивідуальну консультацію з приводу того, що правила про застосування коефіцієнту функціонального використання землі (2,5) при здійсненні розрахунку земельного податку та орендної плати за землю щодо земельних ділянок на яких розміщені об'єкти, частково передані в оренду, можуть бути застосовані лише з 01.01.2015 року, чим порушив право позивача на отримання інформації по практичному застосуванню норм податкового законодавства.

Таким чином, висновок Відповідача в індивідуальній податковій консультації № 10287/10/16-14 від 03.04.2013 року щодо необхідності застосування п. 1.4 п. 1, п.п. 2.2 п. 2, п.п 2.6 п. 2 Порядку № 18/15/21/11 при обчисленні податку та орендної плати за землю, за земельні ділянки надані в оренду третім особам є безпідставним.

Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача в податковій консультації на п. п.1.4 п. 1, п.п. 2.2 п. 2, п. 2.6 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262 також є безпідставним, оскільки п. 2.6 у вказаному Порядку відсутній, а п.п.1.4 п. 1, п.п. 2.2 п. 2 викладені в редакції, яка не відповідає чинній редакції Порядку (а.с. 16-34).

Суд не приймає у якості належного доказу по справі лист відповідача від 29.05.2013 р. № 16238/10/10-16 «В доповнення до листа від 03.04.2013 р. № 10287/10/16-14», яким СДПІ повідомляє позивача щодо помилкового посилання у податковій консультації на п.п.1.4 п. 1, п. п. 2.2 п. 2, п. 2.6 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262 та зазначає, замість Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Державного комітету лісового господарства України, Державного комітету України по водному господарству, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 19/16/22/11/17/12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за № 389/12263, оскільки вказаний додаток до податкової консультації було направлено на адресу позивача вже після звернення останнього до суду (а.с. 164-167).

Крім того, суд зазначає, що в Єдиній базі податкових знань державної податкової служби України була розміщена інформація що повинна використовуватись працівниками органів ДПС при наданні податкових консультацій на запитання: «Яка ставка земельного податку застосовується у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частини власниками та землекористувачами?» надано відповідь, що відповідно до п. 276.5 ст. 276 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у п. 276.1 та 276.4 цієї статті, інши суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до ст. 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та ст. 275 цього Кодексу. Разом з тим, згідно з абз. 10 п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України, норми п. 276.5 ст. 276 ПК України набирають чинності з 01.01.2015 року. Тобто, у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, до 01.01.2015 року обчислюється за ставками, встановленими статтями 274, 275, 276 ПК України, без урахування норм пункту 276.5 ст. 276 ПК України (а.с.64).

Отже, податкова консультація відповідача № 10287/10/16-14 від 03.04.2013 року не відповідає нормам Податкового кодексу України та змісту застосування коефіцієнту 2,5 при обчислені земельного податку та орендної плати за землю, земельні ділянки на яких розміщені об'єкти, частково передані в оренду третім особам, відповідно п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що в силу п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Наслідком застосування податкової консультації згідно з п. 53.1 ст. 53 ПК України є те, що платника не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх дій чи прийнятих рішень.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт правомірності прийняття ним індивідуальної податкової консультації №10287/10/16-14 від 03.04.2013 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що індивідуальна податкова консультація №10287/10/16-14 від 03.04.2013 р. не узгоджується з вимогами ПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової консультації - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби №10287/10/16-14 від 03.04.2013 року щодо нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за землю, земельні ділянки на яких розміщені об'єкти, частково передані в оренду третім особам.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (код ЄДРПОУ 05393056, адреса: 49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, буд.3 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева