Ухвала суду № 33124829, 05.07.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/6177/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 червня 2013 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Східний союз», третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 «Про розірвання договору купівлі продажу», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 05 липня 2010р. між ТОВ «Східний союз» та нею був укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 і зареєстрований в реєстрі за №1330. За умовами цього договору ТОВ «Східний союз» продало, а вона купила нежиле приміщення підвалу та першого поверху літ.А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 424,9кв.м. Продаж вчинено за 444179,04грн.

Після укладення цього Договору сторони виконали свої зобов'язання. Однак 28 жовтня 2011р. на її адресу надійшов лист-вимога від ПАТ «Дельта Банк» від 19 жовтня 2011р. №02.1-1398 стосовно сплати заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, яким є вищевказане нерухоме майно.

23 грудня 2011р. вона звернулася до відповідача з пропозицією розірвати вищезазначений договір, оскільки були порушені істотні умови договору, зокрема вона не була попереджена про права третіх осіб на майно, а ПАТ «Дельта Банк» намагається звернути стягнення на нерухоме майно за вказаним договором, як на іпотечне майно, згоди на що не отримала. Спираючись на викладене просить суд розірвати Договір купівлі-продажу від 05 липня 2010р.

Сторони в судове засідання не з'явилися, в поданій до суду заяві представник позивача просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача також подав заперечення проти позов, в якому обґрунтовує свою позицію та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи виключно в межах заявлених позовних вимог.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи та позиції сторін щодо предмету спору, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає та необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено судом, 05 липня 2010р. між ТОВ «Східний союз» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 і зареєстрований в реєстрі за №1330 (а.с.6). За умовами цього договору ТОВ «Східний союз» продало, а ОСОБА_1 купила нежиле приміщення підвалу та першого поверху літ.А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 424,9кв.м. Продаж вчинено за 444179,04грн.

28 жовтня 2011р. на адресу позивачки ОСОБА_1 надійшов лист від ПАТ «Дельта Банк» від 19 жовтня 2011р. №02.1-1398 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором №11/КВ-07, укладеним 26.02.2007р. між ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ТОВ «Арт Моторс», (а.с.8-9), з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за яким був укладений також іпотечний договір №11/Zквіп-07, предметом якого є нежитлові приміщення, що були предметом договору купівлі-продажу між сторонами у даній справі (а.с.23-26).

Посилаючись на зазначене позивачка просить розірвати договір купівлі-продажу вищевказаних нежитлових приміщень з підстав порушення умов договору щодо неповідомлення її про права третіх осіб на це нерухоме майно, як це передбачено ч.1 ст.659 ЦК України.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Судом встановлено, що до укладення сторонами договору купівлі-продажу нежитлових приміщень останні, за відповідним договором, були передані в іпотеку.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі закінчення строку дії іпотечного договору.

Із вказаного витікає, що зобов'язання іпотекодавця виконати іпотечний договір мають строковий характер.

З іпотечного договору №11/Zквіп-07 від 26.02.2007р. вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого іпотека припиняється, а умова договору про дію іпотеки до повного виконання зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії іпотечного договору, так як це суперечить вимогам ст.252 ЦК України.

Оскільки іпотечний договір №11/Zквіп-07 від 26 лютого 2007р. не містить строку дії іпотеки, то вважається, що вона припинилась 25 лютого 2010р., тобто з настанням строку повернення кредиту за умовами вищезазначеного кредитного договору, про що безпосередньо зазначено в абз. 4 п.24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 30 березня 2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду України від 07 жовтня 2009р. та постанові від 21 травня 2012р., прийнятих за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої ст.355 ЦПК України.

За умовами п.5 спірного договору купівлі-продажу ТОВ «Східний Союз» засвідчив, що згадане спірне майно на час укладення договору нікому не продане, не подароване, іншим способом не відчужене, під заставою в спорі і під арештом не перебуває, що відповідає дійсності, оскільки дія договору іпотеки припинена.

Таким чином суд доходить висновку, що ТОВ Східний Союз» не порушувало умов договору купівлі-продажу від 05 липня 2010 року.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених обставин того, що факту порушення умов договору зі сторони відповідача не було, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Східний Союз», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 «Про розірвання договору купівлі-продажу» - відмовити.

Строк апеляційного оскарження рішення - 10 днів.

Суддя